- •Тема 2. Облік грошових коштів на поточному рахунку в банку
- •1. Економічний зміст та характеристика грошових коштів на поточному рахунку в банку
- •1.1. Нормативно-інструктивне та літературне забезпечення
- •1.2. Основні поняття з обліку операцій на поточному рахунку в банку
- •2. Методика обліку операцій на поточному рахунку в банку
- •2.1. Документальне оформлення господарських операцій на поточному рахунку в банку
- •2.2. Синтетичний і аналітичний облік
- •3. Шляхи вдосконалення обліку грошових коштів на поточному рахунку в банку
- •Висновки
- •Список використаних джерел
- •Додатки
1. Економічний зміст та характеристика грошових коштів на поточному рахунку в банку
1.1. Нормативно-інструктивне та літературне забезпечення
У процесі господарської та іншої діяльності підприємства постійно вступають у взаємовідносини з іншими суб’єктами господарювання при здійсненні угод, що оформлюються і закріплюються договорами: з постачальниками - за одержані від них товарно-матеріальні цінності, з покупцями - за придбані ними товари, з банками - за одержання коштів і погашення кредитів, з іншими юридичними та фізичними особами - за транспортні та інші послуги, електроенергію, паливо тощо, з працівниками - із заробітної плати, наданих їм позик тощо [21, с.12].
Відносини між підприємствами, які виникають внаслідок кругообігу господарських засобів, називаються розрахунками. Вони опосередковують розподіл і перерозподіл суспільного продукту, перехід його з товарної форми в грошову, і навпаки. Початковою і кінцевою ланкою кругообігу засобів, який включає придбання товарів, виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг, а також їх продаж і отримання виручки, виступають грошові кошти, які є найбільш ліквідними активами.
Господарська діяльність складається з багатьох господарських операції, що є певними моментами безперервних змін коштів господарства або джерел їх утворення. Під час цієї діяльності у підприємства виникають найрізноманітніші господарські зв’язки і розрахунково-платіжні відносини з постачальниками матеріальних цінностей, підрядчиками, покупцями і замовниками своєї продукції, транспортними організаціями, фінансовими установами, працівниками фірми та іншими (як юридичними так і фізичними) особами.
Кошти, що їх використовують для розрахунків, виконуючи функцію міри вартості, засобу обігу, засобу платежу, здійснюють безперервний кругообіг (гроші – товар – виробництво – товар – гроші), повертаються при цьому до своєї первісної форми у вигляді виручки після реалізації продукції, тобто у вигляді грошових коштів.
Гроші постійно здійснюють кругообіг і безперервно знаходяться на всіх стадіях діяльності будь-якого підприємства. Гроші в межах встановлених лімітів можуть знаходитися у вигляді готівки в касі, а інші суми зберігають на рахунках в банках. Частина грошей може бути вкладена в цінні папери з метою одержання доходу від них [31, с.18].
Безготівкові розрахунки дозволяють значно зменшити витрати обігу, пов’язані з грошовими розрахунками у господарстві, звести до мінімуму суму грошей, яка знаходиться в обігу. Цією беззаперечною перевагою безготівкових розрахунків їх значення у ринковій економіці не обмежується. Зосередження безготівкового платіжного обороту в кредитній системі дає змогу раціонально використовувати всі тимчасово вільні кошти, що зберігаються на банківських рахунках, для цілей прямого банківського кредитування суб’єктів ринкових відносин, суттєво прискорювати розрахунки, в тому числі шляхом запровадження найновіших засобів електронного зв’язку. Оскільки зміст безготівкових розрахунків розкривається у розрахункових (платіжних) документах, розрахунки у такий спосіб несуть в собі великі можливості контролю за виконання договірних зобов’язань з боку як одержувачів грошей, так і платників, а в необхідних випадках - з боку контролюючих і правоохоронних органів.
У практичній діяльності, підприємства самостійно обирають форми розрахунків, передбачені чинними нормативними документами та вказують їх при укладанні між собою договорів [39].
В довідковій та економічній літературі автори по різному трактують поняття «безготівкові розрахунки» (табл. 1.1).
