Виникнення,завдання і зміст педагогіки.

Термін педагогіка походить від грецьких слів і у перекладі означає дітоводіння (дітоводство).У давньому Вавилоні,Єгипті,Сирії педагогами були найчастіше жерці,в Давньій Греції найрозумніші,найталановитіші вільнонаймані громадяни.У середні віки переважно займалися педагогічною діяльністю священники,ченці,однак у міських школах дедалі частіше зявлялися люди з спеціальною освітою.

Термін педагогіка уперше вжив О.Духнович.

Педагогіка це наука про виховання людини. Предметом педагогіки є процес виховання.

Завдання педагогіки є вдосконалення змісту освіти,розробка нових засобів навчання,вдосконалення змісту освіти,розробка нових методів навчання,компютеризація учительської праці.

Структура педагогіки загальна педагогіка,вікова педагогіка,галузева педагогіка,спеціальна педагогіка,історія педагогіки,шкільна гігієна.Вона відображає відносини,звязки що склалися в процесі історичного розвитку різьних галузей педагогічних знань визначає місце кожної педагогічної науки.

Зміст шкільної освіти.

Зміст освіти — система наукових знань, умінь і навичок, оволо- діння якими забезпечує всебічний розвиток розумових і фізичних здібностей учнів, формування їх світогляду, моралі та поведінки, підготовку до суспільного життя, до праці.

Види освіти. Традиційно виділяють три види освіти: загальну, політехнічну і професійну. Загальна освіта передбачає оволодіння знаннями з основ наук і підготовку учнів до отримання професійної освіти. В межах загальної освіти виділяють такі освітні галузі: мови і література; суспільствознавство; естетична культура; математика; природознавство; технології; здоров'я і фізична культура.Політехнічна освіта має такі завдання: ознайомлення з різноманітними галузями виробництва (що і де виробляють); пізнання сутності багатьох технологічних процесів (як виробляють); оволодіння певними вміннями й навичками обслуговування найпростіших технологічних процесів. Професійна освіта спрямована на оволодіння знаннями, вміннями й навичками, які необхідні для виконання завдань професійної діяльності. Професійну освіту людина здобуває у спеціальних навчальних закладах: професійно-технічних училищах, ліцеях, коледжах, інститутах, університетах, академіях та ін.

Джерелами формування змісту шкільної освіти є культура або соціальний досвід. Але зміст соціального досвіду, тобто культура, взята в цілому, ще не визначає змісту освіти в школі. В соціальному досвіді або культурі необхідно знайти більш визначені джерела, які формують зміст шкільної освіти. Вони визначають фактори відбору матеріалу, принципи конструювання і побудови його у відповідну структуру. Таким фактором є наука, виробництво матеріальних і духовних благ, досвід суспільних відносин, духовні цінності, форми суспільної свідомості, види діяльності людини (практично-перетво­рююча, пізнавальна, комунікативна, ціннісно-орієнтаційна, художня).

Зміст освіти полягав у забезпеченні передання та засвоєння підростаючим поколінням досвіду старших поколінь, змісту соціальної культури з метою його розвитку. Цей досвід охоплює: знання про природу, суспільство, техніку і способи мислення; досвід здійснення відомих способів діяльності, що втілюються разом зі знаннями в уміннях і навичках особистості, яка засвоїла цей досвід; досвід творчої, пошукової діяльності щодо вирішення нових проблем, які постають перед суспільством , потребують самостійного перетворення раніше засвоєних знань і умінь у нових ситуаціях, формування нових способів діяльності на основі вже відомих; досвід ціннісного ставлення до об'єктів або засобів діяльності людини , його вияв у ставленні до довколишнього світу, інших людей.