6. Прогнозування прибутку тов «фортіс», формування та використання фондів, що формуються за рахунок прибутку

В умовах ринкової економіки основою економічного розвитку є прибуток.

Прибуток - найважливіший показник ефективності роботи підприємства, джерела його життєдіяльності. Зростання прибутку створює фінансову основу для здійснення розширеного відтворення організації і задоволення соціальних і матеріальних потреб засновників і працівників.

За рахунок прибутку виконуються зобов’язання організації перед бюджетом, банками, іншими організаціями. Однак не можна вважати, що планування та формування прибутку залишилося виключно в сфері інтересів тільки підприємства. Щоб забезпечити високу економічну ефективність виробництва потрібна державна економічна політика, яка сприяла б формуванню середовища, сприятливого для господарської діяльності і орієнтувало підприємство на максимальне отримання прибутку (доходів).

Основне завдання аналізу розподілу і використання чистого прибутку полягає у виявленні тенденцій і пропорцій, що склалися, в розподілі прибутку за звітний рік у порівнянні з минулим роком.

За результатами аналізу розробляються рекомендації з розподілу чистого прибутку та найбільш раціональному її використанню.

Аналіз розподілу та використання прибутку проводиться в наступному порядку:

1. дається оцінка змін суми коштів по кожному напрямку використання прибутку в порівнянні з звітним і базисним періодом;

2. проводиться факторний аналіз утворення фондів;

3. дається оцінка ефективності використання фондів накопичення і споживання у відповідності з показниками ефективності економічного потенціалу.

Зауважимо, що фінансовий відділ Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРТІС» протягом останніх років не займався прогнозуванням прибутку підприємства, що є великим недоліком в його господарській діяльності.

Для прогнозування прибутку, який є основним фінансовим джерелом розвитку підприємства, науково-технічного вдосконалення його матеріальної бази і продукції, усіх форм інвестування та основних показників, що вливають на нього, фінансовому відділу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРТІС» було запропоновано використовувати метод визначення середніх величин.

Середні величини (прості арифметичні, зважені арифметичні, середні хронологічні, середні геометричні, середні гармонічні, середні квадратичні) використовують в аналізі для узагальнюючої характеристики масових однорідних показників (середня заробітна плата робітника, середня кількість працівників, середня ціна реалізації тощо).

Через середню величину характеризують загальний рівень аналізованої ознаки, коли вона схильна до значних коливань. Обов’язковою умовою для використання способу середніх величин є якісна однорідність сукупності явищ і фактів, які вивчатимуться.

Прогнозні показники досить часто розраховують як середнє значення відповідних показників у попередніх періодах. Середні величини обчислюють здебільшого за алгоритмом середньої арифметичної простої чи середньої арифметичної зваженої та середньої геометричної зваженої.

Для того щоб отримати ефективний прогноз, необхідно знати й правильно використовувати всі його елементи.

Оцінка якості прибутку дає можливість користувачам бухгалтерської звітності проводити порівняльний аналіз діяльності різних підприємств з урахуванням факторів формування прибутку, а фінансовим менеджерам приймати обґрунтовані управлінські рішення, використовувати результати аналізу якості прибутку в прогнозуванні фінансових результатів.

За методами реалізації плани можуть підрозділятися на директивні та індикативні плани.

Директивні плани призначаються безпосередньо для безумовного виконання. Такими є плани для виробничих підрозділів підприємства.

Методи формування повинні забезпечувати однозначність директивних планів.

Індикативні плани являють собою лише орієнтири економічного розвитку та економічної політики для підприємств, організацій, домогосподарств, а також держави і регіонів.

Методи формування повинні забезпечувати визначення допустимих меж випадкової зміни економічних індикаторів, а також виявлення наслідків виконання або невиконання окремих умов плану суб’єктами.

Стратегічні плани встановлюють головні цілі діяльності на певну перспективу. Глибина, тривалість перспективи може бути визначена деякими умовами, або календарними термінами. Цілі, по можливості, повинні підкріплюватися кількісними контрольними показниками.

Тобто, для Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРТІС», це може бути частка ринку в галузі.

Стратегічні плани повинні містити інформацію, необхідну для прийняття управлінських рішень про більш детальне планування діяльності та створення необхідних для товариства організаційних структур, які будуть направлені у фінансово-господарській діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРТІС» на отримання прибутку від реалізації.