Таблиця 1.1
Трактування поняття «безготівкові розрахунки» в економічній літературі
№ з/п |
Джерело |
Визначення |
1 |
Борисов А. Б. |
Безготівкові розрахунки - розрахунки, які здійснюються між фізичними і юридичними особами без застосування готівкових грошей шляхом перерахування засобів через банк з розрахункового (поточного) рахунку платника на рахунок їх одержувача [14]. |
2 |
Дянів Р. П. |
Безготівкові розрахунки - форма грошового обігу, за якою зберігання і рух грошових коштів здійснюється без готівкових грошей, шляхом перерахування грошових сум з рахунку платника на рахунок одержувача [25]. |
3 |
Завадський Й. С. |
Безготівкові розрахунки - система грошових розрахунків, які проводяться без участі готівки, тобто перерахування банком певної суми з рахунку платника на рахунок одержувача або заліком взаємних вимог підприємств і громадських організацій [26]. |
4 |
Загородній А. Г. |
Безготівкові розрахунки - розрахунки, що проводяться без участі готівки, тобто в сфері безготівкового грошового обороту [27]. |
5 |
Золотогоров В. Г. |
Безготівкові розрахунки - розрахунки, які здійснюються без участі готівки, шляхом перерахування певних сум з рахунків платника в банках на рахунок одержувача або шляхом заліку взаємних вимог[28]. |
6 |
Партин Г. О. |
Безготівкові розрахунки - платежі, які здійснюються шляхом списання коштів із банківського рахунку платника і зарахування їх на банківський рахунок одержувача [34]. |
8 |
Сухарський В. С. |
Безготівкові розрахунки - платежі, що здійснюються без участі готівки, шляхом перерахування грошових сум з рахунків платників на рахунки одержувачів або зарахування взаємних вимог [38]. |
9 |
Ткаченко М.Н. |
Безготівкові розрахунки - організація розрахунків між учасниками суспільного виробництва, які здійснюються без використання готівки, шляхом перерахування коштів з одного розрахункового рахунку на інший [41]. |
Отже, безготівкові розрахунки - перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки одержувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки одержувачів коштів.
Система обліку грошових коштів не може бути ефективною без достатнього нормативно-правового забезпечення.
Оскільки грошові кошти відносяться до складу активів підприємства і впливають на визначення реального фінансового стану, правові засади організації їх обліку чітко регламентуються законами України, постановами Кабінету Міністрів, наказами міністерств, відомств, державної податкової адміністрації, Національного банку України [23, с.27].
Розглянемо нормативно-законодавчу базу з обліку грошових коштів на підприємствах харчової промисловості (табл.1.2).
Таблиця 1.2
Нормативно-законодавча база з обліку грошових коштів на підприємствах
Назва нормативно-законодавчого акту |
Характеристика |
Податковий Кодекс України [1] |
Визначає сутність поняття «кошти», а також можливість включення позитивної та негативної курсової різниці до складу доходів або витрат в податковому обліку |
Цивільний кодекс України [2] |
Зазначено строк позивної давності дебіторської заборгованості, визначено права та обов’язки банку при відкритті поточного та інших рахунків у банку, прописано черговість списання грошових коштів з рахунків банку |
Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» [5] |
Визначає правові засади регулювання, організації ведення бухгалтерського обліку та подання фінансової звітності в Україні |
Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» [6] |
Визначає коло осіб, яким банки мають право відкривати рахунки, а також орган (Національний банк України), який встановлює порядок відкриття банками рахунків та їх режими. Види рахунків, що можуть відкриватися банками |
НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» від 07.03.2013 року [8] |
Визначаються зміст і форма звіту про рух грошових коштів та загальні вимоги до розкриття його статей. Якщо раніше у Звіті про рух грошових коштів інформація подавалась у розрізі кореспондуючих рахунків без чіткого виокремлення за видами діяльності, то нині формування й узагальнення даних істотно ускладнюється відсутністю в первинних документах з надходження й вибуття готівки окремої колонки для віднесення щойно здійсненої операції до певного виду господарської діяльності. |
Інструкція щодо застосування плану рахунків. Наказ Мінфіну України від 30.11.99 р. №291 [10] |
Встановлює значення та порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку. Інструкція про застосування Плану рахунків направлена на забезпечення однаковості відображення однорідних за змістом господарських операцій на відповідних синтетичних рахунках та субрахунках. |
Інструкція №146 «Про порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті», затверджена постановою Правління НБУ від 12.11.2003р. № 1172/8493. [11] |
Визначає порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті. регламентовано, що поточні рахунки відкриваються зареєстрованим суб’єктам підприємницької діяльності незалежно від форми власності. Регламентує, що поточні рахунки в національній та іноземній валюті використовуються для здійснення безготівкових розрахунків. Поточні рахунки для зберігання коштів і здійснення всіх видів розрахунків, кредитних та касових операцій відкриваються в установі банку за місцем реєстрації підприємства або в будь-якому банку України за згодою сторін. |
Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (затверджена постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за № 377/8976 (із змінами) [9] |
Встановлює загальні правила, форми і стандарти розрахунків юридичних і фізичних осіб та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків.
|
Наказ Міністерства статистики України «Про затвердження типових форм первинного обліку та Інструкції про порядок їх виготовлення, зберігання і застосування» від 27.07.98 р. №263 [13] |
Визначаються типові форми первинного обліку касових операцій |
Наведений перелік нормативних документів не є вичерпним, оскільки потрібно враховувати дію інших документів, що опосередковано впливають на облік операцій з грошовими коштами.