- •1. Поняття та місце сімейного права в правовій системі України.
- •2. Предмет та метод сімейного права.
- •3. Принципи сімейного права.
- •4. Сімейне законодавство. Сімейний кодекс - основний акт сімейного законодавства. Характеристика інших актів сімейного законодавства.
- •5. Поняття сім'ї у праві. Спорідненість та свояцтво, їх юридичне значення.
- •6. Поняття, види та зміст сімейних правовідносин. Підстави виникнення, зміни та припинення сімейних правовідносин.
- •7. Здійснення сімейних прав і виконання обов'язків.
- •8. Поняття шлюбу. Умови реєстрації шлюбу та перешкоди до його укладення.
- •9. Державна реєстрація шлюбу та її правове значення.
- •10. Недійсність шлюбу. Підстави недійсності шлюбу.
- •11. Правові наслідки недійсності шлюбу.
- •12. Визнання шлюбу неукладеним.
- •13. Поняття та зміст особистих немайнових правовідносин подружжя, їх особливості.
- •15. Майнові правовідносини подружжя, їх види.
- •16. Право приватної власності кожного з подружжя на майно.
- •17. Право спільної сумісної власності подружжя, підстави його виникнення та порядок здійснення. Право подружжя на укладення договорів між собою.
- •18. Право на майно жінки та чоловіка, які проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або у будь-якому іншому шлюбі.
- •19. Права та обов’язки подружжя по утриманню.
- •20. Право кожного з подружжя на утримання у разі проживання з ним дитини і підстави припинення такого утримання.
- •21. Право на утримання жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або у будь-якому іншому шлюбі.
- •22. Шлюбний договір.
- •23. Підстави припинення шлюбу.
- •24. Способи і порядок розірвання шлюбу.
- •25. Визнання розірвання шлюбу фіктивним.
- •26. Право на поновлення шлюбу після його розірвання.
- •27. Встановлення режиму окремого проживання подружжя і його правові наслідки.
- •28. Визначення походження дитини.
- •29. Встановлення факту батьківства (материнства) за рішенням суду. Оспорювання батьківства та материнства.
- •30. Особисті немайнові права й обов'язки батьків і дітей. Види особистих немайнових прав.
- •31. Рівність прав та обов’язків батьків щодо дитини. Рівність прав та обов’язків дітей щодо батьків. Права та обов'язки неповнолітніх батьків.
- •32. Права батьків по захисту прав дитини.
- •33. Здійснення батьківських прав і виконання батьківських обов'язків.
- •34. Вирішення батьками питань щодо виховання дитини.
- •35. Відповідальність батьків за неналежне здійснення батьківських прав і обов'язків.
- •36. Позбавлення та поновлення батьківських прав.
- •37. Відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав.
- •38. Майнові права та обов'язки батьків і дітей.
- •39. Права батьків і дітей на майно. Роздільність майна батьків і дітей.
- •40. Управління майном дитини. Право власності на аліменти, одержані на дитину.
- •41. Обов'язки батьків утримувати дитину. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину. Визначення та зміна розміру аліментів.
- •42. Стягнення аліментів за минулий час і заборгованості за аліментами. Відповідальність за прострочення сплати аліментів.
- •43. Договір між батьками про сплату аліментів на дитину.
- •44. Обов’язок батьків утримувати повнолітніх дітей.
- •45. Обов'язок дітей утримувати батьків та його виконання.
- •46. Державна охорона дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Форми влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.
- •47. Поняття та сутність усиновлення.
- •48. Умови, порядок і правові наслідки усиновлення.
- •49. Визнання усиновлення недійсним. Скасування усиновлення.
- •51. Особливості усиновлення за участю іноземців та осіб без громадянства.
- •52. Поняття та значення опіки. Встановлення опіки над дітьми та піклування про них.
- •53. Права дитини, над якою встановлено опіку або піклування.
- •54. Права і обов'язки опікунів та піклувальників.
- •55. Припинення опіки та піклування над дитиною. Звільнення опікуна або піклувальника дитини від їх обов'язків.
- •56. Поняття патронату над дітьми. Підстави виникнення та припинення та патронату над дітьми. Договір про патронат.
- •57. Інші форми влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування (прийомна сім'я, дитячий будинок сімейного типу).
