26.Різниця вхідного вогнепального поранення від вихідного.

Вогнепальні поранення – часті поранення воєнного часу , в мирний час зустрічаються рідко ( кульові і поранення дробом ) .

Розрізняють три зони вогнепальної рани : 1) рановий канал з обривками мертвих тканин , згустками крові та сторонніми тілами в його просвіті ; 2 ) зону травматичного некрозу в прилеглих до каналу тканинах , життєздатність яких порушена; 3 ) зону молекулярного струсу з зменшуються від центру рани до периферії явищами некробіоза і розладами кровообігу.

Для входного огнестрельного отверстия характерно:

- Округлая, овальная, реже – звездчатая форма

- Дефект ткани округлой или овальной формы.

- Размер несколько меньше диаметра пули.

- Относительно ровные края.

- Наличие пояска осаднения в виде узкой каёмки, шириной 0,1-0,2см.

- Наличие пояска обтирания тёмно-серого цвета по краям отверстия на коже и на одежде.

 

Признаки выходного огнестрельного отверстия:

- Щелевидная, звездчатая форма выходного отверстия, иногда значительно превышающая диаметр пули.

- Отсутствие дефекта ткани.

- Отсутствие поясков осаднения и обтирания (в подавляющем большинстве случаев).

- Неровные края, иногда вывернутые наружу.

27.Характнристика додаткових факторів пострілу.

При выстреле из огнестрельного оружия, из канала ствола, помимо пули, вылетают т.н. дополнительные (или сопутствующие) факторы выстрела:

1. Пламя, которое образуется от соприкосновения раскаленных газов с кислородом воздуха;

2. Предпулевой воздух;

3. Пороховые газы;

4. Копоть;

5. Несгоревшие или частично сгоревшие порошинки;

6. Частицы металла, стирающиеся с канала ствола, с пули, с гильзы, а также образующиеся от разложения продуктов капсюля;

7. Капельки оружейного масла, если оружие было смазано.

Каждый из указанных факторов имеет специфические характеристики (массу и др.), что предопределяет значительные различия в значениях расстояний, которые они могут преодолевать и отлагаться на объекте попадания пули.

Огнестрельная рана может состоять из 3-х элементов: входное отверстие, выходное отверстие и соединяющий их раневой канал.

28.Поняття та судово-медичне значення трупного задубіння.

Трупне задубіння, заклякання (лат. rigor mortis) — одна з ознак смерті, що розвивається внаслідок хімічних змін в м'язовій тканині. Проявляється у вигляді ущільнення м'язів, зумовленому зникнененням після смерті з м'язів аденозинтрифосфорної кислоти і накопиченням в них молочної кислоти. Зазвичай розвивається через 2-5 годин після смерті, і до кінця доби задубінню піддаються всі м'язи.

29.Характеристика ушкоджень від пострілу з близької відстані.

Сліди близького пострілу

Чинники близького пострілу можуть надавати механічне, температурное і хімічне дію. Виникаючі у своїй ушкодження і відкладення називають слідами близького пострілу.

Такими слідами є:

1. Ушкодження від механічного дії порохових газів та повітря з каналу стовбура:

а) дефект в тканинах одягу та тіла, розриви одягу та шкірних покровів, розриви і розшарування тканин у процесі раневого каналу;

б) осаднение та наступна пергаментация шкіри;

в) відриви і радіальне приглаживание ворсу тканин одягу;

р) відбиток дулового кінця зброї.

2. Ушкодження від температурного дії газів, кіптяви і порохових частинок:

а) обпалення ворсу тканин та волосся тіла;

б) опіки;

в) обгорание тканин одягу;