1.2.Загальна характеристика тренувальних навантажень у футболі для дітей 6-10 років

Тренувальна робота з юними спортсменами не повинна бути спрямована на досягнення високого спортивного результату в перші роки навчання. Така форсована підготовка призводить, як правило, до зупинки росту результатів. Спортивну тренування в початковий період навчання слід проводити з перспективою на багаторічний спортивний зростання. Проблема навантажень в системі спортивної підготовки, як молодих, так і висококваліфікованих спортсменів займає одне з центральних місць, оскільки саме навантаження пов'язують в єдине ціле засоби і методи тренування, які використовуються спортсменом, з тими реакціями організму, які вони викликають. Під тренувальної та змагальної навантаженням зазвичай розуміється додаткова функціональна активність організму щодо рівня спокою або іншого вихідного стану, що вноситься виконанням вправ. Існує і інше визначення цього терміна. Навантаження - це вплив фізичних вправ на організм спортсмена, викликає активну реакцію його функціональних систем. Тренувальна навантаження не існує сама по собі. Вона є функцією м'язової роботи, властивої тренувальної та змагальної діяльності. Саме м'язова робота містить в собі тренує потенціал, який викликає з боку організму відповідну функціональну перебудову. В даний час існує цілий ряд класифікацій тренувальних навантажень, автори яких виходять з моторної специфіки видів спорту, енергетики та потужності м'язової роботи, педагогічних завдань, що вирішуються в процесі тренування, впливу на відновні процеси і ефект подальшої роботи, взаємодії роботи різної переважної спрямованості та інших критеріїв.

Однак за своїм характером навантаження, що застосовуються у спорті, можуть бути підрозділені на:

тренувальні і змагальні;

специфічні і неспецифічні;

за величиною - на малі,

середні,

значні,

великі (граничні);

за спрямованістю - на що сприяють удосконаленню окремих рухових якостей (швидкісних, силових, координаційних, витривалості, гнучкості) або їх компонентів (наприклад, алактатных або лактатных анаеробних можливостей, аеробних можливостей), вдосконалюють координаційну структуру рухів, компоненти психічної підготовленості або тактичної майстерності тощо; по координаційної складності - на виконувані в стереотипних умовах, що не потребують значної мобілізації координаційних здібностей, і пов'язані з виконанням рухів високої координаційної складності; з психічної напруженості - на більш напружені і менш напружені в залежності від вимог, що пред'являються до психічним можливостям спортсменів. У спортивній практиці (виділяють "зовнішні" і "внутрішні" показники тренувальних і змагальних навантажень. "Зовнішні" показники навантаження в найбільш загальному вигляді можуть бути представлені показниками сумарного обсягу роботи та її інтенсивності. Загальний обсяг роботи зазвичай виражається в годинах, об'ємом циклічної роботи (бігу, плавання, тощо) в кілометрах, числом тренувальних занять, змагальних стартів, ігор, сутичок, комбінацій, елементів, стрибків, пострілів і т. д. Розкрити ці загальні "зовнішні" показники навантаження можна, виділяючи її приватні характеристики. З цією метою визначають, наприклад, частки приватної специфічної навантаження в загальному її обсязі, співвідношення роботи, спрямованої на виховання окремих якостей і здібностей, співвідношення засобів загальної і спеціальної фізичної і технічної підготовки і ін. Іншим важливим зовнішнім показником навантаження є параметри її інтенсивності. До таких показників відносяться: темп рухів, швидкість або потужність їх виконання, час подолання тренувальних відрізків і дистанцій, щільність виконання вправ в одиницю часу, величина обтяжень, подоланих в процесі виховання силових якостей і т. п. Найбільш повно навантаження характеризуються "внутрішніми" показниками , тобто реакціями організму на виконувану роботу. Тут поряд з показниками, що несуть інформацію про близькому ефекті навантаження) проявляється у зміні стану функціональних систем безпосередньо під час роботи і після її закінчення, можуть використовуватися дані про характер і тривалості періоду відновлення. "Зовнішні" і "внутрішні" показники навантаження тісно взаємопов'язані: збільшення обсягу та інтенсивності тренувальної роботи призводить до збільшення зрушень у функціональному стані різних систем і органів, до розвитку та поглиблення процесів стомлення. Однак цей взаємозв'язок проявляється лише в певних межах. Наприклад, при одному і тому ж сумарному обсязі роботи, при одній і тій же інтенсивності вплив навантаження на організм спортсмена може бути принципово різним. При одних і тих же зовнішніх характеристиках внутрішні показники навантаження можуть змінюватися під впливом різних причин. Так, виконання однієї і тієї ж роботи в різних функціональних станах призводить до різних реакцій з боку окремих систем організму. Співвідношення зовнішніх і внутрішніх параметрів навантаження змінюється в залежності від рівня кваліфікації, підготовленості і функціонального стану спортсмена, його індивідуальних особливостей, характеру взаємодії рухової і вегетативної функційй.

РОЗДІЛ 2.Технічна підготовка юних футболістів на початковому етапі навчання