11Й клас знон

Напередодні Другої світової війни українські землі перебували в складі 4х держав:

СРСР-Наддніпрянщина

Польща-Сх.Галичина

Румунія-Пн.Буковина

Закарпаття-Чехословаччина (з березня 1939р.-Угорщина)

-роз’єднаність України та перебування її теріторії у складі 4х держав –один з чинни- ків дестабілізації політичного життя в Європі

-плани Німеччини щодо України:до 1939р.-створення на теріторії України буферної

держави «Велика Україна»-матеріальної бази та

плацдарму для розгортання агресії на Схід

-з липня 1940р.-перетворити Україну на «допо-

міжний народ»,позбавлений усякого політичного

значення (знищення інтелігенції-національного

керівництва, економіки, адміністрації),який за-

безпечуватиме Німеччину продуктами харчуван-

ня,а промисловість-сировиною

-плани СРСР: -готуючись втілити ідеали світової революції, пла-

нувалося створити стратегічні плацдарми для

наступу Західну Європу (Західна Україна) та по-

передити спроби нанесення контрударів

Політики західних країн визнавали,що незалежна Україна необхідна для стабіліза- ції військово-політичної ситуації в Європі, але вони обережно реагували на загост- рення українського питання, найчастіше обмежуючись дипломатичним нейтарлі-тетом,керуючись власними стратегічними інтересами.

Радянсько-німецькі договори 1939р.

Причини:

-щоб уникнути війні на два фронта, Гітлер шукав порозуміння зі Й. Сталіним

-не вважаючи себе готовим до широкомасштабної війни, бажаючи спрямувати Німеччину на війну з західними країнами, радянське керівництво шукало мож-ливостей укладення союзу з нацистською Німеччиною.

23 серпня 1939р-Договір про ненапад з Німеччиною-пакт «Молотова-Ріббентропа»

-договір про ненапад на протязі 10ти років;

-домовленість про розподіл сфер впливу в Європі (Таємний протокол:Німеччині-Польщу; СРСР-Західна Україну,Західна Білорусію, Прибалтику, Молдову та Пів-

нічну Буковину)

-торгівельна угода про взаємне постачання сировини та зброї.

1 вересня 1939р.-напад Німеччини на Польщу-початок ІІ світової війни

17 вересня1939р.-радянські війська (під командуванням С.Тимошенка) перетнули кордон і зайняли теріторіюЗахідної України

28 вересня 1939р.-радянсько-німецький договір « Про дружбу і кордон»-розмежу-вання по «лінії Керзона» (Холмщина, Посяння, Лемківщина і Підляшшя-зона ні- мецької окупації)

Жовтень 1939р.-вибори до Народних зборів Західної України (під пильним нагля-дом радянських офіцерів та партійних функціонерів)

27 жовтня 1939р.-Народні збори проголосили встановлення радянської влади на Західній Україні

29 жовтня 1939р.- Народні збори звернулися до Верховної Ради СРСР долучити західноукраїнські землі до складу СРСР

15 листопада 1939р.-входження Західної України до складу УРСР

28 червня 1940р.-погрожуючи Румунії війною СРСР змусив її поступитися землями Північної Буковини та Південної Бессарабії

2 серпня 1940р.-рішення Верховної Ради СРСР про входження до складу УРСР Пів-нічної Буковини та Південної Бессарабії (теріторію Молдавської АРСР, утворену в складі УРСР-відокремлено і передано до складу проголошеної на землях Бессарабії Молдавської РСР)

Радянізація захіноукраїнських земель.

22 вересня 1939р.-капітулював Львів, обложений спочатку Вермахтом, а зі згодом і Червоною Армією. В той самий день у Бресті пройшов спільний німецько- радян- ський парад.

Заходи радянської влади:

• Замість воєводств-Дрогобицька, Волинська,Львівська ,Тернопільська, Рів- ненська та Станіславська області

• Не допускалися до керівництва західні українці

• Націоналізація промисловості,торгівлі,транспорту,банків,навіть дрібні під-приємства, в тому числі кооперативи-значні збої в постачанні населення това- рами першої необхідності-підвищення цін і спекуляція

• 8-годинний робочий день

• Радянські капіталовкладення в реконструкцію промислових підприємств

• До червня 1941р-ліквідована проблема безробіття

• З емельна реформа: конфіскація поміщицьких, монастирських земель

1\2 частина роздана 1\2 частина-для створення

безземельним селянам колгоспів і радгоспів

• Колективізація селянських господарств з 1940р.-проводился обережно

• Українізація-усі школи, гімназії,Львівський університет, друкування газет, НТШ перетворено на філіал АН УРСР

• радянський режим розгорнув масштабні репресії. З території Західної України у 1940 – першій половині 1941 рр. було депортовано понад 10 % мешканців:3 етапи депортацій:

-1939р-політичні діячі, інтелігенція, кооператори,офіцери, колишні чиновники і поліцейські

-1940р і 1941р.-заможні селяни,дрібні торгівці, ремісники,лісники,поляки,євреї

• В нових областях України створено 25 тюрем, де було ув’язнено кілька десятків тисяч місцевих мешканців.

Становище в Україні 1939-1941рр.

-брак фахівців і інтелігенції (через репресії)

-«зрівнялівка» в оплаті праці-соціалістичне змагання-рух «багатоверстатників»

1938р-медалі «За трудову доблесть» та звання Героя Соціалістичної Праці

-мілітарізація повсякденного життя:залучення молоді до гуртків стрільців («Воро- шиловський стрілець»), ГПО (готовий до праці і оборони), ТСО Авіахіму (Това- риство сприяння обороні, авіаційно-хімічному будівництву)

1938р.-постанова «Про заходи упорядкування трудової дисципліни»-за порушення трудової дисципліни-звільнення,за випуск недоброякісної продукції- кримінальна відповідальність

1940р.-запровадження 8-годинного робочогодня і 7-денного робочого тиждня

Робітники не могли під загрозою кримінальної відповідальності змінювати місце роботи за власною ініціативою.

