6. Поняття, види та зміст сімейних правовідносин. Підстави виникнення, зміни та припинення сімейних правовідносин.

Під сімейними правовідносинами розуміються суспільні відносини, врегульовані нормами сімейного права, учасники яких пов'язані майновими та особистими немайновими правами і обов'язками, а також виникають із шлюбу, споріднення, усиновлення та інших форм влаштування дітей, які залишилися без піклування батьків.

Сімейні правовідносини виникають з приводу :

вступу в шлюб фізичних осіб;

державної реєстрації укладення шлюбу;

визнання шлюбу недійсним;

розірвання шлюбу;

народження, реєстрації, виховання, усиновлення дитини;

виявлення та влаштування дітей, які опинилися без піклування батьків;

матеріальних (майнових) і нематеріальних (особистих немайнових) благ.

Сімейне правовідношення складається з трьох елементів:

o суб'єкти сімейних правовідносин;

o об'єкти сімейних правовідносин;

o зміст сімейних правовідносин.

Суб'єктами сімейних право­відносин можуть бути: по-перше, лише фізичні особи; по-друге, лише ті фізичні особи, які перебувають у шлюбі, кровному спорідненні чи відносинах усиновлення.

Сімейний кодекс встановлює наступний перелік суб'єктів сімейних правовідносин:

1) подружжя;

2) батьки, діти, усиновлювачі, усиновлені;

3) баба, дід, прабаба, прадід, онуки, правнуки;

4) рідні брати, рідні сестри; мачуха, вітчим, падчерка, па­синок.

Об'єктом сімейного права є майнові та особисті немайнові відносини між його суб'єктами, то відпо­відно об'єктом сімейних правовідносин можуть бути:

— майнові блага (речі);

— особисті немайнові блага;

— дії, в тому числі послуги.

Речі виступають об'єктом сімейних правовідносин у тих випадках, коли такі відносини виникають між подружжям, бать­ками і дітьми з приводу належного їм майна. 

Зокрема, відповід­но до ст. 61 СК об'єктами прав спільної сумісної власності подружжя можуть бути будь-які речі за винятком тих, які ви­ключені з цивільного обороту. Серед інших видів майнових благ сімейне законодавство виділяє гроші, премії, нагороди (ст. 57 СК), речі професійних занять (ст. 61 СК), речі індивідуального користування (ст. 57 СК), нерухоме майно (ст. 69 СК). До цієї групи об'єктів також відносяться аліменти.

Стосовно особистих немайнових благ як об'єктів сімейних правовідносин, то до них належать:

— право на ім'я (зокрема, визначення імені, по батькові та прізвища дитини, їх зміни);

— право на виховання дитини (ст. 151, 152 СК);

— право на спілкування батьків і дітей;

— право батьків на визначення місця проживання дитини (ст. 160 СК).

У шлюбних правовідносинах об'єктами є наступні особисті немайнові блага:

— право на материнство (ст. 49 СК);

— право на батьківство (ст. 50 СК);

— право дружини, чоловіка на повагу до своєї індивідуаль­ності, своїх звичок та уподобань (ст. 51 СК);

— право дружини, чоловіка на фізичний та духовний роз­виток, на здобуття освіти, прояв своїх здібностей, на створення умов для праці та відпочинку (ст. 52 СК);

— право на зміну прізвища (ст. 53 СК);

— право на розподіл обов'язків та спільне вирішення питань життя сім'ї (ст. 54 СК);

— право на особисту свободу (ст. 56 СК) та ін.

До дій як об'єктів сімейних правовідносин, зокрема шлюб­них, відносяться:

— обов'язок подружжя турбуватися про сім'ю;

— виховання, розвиток та утримання дітей (ст. 2 СК);

— обов'язок батьків зареєструвати народження дитини в державних органах РАЦСу та ін.

Зміст сімейних правовідносин становлять суб'єктивні сімейні права і обов'язки.

Суб'єктивні сімейні права — це міра можливої поведінки суб'єкта сімейних правовідносин.

Суб'єктивний сімейний обов'язок — це міра необхідної пове­дінки суб'єкта сімейних правовідносин.

