­­­­­­­­­­Зміст

Вступ 3

1. Завдання на проектування 4

2. Внутрішній холодний водопровід 5

   1. Визначення розрахункових витрат води 5

   2. ­Проектування внутрішньої мережі та побудова аксонометричної схеми 6

   3. Гідравлічний розрахунок внутрішньої мережі 8

   4. Розрахунок водолічильників 9

   5. Визначення потрібного напору 13

3. Внутрішня каналізація 14

   1. Трасування внутрішньої каналізаційної мережі 14

   2. Визначення діаметрів трубопроводів внутрішньої каналізації 14

4. Внутрішній газопровід 18

   1. Трасування внутрішнього газопроводу 18

   2. Підбір газового лічильника 18

   3. Визначення діаметрів трубопроводів внутрішнього газопроводу 19

5. Монтажні рекомендації щодо встановлення поливального крану 22

Література 23

Вступ

Сучасні системи внутрішнього водопостачання, газопостачання та каналізації являють собою складний комплекс інженерних споруд та пристроїв, які включають в себе: водомірні вузли, підвищувальні насосні установки, системи для підігріву холодної та циркуляційної гарячої води, розподільчі подаючі та відвідні трубопроводи, засоби автоматики.

У сучасних умовах велике значення займає охорона навколишнього середовища. Верховною Радою прийнято ряд документів та постанов про водне законодавство. У цих документах основна увага приділяється упорядкуванню водокористування, що неможливо без правильної організації та достатньої кількості, надійно працюючих систем водопостачання та каналізації.

Даний курсовий проект розроблений на основі таких документів:

а) завдання до курсового проекту;

б) діючих розділів ДБН В.2.5-64:2012. Внутрішній водопровід та каналізація;

в) діючих розділів ДБН В.2.5-2001. Газопостачання;

г) нормативних та довідкових даних по водопостачанню, каналізації та газопостачанню.

Згідно завдання запроектовані системи холодного водопостачання, побутової каналізації та газопостачання 6-ти поверхового житлового будинку.

2. Внутрішній холодний водопровід

2.1 Максимальні секундні витрати води на весь будинок

Системи холодного водопостачання повинні забезпечувати подачу води відповідно до розрахункового числа водоспоживачів або встановлених санітарно-технічних приладів. При проектуванні внутрішніх систем водопостачання використовують секундні, годинні та добові витрати води.

Розрахункові добові витрати води приймаються відповідно до вихідних даних в залежності від ступеня благоустрою та місця розташування регіону. Для житлового будинку обладнаного водопроводом, каналізацією і ванними з газовими водонагрівачами для ІІ кліматичного району добова питома витрата становить л/доб на 1 мешканця.

Середня кількість жителів визначається за формулою

де: s – площа будинку, ;

n – кількість поверхів в будинку.

Максимальні секундні витрати води житлового будинку приймаються відповідно до таблиці А.8 додатка А [1] в залежності від середньої добової витрати води та кількості санітарно-технічних приладів.

Оскільки в кожній квартирі є 4 санітарно-технічних приладів, будинок має 6 поверхів на кожному з яких розташовано по 6 квартир, отже загальна кількість квартир 36, а загальна кількість санітарно-технічних приладів становить 144 шт.

Отже згідно з ДБН максимальна секундна витрата води становить а максимальна годинна витрата .

Добові витрати води житловим будинком ( ) визначають за формулою

Максимальні добові витрати води для всього будинку ( ) визначають за формулою

де: – коефіцієнт максимальної добової нерівномірності, який приймається відповідно до таблиці А.4 додатка А [1]. Для житлового будинку з загальною кількістю санітарно-технічних приладів 120 шт. та середніх годинних витрат води

Тоді

2.2 Проектування внутрішніх мереж холодного водопроводу та побудова аксонометричної схеми

Правильний підбір місць прокладання мереж внутрішнього водопроводу знижує вартість влаштування системи і полегшує її експлуатацію. Стояки, поверхові підведення до приладів і магістральні трубопроводи прокладають паралельно стінам. Магістральні трубопроводи об’єднують всі стояки і трубопровід, що подає воду в будинок. В даному курсовому проекті проектуємо водопровідну мережу з нижнім розведення магістралі, яка розміщується в підвалах, технічних поверхах або підпільних каналах. Для захисту від промерзання та конденсації вологи на поверхні труби утеплюють. З метою спуску води при необхідності магістралі прокладають з похилом 0,002-0,005 в сторону вводу або водорозбірних точок. В нижніх точках мережі встановлюють водовипускні пристрої (крани або трійники з заглушками).

Водопровідні стояки розташовуємо поза межами житлових квартир, у комунікаційних шахтах із влаштуванням на кожному поверсі дверей (люків), що відчиняються, розміри яких повинні бути достатніми для обслуговування та проведення необхідних експлуатаційних робіт. Для зручності стояки водопроводу розміщують поряд з іншими трубопроводами, використовуючи для цього спіральні ніші та шахти.

Підведення від стояків до санітарних приладів доцільно розміщувати санітарними приладами на висоті 20 см над підлогою. Горизонтальні ділянки підводок з’єднуються вертикальними трубами з водорозбірною арматурою, яка встановлюється з кожним санітарно-технічним приладом на нормованій висоті.

Встановлення запірної арматури на внутрішніх водопровідних мереж належить передбачати: на кожному вводі; на кільцевій мережі для відключення ремонтних ділянок; біля основи стояків господарсько-питної мережі в 3-х поверхових будинках і вище; біля основи пожежних стояків з числа пожежних кранів 5 і більше; на відгалуженні від магістральної лінії водопроводу на відгалуженнях в кожну квартиру; на підведеннях до зливних бачків, зливних кранів і водогрійних колонок; перед зовнішніми поливальними кранами; перед приладами спеціального призначення. Для обліку витрат води на відгалуженнях в кожну квартиру обов’язково після запірної арматури встановлюють водолічильник.

При проектуванні внутрішніх водопроводів будують аксонометричну схему системи водопостачання, яка дає повне уявлення про систему і є основною для гідравлічного розрахунку.

Тиск (напір води) в системі водопостачання будинку повинен забезпечувати безперебійне подавання води всім водоспоживачам. Для забезпечення безперебійної роботи водопровідної мережі необхідно проводити розрахунок найнесприятливіший режим її роботи, а саме на подачу системою максимальних розрахункових витрат води.

Після визначення цих розрахункових витрат води проектують внутрішні мережі та обладнання і проводять гідравлічний розрахунок системи з метою визначення діаметрів труб та необхідного для водопостачання будинку напору води.

При проектуванні внутрішніх мереж водопроводу спочатку виконують трасування мережі на планах підвалу і поверхах. При цьому на плані поверху позначають місця прокладання стояків і підведень до приладів. Запроектовані стояки переносимо на план підвалу.

Аксонометричну схему внутрішнього водопроводу викреслюємо в масштабі планів поверху з позначенням усіх трубопроводів, приладів, запірної та регульованої арматури, водорозбірних кранів. Ці елементи показуємо прийнятими умовними позначеннями. Для подальших розрахунків на виконаній аксонометричній схемі вибирають головний розрахунковий напрямок (від вводу до найвіддаленішого і найвище розташованого водорозбірного пристрою – диктуючого приладу).