7. Фінансово-інвестиційна діяльність тов «фортіс»

Термін «інвестиції» походить від латинського слова – «вкладати». У більш широкому трактуванні інвестиції – це вкладення капіталу з метою його наступного зростання.

В Законі України «Про інвестиційну діяльність» вказується, що інвестиції виражають усі види майнових та інтелектуальних цінностей, що направляються в об’єкти підприємницької діяльності, у результаті якої формується прибуток (дохід) чи досягається інший корисний ефект.

Метою фінансової діяльності в напрямку проведення інвестицій є максимізація рентабельності в результаті вкладень фінансових ресурсів за всіма напрямками використання капіталу.

Залежно від напрямку спрямування фінансових ресурсів в процесі інвестиційної діяльності розрізняють майнові, фінансові і нематеріальні інвестиції.

В практиці господарської діяльності до майнових інвестицій відносять: придбання цілісних майнових комплексів, нове будівництво, реконструкцію, модернізацію та заміну зношених або застарілих основних виробничих фондів,, інвестування формування оборотних активів.

Фінансові інвестиції -- це активна форма ефективного використання вільного капіталу підприємства, яка має особливості у тому, що:

• здійснюється на більш пізніх стадіях розвитку підприємства, коли задоволені його потреби в реальних інвестиціях;

• дає можливість здійснювати зовнішнє інвестування в країні і за її межами;

• є незалежними видом господарської діяльності для підприємств реального сектора економіки, оскільки стратегічні завдання їх розвитку можуть вирішуватися тільки шляхом вкладень капралу до статутного фонду і придбання контрольних пакетів акцій інших підприємств;

• дозволяє підприємству реалізувати окремі стратегічні цілі свого розвитку більш швидко і дешево;

• підприємство має можливість вкладати кошти як в без ризикові інструменти, так і в спекулятивні, і, таким чином, здійснювати свою інвестиційну політику як консервативний або агресивний інвестор;

• потребує мінімум часу для прийняття управлінських рішень порівняно з реальними інвестиціями (проектами);

• виникає необхідність активного моніторингу і оперативності у прийнятті рішень при здійсненні фінансових інвестицій, оскільки фінансовий ринок має високі коливання кон’юнктури.

До нематеріальних інвестицій належать інвестиції у права власності та права на використання природних ресурсів, результати наукової і дослідницької роботи, ліцензії, патенти, гудвіл тощо. Це є реальні інвестиції.

При проходженні виробничої практики в Товаристві з обмеженою відповідальністю «ФОРТІС» протягом аналізованого періоду не було відмічено на підприємстві одержання інвестицій, але підприємство має всі ресурси задля їх отримання, а саме: тимчасово вільні грошові кошти можуть бути вкладені на депозитні рахунки в банках під відсоток.

Підприємство має право здавати в оренду нерухоме майно (будівлі, споруди, обладнання, техніку та інше) за відповідну плату або здійснювати фінансовий лізинг.

Лізинг – це форма довгострокової оренди, яка передбачає передачу права користування майном іншому суб’єкту підприємницької діяльності на платній основі і на визначений угодою строк. Об’єктом лізингу є матеріальні цінності, які входять до складу основних засобів. У лізинговій угоді беруть участь три сторони: підприємство-постачальник, лізингова фірма (підприємство-орендодавець), орендатор, який отримав нерухоме майно і користується ним протягом визначеного часу.

Є два види лізингу: фінансовий та оперативний.

Фінансовий лізинг передбачає виплату постачальнику (лізинговій фірмі) вартості обладнання, яке замовлене орендатором, і передачу його в оренду. За фінансового лізингу строк оренди обладнання відповідає строку його амортизації. Фінансовий лізинг має також назву лізингу майна з повною окупністю або з повною виплатою. Це означає, що лізингодавець протягом чинності договору повертає собі всю вартість майна й отримує прибуток від лізингової операції. Після закінчення строку дії договору орендатор може викупити об’єкт лізингу за залишковою вартістю або повернути його лізингодавцеві, або укласти новий контракт на оренду.

Оперативний лізинг укладається, як правило, на час, менший за амортизаційний період майна. Після закінчення договору об’єкт лізингу повертається лізингодавцеві або знову здається в оренду.

Важливим аспектом лізингового договору є лізингова плата.

Лізингова плата залежить від виду основних засобів, строку лізингу та інших умов договору.

Як правило, сума лізингової плати є фіксованою і вноситься од­наковими частинами протягом усього терміну дії договору. Однак за високої інфляції в договорі можна передбачати можливість періодичного збільшення лізингового відсотка.

Крім цього, підприємство може одержувати додаткову курсову різницю на валютні рахунки чи операції в іноземній валюті.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФОРТІС» може одержувати додатковий дохід, коли на його користь сплачують штрафи, пені або відшкодовують збитки.

Отже, Товариство може отримувати дохід від таких видів інвестиційної діяльності: реалізація основних засобів і об’єктів незавершеного будівництва; фінансові вкладення довгострокового характеру; бюджетні асигнування та інше цільове фінансування; дивіденди та відсотки за фінансовими вкладеннями; кредити й позики; безоплатні надходження; грошові платежі для придбання основних засобів, нематеріальних активів та інших довгострокових активів; грошові відшкодування авансів і кредитів, наданих іншим сторонам (крім фінансових інститутів).

За умов ринкової економіки результати фінансово-інвестиційної діяльності і позареалізаційних операцій є постійними джерелами грошових доходів і формування прибутку підприємства.