Залежно від об'єкта сімейних правовідносин суб'єктивні сі­мейні права та обов'язки можуть мати майновий чи особистий немайновий характер. Для суб'єктивних сімейних прав та обов'язків характерною ознакою є їх невідчужуваність, тобто неможливість передачі їх іншим особам.

Підстави виникнення, зміни і припинення сімейних правовідносин

Під такими підставами розуміються юридичні факти, тобто передбачені законом життєві обставини, що породжують виникнення, зміну або припинення сімейних правовідносин. Прикладами юридичних фактів є державна реєстрація укладення шлюбу та його розірвання, укладення шлюбного договору, народження і смерть членів сім'ї, про встановлення опіки (піклування), батьківства, визнання шлюбу недійсним та ін

Юридичні факти в сімейному праві класифікуються за таких підстав:

1) за вольовому ознакою. За цією ознакою юридичні факти діляться на події і події.

Дії - життєві факти, що є результатом свідомої діяльності людей. Дії діляться на правомірні (наприклад, усиновлення, укладення шлюбу, встановлення батьківства) і неправомірні (ухилення від сплати аліментів, порушення в односторонньому порядку умов шлюбного договору, укладення шлюбу з особою, яка перебуває у зареєстрованому шлюбі і т.д.).

Правомірні дії у свою чергу поділяються:

- На угоди, які можуть бути односторонніми (наприклад усиновлення) і двосторонніми (шлюбний договір та ін.);

- Рішення суду (наприклад, про усиновлення чи розірвання шлюбу);

- Юридичні вчинки - дії, що породжують правові наслідки незалежно від волі особи, їх коїть (наприклад, зміст вітчимом падчерки породжує право у вітчима на отримання аліментів від падчерки).

Події - юридично значимі дії, що відбуваються поза волею людей. Події поділяються на абсолютні - зовсім не залежать від волі людей (так, смерть подружжя припиняє подружні правовідносини між нею та її чоловіком), і відносні - виникаючі з волі людини, але що розвиваються надалі незалежно від його волі (наприклад, стан споріднення);

2) за термінами існування. У цій підставі юридичні факти діляться па короткострокові і триваючі.

Короткострокові юридичні факти - факти, існуючі недовго і породжують юридичні наслідки тільки одноразово (наприклад, смерть матері, народження дитини).

Триваючі юридичні факти - факти, існуючі тривалий час і породжують правові наслідки протягом їх існування (наприклад, подружжя, спорідненість, властивість, нуждаемость, вагітність). Такі юридичні факти називаються "станом" або "фактами-станами";

3) за правовими наслідками. 

- Правостворюючі - факти, з якими закон пов'язує виникнення сімейних прав та обов'язків (наприклад, укладення шлюбу, народження дитини, встановлення материнства);

- Правозмінюючі - факти, з якими закон пов'язує зміна сімейних правовідносин (так, дорослішання дитини змінює його сімейні права, визнання судом шлюбу недійсним змінює права колишнього подружжя на спільно нажите майно);

- Правоприпиняючі - факти, з настанням яких закон пов'язує припинення сімейних правовідносин (наприклад, скасування усиновлення дитини, визнання судом дружина померлим);

- Правовосстанавлівающіе - факти, з якими закон пов'язує відновлення сімейних прав та обов'язків, втрачених суб'єктом сімейних правовідносин (відновлення шлюбу у разі явки чоловіка, оголошеного судом померлим, скасування обмежень у батьківських правах та ін.);

-правопрепятствующіе - факти, що заважають уповноваженій особі реалізувати своє сімейне право, оскільки вони встановлені законом (наприклад, чоловік не може порушити справу про розлучення зі своєю дружиною під час її вагітності і протягом року після народження дитини).

За своєю природою відносини, що складають предмет сімейного права, поділяються на два види: а) особисті та б) майнові.

Норми права регулюють особисті відносини,які виникають, наприклад, між подружжям щодо зміни прізвища при реєстрації шлюбу, вирішення усіх питань життя сім'ї, між батьками та дітьми щодо виховання дитини, між іншими родичами та дітьми стосовно спілкування тощо. 

Майнові правовідносини виникають щодо спільного та роздільного майна подружжя, батьків та дітей, управління та розпорядження майном, взаємного утримання членів сім'ї та інших родичів тощо.