- •1. Поняття та місце сімейного права в правовій системі України.
- •2. Предмет та метод сімейного права.
- •3. Принципи сімейного права.
- •4. Сімейне законодавство. Сімейний кодекс - основний акт сімейного законодавства. Характеристика інших актів сімейного законодавства.
- •5. Поняття сім'ї у праві. Спорідненість та свояцтво, їх юридичне значення.
- •6. Поняття, види та зміст сімейних правовідносин. Підстави виникнення, зміни та припинення сімейних правовідносин.
- •7. Здійснення сімейних прав і виконання обов'язків.
- •8. Поняття шлюбу. Умови реєстрації шлюбу та перешкоди до його укладення.
- •9. Державна реєстрація шлюбу та її правове значення.
- •10. Недійсність шлюбу. Підстави недійсності шлюбу.
- •11. Правові наслідки недійсності шлюбу.
- •12. Визнання шлюбу неукладеним.
- •13. Поняття та зміст особистих немайнових правовідносин подружжя, їх особливості.
- •15. Майнові правовідносини подружжя, їх види.
- •16. Право приватної власності кожного з подружжя на майно.
- •17. Право спільної сумісної власності подружжя, підстави його виникнення та порядок здійснення. Право подружжя на укладення договорів між собою.
- •18. Право на майно жінки та чоловіка, які проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або у будь-якому іншому шлюбі.
- •19. Права та обов’язки подружжя по утриманню.
- •20. Право кожного з подружжя на утримання у разі проживання з ним дитини і підстави припинення такого утримання.
- •21. Право на утримання жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або у будь-якому іншому шлюбі.
- •22. Шлюбний договір.
- •23. Підстави припинення шлюбу.
- •24. Способи і порядок розірвання шлюбу.
- •25. Визнання розірвання шлюбу фіктивним.
- •26. Право на поновлення шлюбу після його розірвання.
- •27. Встановлення режиму окремого проживання подружжя і його правові наслідки.
- •28. Визначення походження дитини.
- •29. Встановлення факту батьківства (материнства) за рішенням суду. Оспорювання батьківства та материнства.
- •30. Особисті немайнові права й обов'язки батьків і дітей. Види особистих немайнових прав.
- •31. Рівність прав та обов’язків батьків щодо дитини. Рівність прав та обов’язків дітей щодо батьків. Права та обов'язки неповнолітніх батьків.
- •32. Права батьків по захисту прав дитини.
- •33. Здійснення батьківських прав і виконання батьківських обов'язків.
- •34. Вирішення батьками питань щодо виховання дитини.
- •35. Відповідальність батьків за неналежне здійснення батьківських прав і обов'язків.
- •36. Позбавлення та поновлення батьківських прав.
- •37. Відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав.
- •38. Майнові права та обов'язки батьків і дітей.
- •39. Права батьків і дітей на майно. Роздільність майна батьків і дітей.
- •40. Управління майном дитини. Право власності на аліменти, одержані на дитину.
- •41. Обов'язки батьків утримувати дитину. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину. Визначення та зміна розміру аліментів.
- •42. Стягнення аліментів за минулий час і заборгованості за аліментами. Відповідальність за прострочення сплати аліментів.
- •43. Договір між батьками про сплату аліментів на дитину.
- •44. Обов’язок батьків утримувати повнолітніх дітей.
- •45. Обов'язок дітей утримувати батьків та його виконання.
- •46. Державна охорона дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Форми влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.
- •47. Поняття та сутність усиновлення.
- •48. Умови, порядок і правові наслідки усиновлення.
- •49. Визнання усиновлення недійсним. Скасування усиновлення.
- •51. Особливості усиновлення за участю іноземців та осіб без громадянства.
- •52. Поняття та значення опіки. Встановлення опіки над дітьми та піклування про них.
- •53. Права дитини, над якою встановлено опіку або піклування.
- •54. Права і обов'язки опікунів та піклувальників.
- •55. Припинення опіки та піклування над дитиною. Звільнення опікуна або піклувальника дитини від їх обов'язків.
- •56. Поняття патронату над дітьми. Підстави виникнення та припинення та патронату над дітьми. Договір про патронат.
- •57. Інші форми влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування (прийомна сім'я, дитячий будинок сімейного типу).
- •58. Особисті немайнові права та обов'язки інших членів сім'ї та родичів, їх характеристика.
- •60. Зобов'язання інших членів сім’ї та родичів по утриманню.
- •62. Розмір аліментів, що стягуються з інших членів сім’ї та родичів, строки їх стягнення. Зміна розміру аліментів та звільнення від їх сплати.
47. Поняття та сутність усиновлення.
Усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім'ю особи на правах дочки чи сина
Усиновлення є однією з форм сімейного виховання дітей, яке можливе тоді, коли єдиний або обидва батьки дитини померли, невідомі чи позбавлені батьківських прав, визнані у судовому порядку недієздатними, безвісно відсутніми чи оголошені померлими або з інших поважних причин не можуть виховувати своїх дітей.
