Колектив

Колектив – це організаційна форма об’єднаних людей на основі цілеспрямованої діяльності

риси колективу:

• Наявність суспільства

• Щоденна діяльність спрямована до мети

• Наявність органів спрямування

Типи колективу:

• Навчальний

• Самодіяльний

• Товариства

• Спортивні

• Різновікові

• Тимчасові

Структура:

• Класний колектив

• Загальношкільний колектив

• Функції колективу:

• Організаторські

• Виховна

• Стимулююча

Стадії розвитку колективу :

1. Після формування – здійснюється вплив на учнів, формують ядро активу класу з учнів які добре вчаться.

2. Вимого педагога підтримує частина вихованців

3. Вимоги висуває колектив

4. Кожен учень сприймає колективні вимоги як особисто до себе.

Створення колективу – це тривалий і складний процес у якому сформовується система педагогічних вимог, рішучих за формою, зрозумілих за змістом з елементами навіювання.

В основі розвитку колективу лягає поступове ускладнення вимого що висуває педагог.

Актив класу – члени органів самоврядування

Стадії розвитку активу:

1. Виявити і сформувати колектив центрального ядра колективу.

2. Вимоги що ставить актив до колективу й класного керівника

3. Колектив ставить вимоги до окремих учнів

4. Учень висуває вимоги до себе.

Робота з активом:

1. Вміння аналізувати поведінку й вчинки тих хто порушує поведінку

2. Замислюватися над причинами пасивного ставлення до навчання і праці

3. Наголошувати над завданням кожного активіста

Співпраця керівництва школи з учнівським самоврядуванням передбачає:

• Відмову від адміністративного характеру управлуння

• Повагу до особистості школяра

• Особливу організацію діяльності

• Конкретну методику залучення учнів до процесу творення

• Товариську стосунки між учнем і вчителем

• унеможливеність до примусу діяльності

• Впевненість у досягнені мети

• Створення інтелектуального тла колективу

• Колективний аналіз роботи

• Звільнення від звички мовчати.

Основні напрямки виховання

Усебічний розвиток людини, що є головною метою виховання, охоплює розумове, моральне, трудове, естетичне й фізичне виховання в їх нерозривному зв'язку, взаємозалежності та взаємозумовленості. Кожен з цих напрямів має свій зміст і конкретні завдання.

Моральне виховання– це виховна діяльність школи і сім'ї.

Метою моральн. виховання є формування стійких моральних якостей, потреб, почуттів, навичок і звичок поведінки на основі засвоєння ідеалів, норм і принципів моралі, участь у практичній діяльності.

Завдання:

• Формування в учнів моральних понять, поглядів і переконань.

• Виховання моральних почуттів,( які виражають запити, оцінки, відношення, спрямованість духовного розвитку особистості.)

• Вироблення навичок і звичок моральної поведінки,(які б стали потребою і реалізовувалися б у будь-якій ситуації та умовах.

Вирішення цих завдань спрямоване на формування моральної свідомості як одного з аспектів суспільної свідомості, що регулює моральний бік діяльності людини. Методи і засоби:

• Етичні бесіди

• Пояснення

• Ігри та іграшки

• Свята, традиції

• Фольклор, обряди

• Казки

• Нар. думи та легенди

• Засудження поганих вчинків

Аспекти моральн. вих. у народн. педагогіці:

• приклад батьків і всіх членів сім’ї;

• громадська думка;

• настанови, переконання, заборони;

• покарання.

Моральний кодекс народу:

• любов до свого краю

• любов до праці

• справедливість, гостинність, солідарність, доброта, щирість, правдивість, чесність, гуманізм, ввічливість, скромність

• дружба, товаришування

Розумове виховання– це цілеспрямована діяльність педагогів з розвитку розумових сил і мислення учнів, з прищеплення їм культури розумової праці.

Завдання:

1. Озброєння учнів знаннями основ наук. (У процесі навчання і виховання учні засвоюють певний фонд знань: факти, термінологію, символи, імена, назви, дати, поняття, зв'язки і залежності між ними, відображені в правилах, законах, закономірностях і формулах)

2. Формування наукового світогляду та національної самосвідомості на базі засвоєння системи знань і соціального досвіду

3. Оволодіння основними мислительними операціями (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, систематизація) у процесі навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроках і самостійної роботи.

