- •1.Бактеріологічне дослідження м‘яса, загальна схема, відбір проб.
- •2.Вади молока та їх причини.
- •3. Ветеринарно-санітарна оцінка при отруєнні тварин, методи визначення отруйних речовин та антибіотиків.
- •4. Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів птахівництва при інфекційних хворобах: псевдо чума, віспа, ілт, хвороба Марека, орнітоз.
- •5 Ветеринарно-санітарна оцінка м‘яса при змінах які виникають в процесі його збереження.
- •6.Вет.-сан.Молока,госпонеблагополучних по інфекці: туберкульоз, бруцельоз, ящур.
- •7.Ветеринарно-молока,по інфекційним захворюванням: сибірка, лейкоз, лептоспіроз.
- •8.Ветеринарно-санітарна експертиза туш і органів при хворобах, які пов‘язані з транспортировкою тварин.
- •9 Ветеринарно-санітарна експертиза туш і продуктів забою при інвазійних хворобах, які зареєстровані у людини, але не передаються через м‘ясо: ехінококоз, альвеолококоз, фасціольоз.
- •10.Ветеринарно-санітарна експертиза меду при виявленні збудників гнильових
- •11.Ветеринарно-санітарна експертиза продуктів бджільництва при інвазійних
- •13.Ветеринарно-санітарна експертиза туш і продуктів забою при інвазійних хворобах, які зареєстровані дикроцеліоз, саркоцистоз, лингватулез, ценуроз мозку.
- •14.Ветеринарно-санітарна експертиза: трихінельоз, цистицеркоз свиней.
- •15. Ветеринарно-санітарна експертиза продуктів забою при незаразних хворобах: хвороби печінки, нирок, хвороби обміну речовин.
- •16.Ветеринарно-санітарна оцінка масла, його технологія виготовлення.
- •17.Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів забою диких тварин.
- •18.Ветеринарно-санітарна оцінка свіжозамороженої риби, технологія заморожування
- •19.Ветеринарно-санітарна оцінка свіжої риби, методи лабораторних досліджень.
- •Вади риби сумнівної свіжості “Сирість” – слабкий специфічний запах, який йде від слизу, що знаходиться у зябрах та на тулубі риби. При цьому слиз має сірий колір, інколи з рожевим відтінком.
- •20.Ветеринарно-санітарна оцінка сиру, технологія виготовлення твердих сирів.
- •21.Ветеринарно-санітарна оцінка творогу, його технологія виготовлення.
- •22.Ветеринарно-санітарна оцінка яєць.
- •23. Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів птахівництва при інфекційних захворюваннях: туберкульозі, сальмонельозі, лейкозі, інфекційному бронхіті.
- •24.Ветеринарно-санітарна при незаразних хворобах: хвороби органів травлення, органів дихання, органів кровотворення
- •26.Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів птахівництва при інфекційних захворюваннях: колібактеріозі, респіраторному мікоплазмозі, аспергильозі.
- •29. Ветеринарно-санітарна експертиза шкіри, реакція Асколі. Клеймування та дослідження шкір, способу консервування шкіряно-хутрової сировини, вади шкір, дезінфекція.
- •32.Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів харчування при токсикоінфекціях спричинених патогенними стрептококами та стафілококами. Ветеринарно-санітарна оцінка:
- •37.Ветсанекспертиза ковбас та копченостей.
- •38.Ветсанекспертиза при зоонозах: дизентерія свиней, диплококова септицемія, вірусна діарея.
- •39.Ветсанекспертиза при зоонозах: стрептококоз, ентеротоксимія, емкар, везикулярна екзантема свиней.
- •41.Ветсанекспертиза туш при анропозо. Захв., які передаються людині через продукти тваринництва: грип свиней, злоякісний набряк, інфекційна анемія коней.
- •42.Ветсанекспертиза туш при анропозоонозних захворюваннях, які передаються людині через продукти тваринництва: актиномікоз, стахіботріотоксикоз, правець.
- •44.Ветсанекспертиза туш при анропозоонозних захворюваннях, які передаються людині через продукти тваринництва: туберкульоз, туляремія, фузаріотоксикоз.
- •46.Ветсанекспертиза туш при антропозоонозах: бруцельоз, некробактеріоз, віспа.
- •47.Ветсанекспертиза туш при антропозоонозах: Ку-лихоманка, лейкоз, брадзот.
- •48.Ветсанекспертиза туш при антропозоонозах: парагрип, пастерельоз, класична чума свиней
- •49.Ветсанекспертиза туш при антропозоонозах: хвороба Тешена, злоякісна катаральна гарячка.
- •50.Ветсанекспертиза туш при ентеротоксемії овець, ящур, епізоотичний лімфангоїт.
- •51.Ветсанекспертиза туш при паратуберкульозі, бешиха свиней, сибірка.
- •52.Ветсанекспертиза, як наука, її зв‘язки з іншими науками. Історичний розвиток .
- •53.Виділення та ідентифікація збудників бешихи свиней, лістеріозу і пастерельозу.