Законодавство не встановлює обмежень щодо усиновлення дітей за ознаками раси, національності, ставлення до релігії.
Як правило, усиновлюються діти раннього віку, що відповідає їх інтересам і сутності цього інституту.
Під інтересами дитини треба розуміти забезпечення умов, необхідних для її повноцінного фізичного, психічного і духовного розвитку, що є неодмінним атрибутом належного сімейного виховання. Врахування інтересів неповнолітнього передбачає й погляд у майбутнє, вироблення уявлення про способи забезпечення умов, сприятливих для його розвитку. Водночас усиновлення відповідає й інтересам усиновлювачів. Адже воно дає можливість людям, які не мають своїх дітей, задовольнити природне почуття батьківської любові й створити повноцінну сім'ю.
Тому усиновлення провадиться лише у тих випадках, коли суд переконується в тому, що громадяни України та іноземці, які можуть бути усиновлювачами, виявляють свідоме бажання виховувати дітей і піклуватися про них.
48. Умови, порядок і правові наслідки усиновлення.
Усиновлення породжує певні правові наслідки.
По-перше, з моменту здійснення усиновлення, а ним вважається день набрання чинності рішенням суду (ч. 1 ст. 225 СК), припиняються особисті та майнові права і обов’язки між батьками та особою, яка усиновлена, а також між нею та іншими її родичами за походженням.
По-друге, з моменту усиновлення виникають взаємні особисті немайнові та майнові права і обов’язки між особою, яка усиновлена (а в майбутньому — між її дітьми, онуками), та усиновлювачем і його родичами за походженням.
По-третє, усиновлювачі одержують правовий статус матері, батька, а усиновлені — правовий статус дитини (сина, дочки).
Усиновлювачеві надаються права і накладаються на нього обов’язки щодо дитини, яку він усиновив, у такому ж обсязі, який мають батьки щодо дитини, а особі, яку усиновлено, надаються права і накладаються на неї обов’язки щодо усиновлювача у такому ж обсязі, який має дитина щодо своїх батьків.
Між тим, у випадках, передбачених законом, дитина зберігає права, які вона мала до усиновлення.
Це стосується права на пенсію, інші соціальні виплати, а також навідшкодування шкоди у зв’язку з втратою годувальника, які вона мала до усиновлення (ст. 234 СК).
Відповідно до нового СК за станом утримання та виховання дітей, які були усиновлені, здійснюється нагляд. За дотриманням прав дитини, що усиновлена і проживає в Україні, до досягнення нею повноліття нагляд здійснюється органом опіки та піклування.
Якщо ж діти усиновлені іноземцями і проживають за межами України, відповідна консульська установа за дорученням Міністерства закордонних справ України веде облік цих дітей і до досягнення ними вісімнадцяти років здійснює нагляд за дотриманням їхніх прав.
Порядок усиновлення — це процедура, яка складається з певних стадій і здійснюється відповідними органами за пра4вилами, що встановлені законодавством. Новий СК зберігає судовий порядок усиновлення (статті 223, 224 СК), за певним винятком (ст. 282 СК). Процедура усиновлення на сьогодні регулюється ЦПК. Справи про усиновлення дітей, які проживають на території України, розглядаються районним (міським) судом за місцем проживання усиновлюваної дитини або за місцем проживання заявника. Особа, яка бажає усиновити дитину, подає до суду письмову заяву про усиновлення персонально. Подання заяви через представника не допускається
Стаття 232. Правові наслідки усиновлення
1. З моменту здійснення усиновлення припиняються особисті та майнові права і обов'язки між батьками та особою, яка усиновлена, а також між нею та іншими її родичами за походженням.
При усиновленні дитини однією особою ці права та обов'язки можуть бути збережені за бажанням матері, якщо усиновлювачем є чоловік, або за бажанням батька, якщо усиновлювачем є жінка.
2. Якщо після смерті одного з батьків дитини або розірвання шлюбу з особою, визнаною судом недієздатною, другий з батьків дитини вступив у повторний шлюб і його дружина, чоловік у повторному шлюбі бажають усиновити дитину, баба, дід дитини з боку того з батьків, хто помер або визнаний недієздатним, рідні брати, сестри дитини мають право подати до суду заяву про збереження між ними та дитиною, яку усиновлюють, правового зв'язку.
Суд розглядає таку заяву одночасно із заявою про усиновлення і задовольняє її, якщо це відповідає інтересам дитини.
3. З моменту усиновлення виникають взаємні особисті немайнові та майнові права і обов'язки між особою, яка усиновлена (а в майбутньому - між її дітьми, внуками), та усиновлювачем і його родичами за походженням.
4. Усиновлення надає усиновлювачеві права і накладає на нього обов'язки щодо дитини, яку він усиновив, у такому ж обсязі, який мають батьки щодо дитини.
5. Усиновлення надає особі, яку усиновлено, права і накладає на неї обов'язки щодо усиновлювача у такому ж обсязі, який має дитина щодо своїх батьків.