- •58. Особисті немайнові права та обов'язки інших членів сім'ї та родичів, їх характеристика.
- •60. Зобов'язання інших членів сім’ї та родичів по утриманню.
- •62. Розмір аліментів, що стягуються з інших членів сім’ї та родичів, строки їх стягнення. Зміна розміру аліментів та звільнення від їх сплати.
5. Поняття сім'ї у праві. Спорідненість та свояцтво, їх юридичне значення.
Сім'я розглядається як певний союз (утворення) осіб, що пов'язані відносинами шлюбу, родства чи усиновлення.
Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
В юридичній науці родинність розглядається як родинні зв'язки між людьми, що ґрунтуються на походженні однієї особи від іншої чи кількох осіб від спільного пращура;
кровний зв'язок осіб, що походять один від одного чи від спільного пращура. До осіб, що походять один від одного, належать пращури та їхні нащадки як чоловічої, так і жіночої статі (наприклад, прадід, дід, мати, дочка, онук, правнук та ін.). Крім того, існує також поняття походження осіб від спільного пращура, до яких належать рідні і двоюрідні брати та сестри, дядьки (тітки), племінники (племінниці). У разі, коли в сім'ю входять діти, в яких немає ні спільної матері, ні спільного батька, ці діти називаються зведеними стосовно один одного (зведені брати, сестри).
Такі випадки мають місце, коли, перебуваючи у другому шлюбі, жінка має від першого шлюбу дочку (сина), і її другий чоловік має сина (дочку) від першого шлюбу. У такій ситуації у кожного з дітей є рідний батько (чи мати) і мачуха (вітчим).
Такі зв'язки між зведеними братами і/та сестрами називають свояцтвом.
Свояцтво - це відносини між родичем одного з подружжя і другим з подружжя, а також між родичами кожного з подружжя.
Свояцтво поділяється на дві категорії:
до першої належать відносини, що складаються між чоловіком (зятем) і тещею, дружиною і свекрухою, між вітчимом і пасинком (мачухою і падчеркою) та ін.;
до другої - відносини, що складаються між братом жінки і братом чоловіка, матір'ю дружини і матір'ю чоловіка та ін. Тобто свояцтво не ґрунтується ані на походженні, ані на кровному спорідненні.
Підставою для виникнення відносин свояцтва є укладення шлюбу.
Підставою для їх припинення - розірвання шлюбу.
Виняток з цього правила - продовження відносин свояцтва після смерті одного з подружжя або розірвання шлюбу, в якому залишилась дитина (діти).
Такий висновок випливає з норм ст. 141 СК, відповідно до якого "розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини", а також ст. 268, відповідно до якої мачуха та вітчим зобов'язані утримувати малолітніх неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо вони в змозі надавати матеріальну допомогу.
Відповідно лише ці два випадки породжують юридичні наслідки в сімейному законодавстві. В усіх інших випадках свояцтво не підпадає під дію сімейно-правових норм.
Для родства (кровного споріднення) характерним є також поняття ступеня родства, яке визначає близькість кровного споріднення. Тобто ступінь кровного споріднення - це кількість народжень, що пов'язують між собою двох осіб, які перебувають у родинних зв'язках. При цьому народження нащадка не враховується.
Наприклад, мати і дочка знаходяться у першому ступені родства, бабуся і онук - у другому. Рідні брати і сестри - у другому, бо для виникнення між ними родинних зв'язків необхідно два народження - брата і сестри. Близькими родичами є родичі по прямій лінії кровного споріднення, а також рідні брати і сестри по боковій лінії родства.
Юридичного значення кровне споріднення набуває лише у випадках, прямо передбачених законом. Так, встановлення родинних зв'язків між дитиною і батьками здійснюється шляхом вчинення про це запису в свідоцтво про народження дитини. Наявність родинних зв'язків прямої лінії споріднення є підставою для неможливості перебування цих осіб у шлюбі між собою відповідно до ст. 26 СК. Трудовим законодавством також встановлена норма про наділення власника правом запроваджувати обмеження щодо спільної роботи на одному і тому ж підприємстві, в установі, організації осіб, які є близькими родичами чи свояками, якщо у зв'язку з виконанням трудових обов'язків вони безпосередньо підпорядковані або підконтрольні один одному (ст. 25-1 Кодексу законів про працю України).