1.1. Фізіологічні особливості юних (6-10років) футболістів

Для застосування раціональної методики навчання необхідно знати закономірності вікового розвитку найголовніших систем організму. Зміни, що відбуваються в будові і функціональному стані організму юних спортсменів, обумовлені не тільки впливом систематичних занять фізичними вправами, але й віковими особливостями.

У процесі гри інтенсивність рухів може бути то максимальною, то помірною, а в окремі моменти гри активна м'язова діяльність може бути припинена. Подібні зміни інтенсивності відбуваються безперервно, що визначається змінюється обстановкою, умовами гри. У результаті при грі в футбол складається своєрідний динамічний стереотип нервових процесів, що забезпечує швидкий перехід, перемикання функцій з одного рівня в інший, з високого на низький і навпаки.

У процесі гри рівень споживання кисню знаходиться в межах 72,3-96,6% від максимуму. При цьому частота дихання досягає 50-60 дихальних циклів у хвилину.

У відновлювальному періоді після значних енергетичних витрат, пов'язаних зі спортивною навантаженням, в тканинах відкладається більше речовин, ніж їх було до початку роботи, тобто відбувається так звана суперкомпенсація енергетичних витрат.

Зміна крові і системи кровообігу. До 6-10 років склад крові наближається до дорослого організму. Кількість еритроцитів і лейкоцитів таке ж, як у дорослих. Кількість нейтрофілів доходить до 60,5%, а лімфоцитів - 28%.

У дошкільному та молодшому шкільному віці ріст серця сповільнюється і знову наростає в період статевого дозрівання. Під впливом систематичного тренування у юних спортсменів частота пульсу стає дещо рідше. Посилення кровообігу відносно більше, ніж у дорослих, збільшення хвилинного об'єму крові досягається в основному за рахунок почастішання серцебиття.

При м'язовій навантаженні кисневий борг у дітей та підлітків може бути дуже значним.

У той же час відомо, що глибока морфологічна і нейрогуморальна перебудова на етапі статевого дозрівання може з'явитися чинником тимчасового обмеження зростання працездатності і вдосконалення координації.

Одним з важливих показників досконалої регуляції нервово-м'язового апарату є високий рівень Функціональної рухливості. Лабільність нервово-м'язового апарату у підлітків значною мірою визначається віком і спрямованістю фізичної підготовки.

У процесі виконання фізичних вправ має місце комплексний прояв швидкості. Найбільше значення надається швидкості виконання людиною цілісних рухових актів, а не елементарним формами прояву швидкості.

Просторово часові показники спритності інтенсивно наростають в молодшому шкільному віці.

Важливе значення має оцінка здібності випробуваного реалізувати набутий рівень розвитку фізичних якостей у певному руховому акті. Це означає, що слід аналізувати взаємозв'язок функцій між собою, а також взаємозв'язок функцій з рівнем технічної майстерності і спортивними результатами.

Найбільш ефективним при розвитку рухових якостей є комплексне тренування, тобто коли в окремих заняттях використовуються вправи на швидкість, силу і витривалість із засобів ОФП. При комплексному розвитку рухових якостей найбільш ефективною є тренування, в якій переважно розвиваються швидкісні якості - швидкість і швидкісна витривалість.

Працездатність в зонах великої і помірної потужностей, де енергозабезпечення залежить від своєчасної доставки кисню, також збільшується. Це пов'язано в першу чергу із зменшенням координації у діяльності вегетативних функцій при м'язовій роботі. Рухова функція належить до числа складних фізіологічних явищ, які забезпечують протидію організму людини умов зовнішнього середовища і становить сукупність фізичних якостей, рухових навичок та вмінь.

Найбільш інтенсивне вдосконалення рухової функції відбувається в дитячому та підлітковому.

Проаналізувавши джерела з анатомо-фізичним та морфо-функціональним якостям можна зробити висновок, що під впливом систематичного тренування у юних футболістів зменшуються витрати енергії організму, пов'язані з виконанням стандартного навантаження, у них в меншій мірі зростає споживання тканинами кисню, ніж у їхніх однолітків, не займаються спортом (за такого ж навантаження). Слід врахувати, що після максимальних напружень обмінні процеси протікають у юних спортсменів набагато менш економно і супроводжуються дуже значним посиленням кровообігу. Це пояснюється тим, що вони здатні переносити навантаження більшої інтенсивності.

Під час гри в футбол (в силу її підвищеної емоційності)

можливі дуже значні зрушення у функціональному стані організму юних гравців, що не відновлюються тривалий час. Тому при визначенні навантаження в футболі необхідно враховувати не тільки функціональний стан організму, але і ступінь емоційного впливу.

Кожна дитина проходить одні й ті ж стадії розвитку, проте в термінах і темпах біологічного дозрівання спостерігаються великі індивідуальні відмінності. Досвід здійснення роботи з відбору дітей в ДЮСШ свід- чить, що на етапі початкової підготовки в поле зору тренера потрапляють, насамперед, діти з прискореними темпами розвитку, які перевершують своїх однолітків з нормальним і уповільненим типом біологічного дозрівання.