Європейський морський ангел - Squatina squatina - Европейский морской ангел

Має сплюснуте тіло, величезні грудні і черевні плавники (із-за яких вони і дістали свою «янгольську» назву) і коротку морду. Довжина його тіла може досягати 2,4 метрів (хоча середня довжина — 1,5-2 метри), а маса становить близько 70 кілограмів. Забарвлення буре, з темними плямами. За формою тіла морський ангел нагадує ще одного підводного мешканця — рибу-пилку (але тільки без «пилки»), яка є скатом.

Основною відмінною рисою цих акул від скатів є розташування зябрових щілин: у акул — вони розміщені з боків, у скатів — знизу, поряд з ротовим отвором. І на додаток, грудні плавники у акули чітко відокремлені від голови. Плавають ці акули не за рахунок помахів великих плавників, як це буває у скатів, а завдяки коливальним рухам хвоста

Спосіб життя.Це донний мешканець, живе на глибині не більше 150 метрів, але іноді зустрічаються і виключення. Велику частину часу проводить, причаївшись під невеликим шаром піску в очікуванні здобичі — різної дрібної донної риби (камбали,барабульки), безхребетних (молюски, морські їжаки) і ракоподібних. Хватка у цієї акули міцна. Варто тільки неуважній здобичі підпливти ближче, як вона буде негайно схоплена дуже гострими трикутними зубами. Морський янгол невеликий любитель плавань на далекі відстані. Він віддає перевагу коротким «перебіганням», борознить при цьому дно хвостом. Хоча інші види родини практикують сезонні міграції — навесні на узбережжя, а восени назад на глибину.

Поширення. Поширена Акула-ангел європейська в морях, що омивають Західну і Північну Європу (з півдня), а також уздовж північного узбережжя Африки.

НАДРЯД СКАТИ - BATOMORPHA - СКАТЫ

РЯД ПИЛКОРИЛОПОДІБНІ - PRISTIFORMES - ПИЛОРЫЛООБРАЗНЫЕ

Родина Пилкорилі скати, або риби-пилки - Pristidae - Пилорылые скаты, или рыбы-пилы

Звичайний пилкорил, або пилка-риба - Pristis pectinatus - Обыкновенный пилорыл, или пила-рыба

Риба-пила досягає в довжину 6-8 метрів, але за непідтвердженими даними розмір може досягати 10 метрів. Максимальна зафіксована вага склала 2400 кг. Спосіб життя. Живе риба в прибережній смузі на такій малій глибині, що її плавники виступають над поверхнею води. Здійснюючи сезонні міграції риба-пила може запливати в прісноводні річки.

Основний раціон живлення складають тварини, що мешкають на дні. Риба виколупує їх своїм рилом, діючи їм як лопатою. Іноді вона вривається в зграю дрібних риб, і махаючи пилкою з боку в бік калічить жертву, потім підбираючи її з дна. Їжу пілорилов складають головним чином різні дрібні тварини, що живуть у грунті. Для викопування їх з мулу пілорили використовують свою пилку, уживану в цьому випадку в якості лопати і граблів. Іноді спостерігали, як вони, увірвавшись в зграю дрібних риб (сардина, кефаль), діяли пилкою як шаблею, вражаючи свою здобич, а потім заковтуючи її на дні.

Риби-пилки розмножуються шляхом яйцеживородження, причому самка приносить 15-20 дитинчат. У ембріонів, що знаходяться в утробі матері, рило м'яке, а зуби «пилки» повністю сховані під шкірою до самого народження. Цей вид, як і інші представники сімейства, зустрічається лише в прибережній смузі, часто на глибині настільки малою, що спинні плавники ската виступають на поверхню. Біля берегів Америки пилорил робить сезонні міграції: з південних районів у північні влітку, і в зворотному напрямку восени. Він зустрічається не тільки в морській, але і в солонуватою і навіть прісній воді. Цей вид заходить іноді в річки, піднімаючись високо проти течії (інші види, наприклад австралійський пилорил — Pristis leichhardti, постійно живуть у річках).

Розповсюдження. Риба-пилка (Pristis pectinatus) або звичайний пилорил, зустрічається біля берегів Атлантичного океану, вСередземному морі, біля узбереж Тихого і Індійського океанів. Вона досягає 4,8 м в довжину, а можливо, і більш (маються повідомлення про упіймання риб довжиною до 6 м) і досить значної ваги — екземпляр довжиною 4,2 м важив 315 кг, а найбільша зафіксована вага склала майже 2400 кг (довжина цієї риби не була вказана).