- •54.Визначення видової належності м‘яса.
- •55.Визначення густини, кислотності та домішок анормального молока.
- •56.Визначення ґатунку та класності молока.
- •57.Визначення ступеня свіжості м‘яса за органолептичними показниками, фізико
- •58.Визначення та ідентифікація збудників туберкульозу.
- •59.Визначення ступеня свіжості м‘яса
- •60.Визначення фізико-хімічних показників кефіру та ряжанки.
- •61.Визначення фізико-хімічних показників сиру.
- •62.Визначення фізико-хімічних показників творогу.
- •63.Випадки при яких забороняється забивати тварин
- •64.Випадки, в яких забороняється забій тварин на м‘ясо.
- •65.Випадки, коли заборонено реалізація грибів. Класифікація грибів.
- •66.Випадки, які вимагають бак дослідження м‘яса. Схема бактеріологічного дослідження.
- •68.Дослідження м‘яса на забрудненість умовно-патогенною мікрофлорою.
- •69.Дослідження м‘яса на наявність бактерій сальмонельозної групи.
- •70.Дослідження м‘яса на цистицеркоз.
- •71.Дослідження риби на наявність гельмінтів, її санітарна оцінка.
- •72.Експертиза квашеної капусти, солоних огірків.
- •73.Експертиза рослинної олії.
- •74.Забій кролів та ветеринарно-санітарний контроль при їх первинній обробці. Клеймування тушок кроликів.
- •75.Засоби знезаражування умовнопригодного м‘яса.
- •77.Класифікація туш врх за категоріями вгодованості. Клеймування туш врх.
- •78.Класифікація туш коней за категоріями вгодованості. Клеймування туш коней.
- •79.Консервування м‘яса високою температурою, методи дослідження баночних
- •80.Консервування м‘яса низькою температурою.
- •81.Консервуванням‘яса за допомогою солі, методи його дослідження.
- •82.Лабораторні методи дослідження меду.
- •83.Методи визначення м’ясатварин різних тварин.
- •84.Методи визначення натуральності молока.
- •85.Органолептичні та лабораторні методи діагностики м‘яса тварин, забитих в стадії агонії
- •86.Основні вади вершкового маслаі шляхи їх попередження.
- •87.Первинна обробка птиці: забій, ветеринарно-санітарний контроль при первинній. Клеймування тушок птиці.
- •88.Первинна обробка тварин: забій, боєнська обробка та санітарна оцінка туш великої.
- •89.Первинна обробка тварин:забій, боєнська обробка та сан оцінка тушсвиней. Клеймування свинних туш.
- •90.Пороки сирів та їх причини.
- •91.Порядок і методи дослідження продуктів тваринного тарослинного походженняв умовах ринку
- •92.Прийом, передзабійне утримання і ветеринарно-санітарний огляд тварин.
- •93.Принципи та методи ветсанекспертизи туш та органів: топографія лімфатичних вузлів
- •94.Санітарна оцінка м‘яса виснажених та з механічними пошкодженнями тварин.
- •95.Санітарна оцінка м‘яса тварин забитих в агонії, методи м‘яса хворих та забитих
- •96.Санітарна оцінка риби при інвазійних антропозоонозах.
- •97.Санітарна оцінка риби при інфекційних захворюваннях риби.
- •98.Санітарна оцінка свіжих коренебульбоплодів, овочів, фруктів і ягід.
- •99.Санітарна оцінка туш при метритах, ендометритах та опіках.
- •100.Санітарна оцінкам‘ясаз ненормальним фарбуванням, запахом та смаком.
- •101.Сировина м‘ясної промисловості. Характеристика забійних тварин.
- •102.Стафілострептококові токсикози.
- •103.Технологія в’ялення та сушки риби, її санітарна оцінка.
- •104.Технологія виготовлення варених ковбас, їх санітарна оцінка.
- •105.Технологія виготовлення жиру сирцю, його санітарна оцінка.
- •106.Технологія виготовлення копченостей: грудинка, корейка, окорок, їх санітарна
- •107.Технологія виготовлення напівкопчених ковбас, їх санітарна оцінка.
- •108.Технологія виготовлення сирокопчених ковбас, їх санітарна оцінка.
- •109.Технологія копчення риби, її санітарна оцінка.
- •110.Технологія переробки ендокринної сировини, її санітарна оцінка.
- •112.Технологія переробки крові, її санітарна оцінка.
- •113.Технологія посолу риби, її санітарна оцінка.
- •114.Токсикоінфекції та токсикози, які обумовлені анаеробною мікрофлорою.
- •115.Токсикоінфекції, які обумовлені бактеріями групи сальмонела.
- •116.Токсикоінфекції, які обумовлені умовно патогенною мікрофлорою.
- •117.Транспортування тварин, ветеринарне обслуговування їх у дорозі: підготовка
- •118.Трихінелоскопія м‘яса свіжого, мороженого, солоногоСвинячого шпику, ковбасних
- •119.Фальсифікація молока.
