- •1. Трансформація конфліктів?
- •2. Лінзи трансформації конфліктів
- •3. Визначення трансформації конфліктів
- •4. Конфлікт і зміни
- •5. Точки дотику розв’язання та трансформації конфліктів
- •6. Мапування конфліктів
- •Малюнок 1. Загальна картина трансформації конфліктів
- •7. Процесні структури як майданчики для змін
- •Малюнок 2. Зміни у вигляді кола
- •Малюнок 3. Проста процесна структура
- •Малюнок 4. Майданчик для трансформації
- •8. Розвиток нашого потенціалу
- •II: Розвивати вміння об’єднувати
- •III: Розвивати вміння представляти
- •IV: Розвивати вміння сприймати складності як поміч, а не перешкоду
- •V: Розвивати вміння чути та залучати
- •9. Практичне застосування концепції
- •1. На що допомагають звернути увагу наші лінзи?
- •2. Які питання допомагають поставити наші лінзи?
- •3. Що може підказати майданчик для трансформації?
- •10. Висновки
7. Процесні структури як майданчики для змін
Не забуваючи про нашу асоціативну мапу, або діаграму зв’язків, розглянемо тепер, яким чином власне діє трансформація. Наше ключове завдання — це розробка та підтримка стратегічного плану або майданчика, який дає змогу адаптуватися та постійно відтворювати бажані зміни і разом з тим творчо реагувати на нагальні потреби. Ми можемо це зробити, якщо будемо думати про майданчики як про процесні структури.
У нових науках процесні, або процесно-орієнтовані, структури описані як природні феномени, що є динамічними, адаптивними та такими, що змінюються, зберігаючи при цьому функціональну та впізнавану форму та структуру. Маргарет Уїтлі називає їх «явищами, які зберігають форму з плином часу, проте не замкнені в одну жорстку структуру». [2] Як не парадоксально, але вони також є явищами водночас циклічними та лінійними. Утворюючи за допомогою двох термінів «процес» і «структура» єдине словосполучення, ми наголошуємо на поєднанні в єдиній концепції двох взаємозалежних властивостей – адаптивності та призначення.
Трансформація конфліктів розглядає конфлікт та нашу реакцію на конфлікт як створення процесів саме з цими двома властивостями. Будь-яка зміна сама по собі має відчуття процесної структури. А тепер ретельніше розглянемо, чим відрізняються циклічність та лінійність, а також їх роль.
Циклічність поєднана з лінійністю
Циклічність означає кругообіг. Інколи це слово має негативний підтекст, наприклад, коли ми говоримо про зацикленість мислення. Але поняття циклічність має також і позитивний відтінок. По-перше, воно нагадує нам, що все є взаємопов’язаним. По-друге, воно підказує нам, що розвиток будь-чого часто живиться за рахунок власних внутрішніх процесів і динаміки. По-третє, і найголовніше в нашому випадку, поняття циклічності нагадує нам, що процеси змін не є однонаправленими. Це особливо важливо пам’ятати, коли ми переживаємо злети і падіння, намагаючись створити майданчики для конструктивного реагування.
Циклічність підказує, що нам необхідно уважно ставитися до того, як власне відбуваються соціальні зміни. Нерідко ми дивимось на зміни через дзеркало заднього огляду, просто спостерігаючи, як щось рухається з одного місця в інше. Але коли ми самі знаходимось у центрі змін і бажаємо самі щось зробити, то процес змін ніколи не виглядає чітким і повністю зрозумілим. Коло нагадує нам, що зміни не відбуваються рівномірно і не мають єдиного напряму.
Коло змін
Почнемо з того, що представимо хронологію змін, що відбуваються, у вигляді кола (див. малюнок 2). Для цього, я думаю, корисно буде звернути увагу на те, як люди відчувають зміни, особливо якщо вони глибоко небайдужі до певних соціальних перетворень або знаходяться в самому вирі складного конфлікту. Малюнок 2 відображає чотири загальних стани, дуже різних, але взаємопов’язаних, таких, що представляють невід’ємну частину кола змін.
Часом нам здається, ніби необхідні зміни вже відбуваються і прогрес помітний. Справи рухаються в потрібному напрямку, до тих цілей і сподівань, які ми намітили для себе і своїх взаємин.
