К орекційна програма «душа»

Назва програми: «Душа»

Мета програми:

навчити дитину вивільняти негативні спогади. Формувати вміння та навички пошуку позитивного ресурсу.

Завдання програми:

1. Сформувати у дитини вміння та навички керування своїм емоційним станом.

2. Навчити дитину прийняттю та розрізненню негативних та позитивних емоцій, відчуттів.

3. Дати дитині можливість оволодіти навичками пошуку позитивного ресурсу.

4. Навчити дитину долати образи та негативні спогади.

5. Формування знань про поняття душа.

6. Розвиток духовних цінностей, емпатійності, взаємовідносин між членами сім'ї.

7. Розвиток позитивного образу "Я".

Корекційний блок заняття №1 Тема: «я йду до садочку».

Мета: формування позитивного ставлення до садочку.

Об'єкт: дітям старшого дошкільного віку (5-6 років), які довго не відвідували садочок важко адаптуватися.

Предмет: адаптація дитини до садочку.

Форма роботи: індивідуальна.

Завдання: допомогти дитині адаптуватися до садочку.

Матеріали: м'яка іграшка, текст казки, манка (за бажанням дитини можна використати допоміжний матеріал).

Привітання:

М’яка іграшка кицюня:

Я садочок свій люблю,

Рано-вранці я встаю,

Зубки чищу, одягаюсь

Й на заняття поспішаю,

Тут казки читати я навчуся,

Рахувати підучусь.

Психолог. До нас завітала кицюня, її звати Мурза. Вона дуже хоче поділитися своєю історією, як вона перший раз йшла до садочку.

Казкотерапія на адаптацію до дитячого садочку Варіант казки для хлопчиків

Одного сонячного ранку в кімнату до ведмедика ввійшла матуся і промовила:

• Ведмедику, відкривай свої милі оченята, ходімо чистити зубки, вмиватися та збиратися до садочку.

• Мамо, я не хочу йти до садочку, чистити зубки, вмиватися та одягатися.

• Чому Ді?- запитала мама ведмедика.

• Ді, ти поглянь який же ти замурзаний, а ти ж майбутній джентльмен. Чого ти не хочеш йти до садочку? Синку, в садочку тебе навчать творити дива, а тими дивами є гарні манери та твої вміння, здібності. Ти ж у мене молодець правда?

• Так, мамо! Але, що за диво ті гарні манери, вміння та здібності?

• Ой ,Ді, ти моє велике диво!

• Уявляєш, у світі є такі чарівні слова, які можуть здійснити всі твої бажання. Але, на жаль, ці магічні слова знають лише чарівниці та їх помічниці - малесенькі феї. Якщо ти будеш ходити до садочку, то зможеш намалювати гарну картину, прочитати самостійно казочку, написати до своєї улюбленої телепрограми листа, зробити татусеві подаруночка своїми крихітними лапками.

Мамо, а ти можеш мене навчити цим магічним дивам?

• Ні сину, на жаль, не все мені під силу. Я повинна ходити на роботу, щоб заробляти гроші, щоб було за що купувати тобі солодощі та іграшки. Ти ж хочеш мати багато цукерочок та іграшок?

• Так мамо, добре, заради того, щоб навчитися чарівним словам я буду ходити до садочку.

• От і молодець!

Йде Ді з матусею до садочку, а навкруги морозно, але Морозко за щічки не щипає, а лише посміхається, ніби промовляє:

- Молодець Ді, усі хороші дітки йдуть до садочку, от і ти молодчина.

Заходить Ді з матусею на поріг садочку, а там все квітне, чарівниці клопочуться над малесенькими звірятками, а феї, змахнувши малесенькими крильцями, накривають на стіл. Смачний сніданок приготувала мишка Няма: кашу з малиновим джемом, варенички з медом. Так затишно в їдальні, такі аромати!

Ді не міг встояти перед такою смакотою. Як же йому соромно стало, коли він побачив себе в дзеркалі. Він був увесь брудний, а йому так хотілося бути чистеньким та чемним, як дітки, які тільки сідали за столики. Тепер Ді слухав лише вихователів – чарівниць і поважав працю маленьких фей – нянь.

Ведмедик Ді не лище грався із задоволенням у дитячому садочку, а й старанно навчався магічним діям. Він дуже полюбив спальню, адже це особлива кімната: дітки лягають на свої ліжечка, закривають оченятка і опиняються в обіймах сну, де бачать лише яскраві казочки, плигають на конику, катаються на слонику та літають на жар – птиці.