1. Огляд рішень

   1. Гра як невід’ємний атрибут комп’ютера.

Коли з'явилися перші комп'ютерні ігри, хто б міг ним передбачити того фурору, що вони справили згодом. І це не дивно, адже перші комп'ютерні ігри були аніскільки не схожі на гри сьогоднішні, які представляють хіба що повноцінне продовження реальності. Перші гри були схематичними й навіть досить незграбні. Один із перших ігор називалася “SрасеWаг”. Цілком можливо, нинішнє покоління гравців збирався б, що й невміло розігрують, якби хтось запропонував зіграти їм у неї. Отже, “SрасеWаг” — “Зоряний війни”. Усе дуже просто. Два квадратики зображують космічні кораблі. У тому завдання входить стріляти один одного (на поразка) мерехтливими точками і відхилятись від схематичних астероїдів.

З того часу комп'ютерні ігри пережили справжню еволюцію, перетворившись із простеньких, невигадливих істот в розкішні створенні з чудовою графікою, продуманим сюжетом, реалістичним звуком. Однією з результатів еволюції є розмаїття видів. Еволюція ігор стала винятком серед інших еволюції. Сьогодні комп'ютерні ігри містять у собі різні жанри та напрями. Єдине ж, що об'єднує, те що з них грають у вигляді комп'ютера, а що грає у яких називають «геймером».

Разом з приходом комп'ютерів з'явилися комп'ютерні ігри, що ж знайшли масу шанувальників. Ці ігри робилися із дитинства супроводжують підростаюче покоління, викликаючи, з одного боку, уповільнення розвитку і атрофію опорно-рухового апарату і м'язової мускулатури і, з іншого боку - швидко розвиваючи інтелект, логічне мислення та уяву людини. Комп'ютерний гравець звикає переміщатися вже з віртуального світу у інший, швидко сприймати незнайомі ситуації та адаптуватися до них. У бурхливо змінюваному суспільстві ХХІ сторіччя розвинена інтелектуальна гнучкість забезпечить пристосування до нових, несподіваним реаліям. Комп'ютерні гри виконують, в такий спосіб, функцію соціалізації у постіндустріальному суспільстві. Розвиток дослідницько-експериментальної і вдосконалення ігор був із розвитком комп'ютерного забезпечення і технологій. Тепер чимало людей складові комп'ютерів розробляються, хіба що спеціально для ігор. Наприклад, дорогі відеокарти, вартість яких сягає половини вартості задовільного комп'ютера до роботи на офісі. Усі гри розробляються з урахуванням останніх новинок комп'ютерна техніка, реагуючи попри всі досягнення і ближче підходячи до реальності зображення звуку. Сьогодні існують які своєю правдоподібністю ігри робилися із хорошим графічним і звуковим оформленням, майже зовсім імитуючим життя. Є й постійно виникає дуже багато фірм, які дають нові і призначає нові гри вкрай різноманітного характеру. Хоча історія комп'ютерних і відеоігор охоплює п'ять десятиліть, частиною поп-культури вони почали аж наприкінці 1970-х, 1950-х і 1960-х роках. Вони на таких платформах, як осциллографи, університетськ імейнфрейми і комп'ютери ESDAC. Винахід відеоігор зазвичай приписують комусь із трьох людей: РальфуБаеру, інженеру,запропонувавшому 1951-го ідею інтерактивного телебачення, О.С. Дугласу, створеним ним в 1952 “OXO” - комп'ютерну реалізацію “ крестиков-ноликов”, чи Вільяму Хигинботему, хто у 1958 року створив гру “TennisForTwo”.