Методи стимулювання

Стимулювати (від лат. stimulo — збуджую, заохочую) — означає спонукати до дії, давати поштовх, заохочувати.

Найвідомішими методами стимулювання є змагання, заохочення і покарання.

Змагання ґрунтується на природній схильності дітей до здорового суперництва і самоутвердження в колективі. Його виховна сила виявляється лише за умови, що воно стає дієвою формою самодіяльності учнівського колективу. Змагання, конкуренція, боротьба за існування, як і життя, — вічні, вони — пружина розвитку. Змагання сильне гласністю, об'єктивним порівнянням підсумків. Воно організовує, згуртовує колектив, спрямовує на досягнення успіхів, навчає перемагати. У його підсумках, як у фокусі, відображається вся багатогранність життя школи. Практикують такі форми змагання: конкурси, олімпіади, фестивалі й огляди художньої самодіяльності, виставки образотворчого мистецтва і технічної творчості, спартакіади, вікторини та ін.

Заохочення — схвалення позитивних дій і вчинків з метою спонукання вихованців до повторення. Його мета — спрямування поведінки учня в потрібне русло, зміцнення в ньому впевненості у власних силах і, отже, посилення прагнення до позитивних вчинків, певних успіхів. У школі застосовують такі види заохочення: подяка директора (за наказом), вміщення фото на дошку відмінників навчання, нагородження грамотою, цінним подарунком, золотою чи срібною медаллю після закінчення школи.

Покарання — несхвалення, осуд негативних дій та вчинків з метою їх припинення або недопущення в майбутньому. Покарання сприяє формуванню вміння переборювати в собі шкідливі потяги і звички, викорінювати негативні вчинки, привчає до дисципліни і порядку. Як і заохочення, його слід використовувати тільки як виховний засіб. До порушників правил поведінки, дисципліни, режиму праці застосовують такі покарання, як догана за наказом директора школи, усне зауваження (директора, його заступників, учителя, класного керівника), зауваження із записом у щоденнику, зниження оцінки за поведінку. Застосовувати покарання слід обережно.

Колегіальні організації школи.

Люди які виконують однакові функції входять такі, які в своїй діяльності спираються на роботу осіб, що виконують однакові функції в педагогічному колективі (колеги)

В цілому колегіальна організація в школі їх поділяє:

1. Включає дорослих

• Відносять педагогічну раду

• Методичні об’єднання (вчит. вихов.)

• Окремі автори

• Батьківський комітет

• Опікуни (бабці, дідусі)

2. Колегіальні організації можуть бути учні (староста, санітарні дружини, рада санітарної дружини, художня рада школи, добровільне об’єднання за інтересами).

До колегіальної організації дорослих

• Нараду керівників при директорі школи

• Комісію благоустрою району школи (від місцевих умов)

Створення умов до максимальної самоорганізації і самоуправління учнів.

Педагогічна рада школи.

Пр. шк. як форма є дорадчим органом при директорові школи який докум.

на основі положення про «Педагогічну раду загальної школи».

Пед. рада об’єднує батьківський колектив держави що до школи.

Пед. рада створ. як постійний орган до складу

• Всі педагогічні праці школи

• Представники учнівських організацій

• Бібліотекар

• Медичні працівники

• Голова батьківського комітету

• Організація позакласної і позашкільної роботи

• Директор і заступники

Можуть бути запрошені окремі учні, батьки, системи проф. освіти, відповідні працівники, депутати верховної ради.

Педагогічна рада обирає із свого складу голову і секретаря.

Діє за затвердженим планом і відображається в протоколах.

Педагогічна рада збирає не менше 4 завдань.

Рішення приймають більшістю голосів при не менше 2/3 членів і є обов’язковими.

Голова педагогічної ради рішення приймається.

Директор школи, члени мають бути не згоджені з питанням і мають право на перегляд.

1. аналіз та питання спільної діяльності школи

• Гуртків, спортивних секцій , олімпіад…

• Роботи з учнівськими організаціями

• Організація самоуправління

• Підвищення кваліфікації

• Питання атестації вчителів

• Орган. педагогічні питання

• Допуск до іспитів (медалі золоті)

• Ростановка кадрів, огов. рекоменд. і характеристика відзнак і доган.

• Матеріально технічне.

• Роль директора школи і його заступників (за діяльність відповідає постійно прагне до…)

• Методична рада школи це орган колегіальної діяльності якого внормовується положення про початкову загальноосвітню школу.

• Методична рада, колегіальна організація, працівники школи, основною ділянкою якого є керівництво, організація і вивчення результатів методичної роботи у різних її формах.

• Методична рада школи обговорює і здійснює вибір змісту освіти, навчальних планів, підручників тощо.

Є навчальні програми різних авторів (може бути вибір) затверджений методичною радою.

Школа має право запропонувати свій навчальний план (педагогічний колектив) також займається методична рада.

• Обирає форми

• Методи і способи їх реалізації

• Робота секцій або студій

• Займалися проблемами розвитку професійної творчості вчителів і їх ініціативи

• Приймання рішення з

• Створюються предметні і інші секції об’єднання

Склад: 3-5 – найбільш досвідчені вчителі різного фаху (надати допомогу).

Голова методичної ради обирається колективом педагогічних працівників на загальношкільних зборах. (3 роки)

Нормується робота методична статутом школи.

Форми методичної роботи:

• сприяти підвищенню кваліфікації і професійної майстерності вчителів

1. індивідуальні форми

• вивчення психолого-педагогічної і методичної літератури за власним планом. Інституті

• періодичне відвідування курсів при досконалені вчителів.

2. стажерство (коли впродовж двох років співпрацює з вчителем майстром)

3. колективні

• методичне об’єднання вчителів початкових класів теоретичні і методологічні семінари розглядають загальні питання (теоретичні)

• науковопроектичні конференції

4. педагогічні читання

• (певній проблемі) серпневі або січневі

• початок півріччя

• виставки методичних матеріалів

• (виставка досягнень) епізодично

• Одної спеціальності

• Кущове об’єднання (кілька шкіл)

• Мистецтво (вчитель образотворчого мистецтва, музики на рівні міста).