1.Бактеріологічне дослідження м‘яса, загальна схема, відбір проб.
Бактеріологічне дослідження м'яса і м'ясопродуктів. Бактеріологічне дослідження м'яса і м'ясопродуктів проводять у всіх випадках, передбачених розділами 3, 4 і 5 цих Правил, для вирішення питання їх використання. Бактеріологічне дослідження також проводять: • у всіх випадках вимушеного забою тварин незалежно від причин забою, у тому числі при отруєннях або підозрі на отруєння отрутою, а також при підозрі, що м'ясо отримане від больнихжівотних або вбитих в стані агонії; • при шлунково-кишкових захворюваннях, при важко протікають захворюваннях дихальних органів, гнійних нефриті, нефрозах, при септико-піеміческіх захворюваннях, при виявленні серозних і фібринозних перикардитів у свиней, а також при підозрі на наявність сальмонел; • при видаленні кишечника з туші пізніше двох годин після забою тварини; • за наявності сумнівів щодо придатності м'яса і неможливості визначити придатність його в їжу шляхом ветеринарно-санітарного огляду. Залежно від передбачуваного діагнозу і характеру патолого-анатомічних змін для бактеріологічного дослідження направляють: частину м'язи згинача або розгинача передньої і задньої кінцівок туші, покриту фасцією довжиною не менше 8 см, або шматок іншого м'яза не менше 8 х 6 х 6 см; лімфатичні вузли - від великої рогатої худоби - поверхневий шийний або власне подкрильцовой і зовнішній клубової, а від свиней - поверхневий шийний дорзальний (при відсутності патологоанатомічних змін в області голови і шиї) або подкрильцовой першого ребра і надколенний; селезінку, нирку, частку печінки з печінковим лімфовузлів ( або за відсутності лімфовузла - жовчний міхур без жовчі). При взятті частини печінки, нирки та селезінки поверхню розрізів припікають до утворення струпа. При дослідженні напівтуш чи четвертин туш для аналізу беруть шматок м'язи, лімфатичні вузли і трубчасту кістку. При дослідженні м'яса дрібних тварин (кролики, нутрії) і птиці в лабораторію направляють тушки цілком. При дослідженні солоного м'яса, що знаходиться в бочкової тарі, беруть зразки м'яса і наявні лімфатичні вузли зверху, з середини і з дна бочки, а також за наявності - трубчасту кістку і розсіл. При підозрі на пику, крім м'язи, лімфатичних вузлів і внутрішніх органів, у лабораторію направляють трубчасту кістку. Для бактеріологічного дослідження на лістеріоз надсилають головний мозок, частку печінки і нирку. При підозрі на сибірську виразку, ЕМКАР, злоякісний набряк для дослідження направляють лімфатичний вузол ураженого органу або лімфатичний вузол, що збирає лімфу з місця локалізації підозрілого фокуса, набряклу тканину, ексудат, а у свиней, крім того, підщелепної лімфовузол. Взяті для дослідження проби із супровідним документом направляють до лабораторії у вологонепроникній тарі, в запломбованому або опечатаному вигляді. При направленні проб на дослідження у виробничу лабораторію того ж підприємства, де проби були відібрані, немає необхідності їх опечатувати або пломбувати. У супровідному документі вказують вид тварини або продукту, приналежність їх (адреса), який матеріал направлений і в якій кількості, причину направлення матеріалу для дослідження, які встановлені в продукті зміни, передбачуваний діагноз і яке потрібно зробити дослідження (бактеріологічне, фізико-хімічне і т . д.). При встановленні лабораторним дослідженням інфекційних хвороб, при яких тварин не допускають до забою, тушу разом з шкурою знищують, проводять всі заходи, передбачені відповідними інструкціями. При виявленні в продуктах забою збудників інфекційних хвороб, тушу і внутрішні органи використовують, як зазначено у відповідних пунктах цих Правил. Якщо в туші або органах виявлені сальмонели, внутрішні органи направляють на утилізацію, а м'ясо направляють на проварки чи переробку на м'ясні хліба або консерви в порядку, як зазначено цих Правилах. Якщо в м'язовій тканині або лімфатичних вузлах буде виявлена кишкова паличка, то м'ясо направляється для переробки на варену або варено - копчену ковбасу. При виділенні кишкової палички тільки з внутрішніх органів останні переробляють, а туші випускають без обмежень. При виявленні в глибоких шарах мускулатури або лімфатичних вузлах бактерій кокової групи, а також гнильних мікробів (особливо з групи протея), але при хороших органолептичних показниках, що свідчать про гнильному розкладанні м'яса і м'ясопродуктів, або при невластивому їм запаху, не зникаючому при пробі варіння , таке м'ясо і м'ясопродукти направляють на технічну утилізацію або знищують. До отримання результатів бактеріологічного дослідження м'ясо і субпродукти підлягають зберіганню в ізольованих умовах при температурі не вище +4 (С.