4. Вироблення вмінь і навичок культури розумової праці,( передусім інтелектуальних вмінь (загальних та спе- ціальних), вміння раціонально організувати час розумової роботи, здатність робити все точно й акуратно, тримати в належному порядку робоче місце, навчальні посібники, приладдя тощо.)

Вимоги:

• Наполегливість і дисципліна

• Важливість авторитету хто навчає

• Врахування вікових та індивідуальних особливостей

• Навчання з раннього віку

• Бажання вчитися

• Допитливість

• Прагнення до знань

Принципи:

• Єдності і розуму

• Наочності

• Свідомості доцільного навчання

Шляхи розумового вих.:

– Забезпечення розвитку сприймання

• Ставлення до мови

• Козацька педагогіка

Трудове виховання– це ... виховання свідомого ставлення до праці через формування звичок і звичок активної трудової діяльності.

Завдання:

– Психологічна підготовка особистості до праці —

(формування прагнення сумлінно і відповідально працюва-

ти, усвідомлення соціальної значущості праці як необхід-

ного обов'язку й духовної потреби людини, бережливе

ставлення до результатів праці та до людей праці, творчий

підхід до праці.)

– Практична підготовка до праці — (озброєння учнів

системою загальноосвітніх і політехнічних знань про за-

гальні основи виробничої діяльності людини, вироблення

вмінь і навичок трудової діяльності, виховання основ тру-

дової культури.)

• Підготовка школярів до свідомого вибору профе-

сії — (виховна робота школи, спрямована на те, щоб допо-

могти молодій людині обрати життєвий шлях.) Умови ефективного труд. вихов.:

• суспільна спрямованість праці

• ініціатива і творчість у праці

• колективний характер

• різноманітність у праці

Стимулювання до праці:

• дотримання певних правил

• змагальність

• плановість і систематичність праці

Види праці:

• побутова праця

• навчальна-

• суспільно-корисна-

• продуктивна-

1. Естетичне виховання - це сукупність послідовних взаємозв'язаних керованих учителем естетичних впливів на учнів, що здійснюється як засобами краси, самим життям у процесі різносторонньої діяльності учнів.

Завдання:

• Формування естетичних понять, поглядів і переконань —( виховання в молодого покоління розуміння прекрасного, любові до нього, вміння давати правильну естетичну оцінку фактам, явищам, процесам.)

• Виховання естетичних почуттів — (особливих почуттів насолоди, які відчуває людина, сприймаючи прекрасне в навколишній дійсності та в мистецтві. Наявність таких почуттів є ознакою розвинутого естетичного сприйняття, істотним критерієм естетичної культури людини.)

• Виховання потреби і здатності створювати прекрасне в житті та мистецтві —( розвиток творчих здібностей дітей, опанування ними певного обсягу знань і практичних навичок у галузі музики і співу, образотворчого мистецтва, залучення їх до різних видів художньої самодіяльності, а головне — привчити школярів будь-яку роботу виконувати красиво.)

Основне кредо естетичного виховання «жити за законами краси»:

• – Бути благородним

• – Творити прекрасне

• – Формувати ідеали

• – Чемність

• – Мовленєвий етекет

• – Активну позицію до поганих вчинків

• – Збереження естетичних цінностей

2. Засоби:

• – говорити правильно, чітко

• – не використовувати лайливих слів та слів паразитів

• – пристойні відносини

Фізичне виховання – це .. система заходів, спрямована на зміцнення здоров'я людини, загартування її організму, розвиток фізичних можливостей, рухових навичок і вмінь.

Метою фізичн. вих. є реалізація потреби кожної людини бути здоровою, сильною і витривалою.

Завдання:

• Виховання здорової зміни,( бажання піклуватися про

своє здоров'я, постійно займатися фізичною культурою і

спортом.)

• Підготовка до захисту Батьківщини, (оволодіння для

цього прикладними видами спорту.)

• Підготовка до фізичної праці,( виховання працездатності. )Умови ефективнсті:

• суспільна спрямованість

• ініціатива і творчість

• колективний характер

• різноманітність

Стимулювання:

• дотримання певних правил

• змагальність

• плановість і систематичність

Застосовування природних і спеціальних засобів вихов.:

До природніх:

• сонце

• повітря

• вода

• Звертати увагу на гігієну.

До штучних:

• рухливі ігри

• різні змагання

• плавання

• гімнастика

• режим

• побутові умови

• посильна праця

У народній педагогіці визначено такі аспекти:

Піклуватись про здоров’я дитини від її народження, а також до народження(сон, спокій і активність).