Перебіг бойових дій 1941-1942рр.

18 грудня 1940 року — Німеччина затвердила план Барбаросса план нападу на СРСР. Німецька армія вторглася в Радянський Союз 22 червня 1941 року.

Відповідно до гітлерівського плану “Барбароса” війна з СРСР повинна була закінчитись за 6-8 тижнів. Проти України була зосереджена група армії “Південь”, в яку входило 13 корпусів і 57 дивізій.

О сновними причинами поразок Червоної Армії у початковий період війни були:

• раптовіть фашистського нападу;

• різний ступінь моральної готовності до війни;

• незавершеність процесу переозброєння СРСР;

• відсутність надійних союзників, міжнародна ізоляція Радянського Союзу;

• розпорошення сил Червоної Армії на кордонах проти Німеччини, Туреччини та Японії;

• масові репресії кінця 30-х рр. проти армійського командного складу;

• некомпетентність вищого воєнно-стратегічного керівництва.

23-29 червня 1941р-велика танкова битва в районі Луцьк-Броди-Дубно-поразка Червоної армії

30 червня — Німеччина здобула Берестя (БРСР); Волинь і Галичину(УРСР).

8 серпня — Німеччина здобула Умань і захопила Правобережну Україну

О борона Києва-11 липня - 26 вересня 1941р.

П рорив Південно-Західного фронту (командуючий П.Кирпоніс)

В кільце оточення потрапили дві радянські армії - 660 тис. чоловік.

19 вересня - Німеччина здобула Київ

Оборона Одеси ( 73 дні). -понад 18 дивізій противника

п олегшило відхід військ Південного фронту за Дніпро й організацію там оборони

16 жовтня- Німеччина і Румунія здобули Одесу

Наприкінці серпня ворог захопив Дніпропетровськ. Одночасно німецькі танкові групи вийшли в район Чернігова, 25 жовтня після жорстоких боїв гітлерівці вдерлися у Харків, захопила Лівобережжя та СлобожанщинуНа кінець 1941 року німці окупували майже всю Україну, крім східних районів Харківської, Сталінської та Ворошиловградської об- ластей, які обороняли війська Південно-Західного та Південного фронтів. 

грудень 1941 – січень 1942 р в СРСР була проведана нова мобілізація, що дало можли- вість провести декілька розрізнених, погано підготовлених операцій за визволення Дон-басу та Харкова. Наступальна операція в районі Харкова (травень 1942 р.) спочатку розвивалась успішно, але в результаті допущених помилок, нестачі досвіду, німецьке командування зуміло оточити три армії і захопити в полон 240 тис. червоноармійців і командирів. 28 травня — Німеччина відбила наступ СРСР в районі Харкова

У травні-червні 1942 року - серйозна поразка військ Кримського фронту. Німцям вдалося захопити весь Керченський півострів, у тому числі і м.Керч. У ворожому полоні опинилося близько 200 тисяч радянських військовослужбовців.

На початку липня 1942 року -за наказом Ставки залишили місто героїчні захисники Севастополя. 22 липня 1942 р- залишене м. Свердловськ Ворошиловградської області закінчилися оборонні бої на території України. Таким чином, за рік тяжких боїв була втрачена по суті вся територія України.

Окупаційний режим в Україні

За розробленим ще 1940 р. стратегічним «Генеральним планом «Ост»» гітлерівська Німеччина передбачала щодо України такі заходи:

· Часткове онімечення місцевого населення; заселення німцями окупованих земель.

· Масова депортація населення, у тому числі українців, до Сибіру.

· Підрив біологічної сили слов'янських народів.

· Економічне пограбування території України; перетворення місцевого населення на рабів.

· Пограбування культурних цінностей, знищення пам'яток культури.

16 вересня 1942 року у ставці “Хагевальд” під Житомиром були оголошені схвалені фюрером “нові принципи” німецької політики на Сході та архітаємний план “Ост”. В ньому щодо України говорилося, що за 30 років вона перетвориться на територію для утворення нової арійської імперії “Остготія” – як пам’ять про напівлегендарну Остготську державу, що процвітала на початку нашої ери в приазовських степах і була знищена гуннами. Після офіційного проголошення генерального плану “Ост” у практиці нацистського геноциду визначилися нові зловісні аспекти. Поряд із масовими екзекуціями стали дедалі частіше застосовуватися “виселення” українців із зазделегідь визначенних районів.

Розчленування України

Адміністративно-територіальне розчленування України
Дистрикт«Галичина» Львівська, Дрогобицька, Станіславська Тернопільска області підпорядковувалися Польському (Варшавському) генерал-губернатор- ству	Рейхскомісаріат «Україна» Рівненська, Волинська, Камґянець-Подільська, Житомирська частковоВінницька Миколаївська, Київська, Полтавська, Дніпропетровська області, північні райони Криму Центром рейхскомісаріату стало місто Рівне	Трансністрія Ізмаїльська,Одеська, Чернівецька частково Вінницька Миколаїв- ська області утворили нову румунську провінцію	Військова адміністрація Чернігівщина, Сумщина, Харківщина, Донбас) до узбережжя Азовського моря, південь Кримського півострова

Новоутворені адміністративні одиниці очолили генерал-губернатори. Особливу ненависть до українців виявив рейхскомісар Еріх Кох, якого називали «коричне- вим царем України».

«Новий порядок» в Україні