2.1. Принципи формування якості парфумерної продукції

Якість парфумерних товарів закладається на різних стадіях, починаючи з ідеї створення духів і до їх фасування та пакування. На подальших етапах життєвого циклу товару в залежності від умов транспортування, зберігання, продажу та використання якість зберігається або погіршується. Іноді в процесі дозрівання парфумерної композиції, який триває при зберіганні духів, якість згодом може поліпшуватися.

Парфумерні товари повинні виготовлятися відповідно до вимог стандартів та затверджених технологічних інструкцій і рецептур з доброякісної сировини. Вміст композиції для кожного найменування парфумерних виробів обумовлено рецептурою, але він повинен бути не нижче норм, затверджених відповідними стандартами для кожної групи виробів.

Парфумерні товари приймають партіями. Перевірку якості парфумерних товарів розпочинають з перевірки пакування-маркування й відповідно до вимог стандарту.

Для перевірки духів, одеколонів та туалетних вод на органолептичні й фізико-хімічні показники складають об'єднану пробу, для чого парфумерні рідини із відібраних флаконів зливають разом і ретельно перемішують. Об'єднана проба повинна бути не менше 100 см³.

Зовнішній вигляд парфумерних товарів визначається оглядом флаконів з парфумерними рідинами у проникаючому світлі електричної лампочки потужністю 40 Вт на відстані 20 см від лампочки і 40 см від спостерігача; флакон повинен бути перевернутий пробкою донизу.

Колір та запах парфумерних рідин визначають згідно зі стандартом (ГОСТ 14618.0-91 "Изделия парфумерно-косметические. Правила приемки, отбор проб, методы органолептических испытаний").

Для того щоб визначити стійкість запаху духів і одеколонів, 0,5 см рідини зливають у порцелянову чашечку, туди само кладуть шматочок сухої вибіленої марлі розміром 5x10 см, попередньо випраної у гарячій воді без мила. Змочену марлю виймають пінцетом і просушують у приміщенні з температурою 15-20 °С. Стійкість запаху визначають з допомогою органу нюху.

Для визначення прозорості 10-20 см³ парфумерну рідину наливають у пробірку, закривають її пробкою й охолоджують до температури не нижче + 5 °С (для духів та одеколонів групи "Екстра" не нижче + З °С), виймають із охолоджувальної суміші (льоду з сіллю), струшують і оглядають у проникаючому денному світлі або у світлі електричної лампочки потужністю 40 Вт.

Міцність парфумерної рідини визначають з допомогою спиртоміра згідно зі стандартом (ГОСТ 3639 079 "Растворы водно-спиртовые. Методы определения концентрации этилового спирта").

Густину парфумерної рідини визначають за стандартом (ГОСТ 14618.10); масову частку композиції у духах, одеколонах та туалетних водах визначають згідно з ГОСТом 17237-93 "Изделия парфумерные жидкие. Общие технические условия".

Маркування парфумерних виробів здійснюється наклеюванням на флакон етикеток з такими позначеннями:

• Найменування виробу;

• найменування групи виробу;

• місяць і рік виготовлення;

• роздрібна ціна;

• найменування стандарту на продукцію.

Найменування виробу вказується на лицьовому боці етикетки, все інше на зворотному боці етикетки або футлярі; на флаконі із кольорового, матового або реберчастого скла - на етикетці, що наклеюється на дно флакона або на футлярі (листівці).

На етикетках розміром до 10x15 мм і на етикетках з друком на фользі дозволяється вказувати тільки найменування виробу й ціну. Парфуми без етикеток або з етикетками, що мають декоративний характер, маркують на футлярі (листівці). Дозволяється наносити маркування безпосередньо на флакони.