ЗНО 10й клас

Тема 1.Економічний розвиток українських земель

на початку ХХ ст.

1.Розвиток промисловості.

Концентрація виробництва Конкуренція

Утворення монополій-об’єднань підприємців з метою подолання конкуренції та встановлення високої ионопольної ціни

Синдикат- вид монополії -об’єднання підприємців, які об’єднуються виключно для збуту продукції

1887 р.- синдикат цукрозаводчиків «Цукор»

1902 р. синдикат «Продамет»

1904р.-«Продвугілля»

1908р.-«Продвагон»

-характерно збільшення питомої ваги іноземних капіталів (в акціонерних капіталах в Україні іноземні капітали становили 80—90 %).

- економічна криза 1900-1903 pp. привела до значного погіршення економічного ста- новища робітників й скорочення обсягу виробництва підприємств і зумовила зрос- тання безробіття.

- у роки кризи на багатьох підприємствах номінальна заробітна плата була знижена на З0-40 %, а реальна зарплата через підвищення цін знизилася повсюдно. Зростали штрафи, побори й різні вирахування з заробітної плати робітників.

- Україна була об'єктом колоніальної експлуатації з боку Росії (сировинним придат- ком)

-в Наддніпрянщині сформувалося 3 регіони промислової спецілізації:

Донецький-кам’яновугільний

Криворізький-залізорудний

Нікопольський-марганцевий

-особливість-державне регулювання промисловості!

Розвиток сільського господарства.

-поміщицькі та селянські господарства дедалі більше втягувалися в ринкові відно- сини, все ширше застосовувалися вільнонаймана праця, сільськогосподарські машини, багатопільна система землеробства, посилювалися спеціалізація районів, зокрема, Південь України виробляв усе більшу кількість товарного хліба

- але капіталістичний розвиток і взагалі суспільний прогрес гальмувався наявністю кріпосницьких залишків, насамперед, самодержавства і великого поміщицького землеволодіння

-продовження процесу розшарування селянства

-в руках заможного селянства зосередилася й більша частина купленої та орендова- ної землі, інвентарю, худоби. Селяни були зв'язані общиною і круговою порукою (до 1903 p.), придушені непосильними податками й викупними платежами, позбавлені політичних прав, зазнавали національного гніту. Гноблені царизмом, поміщиками й капі- талістами, селяни розорялися. На селі загострювалися класові суперечності. Переду сім стояло завданий - ліквідувати поміщицьке землеволодіння.

-через малоземелля і безземелля селян +демографічний бум-аграрне перенаселення

-коперативний рух-1887р.-перший кооператив-засновник М.Левитський

Економічний розвиток західноукраїнських земель.

Найменше уваги Відень приділяв занедбаним територіям Східної Галичини, Буко-вини та Закарпаття

Промисловість.

- почала розвиватися фабрично-заводська промисловість, переважно в нафтовій галузі

-центральний уряд перешкоджав налагодженню переробки сировини безпосередньо в Галичині

- одним з найбільших у Європі районів солевидобутку - провідна галузь промисловості -заготівля деревини

- для переробки зерна, яке не знаходило збуту, було споруджено ґуральні( вироб-ництво спирту)

- переважна більшість промисловості-дрібні кустарно-ремісничі закладами

Сільське господарство.

-малоземелля

- поміщицькі маєтки занепадали з продажем земельних клаптиків селянам

- еміграція, особливо до Канади, США, Бразилії та Аргентини

-кооперативний рух 1883р.-В.Нагірний Революція 1905-1907рр. в Україні

Причини революції:

-самодержавство (абсолютна монархія) являлося суспільним ладом, який гальму- вав розвиток України;

-невирішене аграрне питання (малоземелля та безземелля);

-протиріччя між працею та капіталом (низький життєвий рівень робітників, жахливі умови праці та проживання)

-відсутність демократичних свобод;

-національне гноблення.

Основні події революції

1) 22 січня 1905р.-«Кривава неділя»

2)14 червня 1905р.-повстання (поблизу Одеси) на панцернику «Потьомкін»-на чолі Г.Вакуленчук та А.Матюшенко

3) на поч. жовтня 1905 р. -розпочався всеросійський політичний страйк. Прагнучи придушити його, уряд 14 жовтня- запровадив військовий стан у багатьох містах

4)17 жовтня1905р- Микола II підписав маніфест, яким «дарував» народові грома- дянські свободи -недоторканність особи, свободу совісті, друку, зборів, союзів. Було зроблено рішучий крок до конституційної монархії замість самодержавства – декла- рувалося скликання законодавчої Державної Думи, тобто російського парламенту, надання більшої свободи в національному питанні

5)12 листопада 1905р.-повстання в Севастополі на крейсері «Очаків» під команду- ванням лейтенанта П.Шмідта

6) 16 листопада 1905р.-збройнийи виступ солдатів саперної роти на чолі з підпоручиком Б.Жаданівським

7) грудень 1905р.-збройні повстання в Донбасі (Голівка). Олександрівську, Катери- нославі (перша рада робітничих депутатів)

8) грудень 1905р.-повстання в с.Великі Сорочинці (Г.Безвіконний)

9) з серпня 1906р.-почали діяти військово-польові суди.

Національний рух в період революції.

1) Маніфест 17 жовтня усував обмеження щодо української мови-перша газета-листопад 1905р.-газета «Хлібороб» (Лубни), 1906р.-газета «Рада» в Києві –Є.Чика- ленко

2)30 жовтня 1905р.-перша «Просвіта» в Одесі

3)спроби запровадження української мови в початкову освіту.

Українці в І і ІІ Державних Думах

І Дума-1906р Українська думська громада у складі 45 делегатів сформувалася на правах парламент- ської фракції майже негайно. Очолив її адвокат і громадський діяч з Чернігівщини- Ілля

Шраг. Громада вимагала:

- надати Україні в її етнографічних межах політичну автономію,

-запровадити українську мову в школах, судових і адміністративних органах

-вирішити аграрне питання.

Для висвітлення своєї діяльності в Думі громада заснувала друкований орган — журнал «Украинский вестник»

У липні 1906 р. царський уряд, скориставшись тим, що революційна хвиля почала спадати, вирішив розпустити парламент В лютому 1907р.почала формуватися ІІ Дума.

Українська громада нового складу налічувала в Думі 47 членів-Трудова громада. Вона видавала україномовний журнал «Рідна справа (Вісті з Думи)» II Державну Думу було розігнано 3червня 1907 р.-Третьочервневий переворот

Третьочервнева монархія-Столипінська реакція

-царизм широко застосовував репресивний апарат, щоб придушувати революційні виступи (військово-політичні суди –масові страти революціонерів-столипінські кра- ватки)

-придушення національного руху:

-1908р.-клуб російських націоналістів (за сприяння П.Столипіна)

-20 січня 1910р.-Столипінський циркуляр-заборона національних «інородчеських» товариств