- •Семінар 6. Відповідність у перекладі. Норма перекладу. План
- •1. Перекладацькі відповідники
- •Еквівалентні відповідники
- •Варіантні та контекстуальні відповідники
- •Перекладацькі трансформації
- •2. Міжмовні лексичні відповідники.
- •3. Норма перекладу
- •4. Особливості перекладу текстів різної функціонально-жанрової належності
- •5. Переклад безеквівалентних одиниць.
Перекладацькі трансформації
Трансформація (перетворення) слугує основою для більшості перекладацьких прийомів. У загальному сенсі слова термін трансформація, віднесений до процесу перекладу, означає перетворення формальних компонентів одиниці вихідного тексту при збереженні інформації, закладеної у повідомлення, призначене кінцевому отримувачеві, яка в семантичному плані називається інваріантом. Тут варто вказати на відносну умоглядність даного твердження. Адже насправді з одиницями вихідного тексту нічого не відбувається: оригінал не зникає, надто писемний текст. У дійсності на базі оригінального тексту (паралельно) створюється текст перекладу, в якому з метою адекватної передачі сенсу перекладач вдається до міжмовних перетворень на базі одиниць мови джерела. Доповнимо наші викладки визначенням трансформацій, запропонованим Л.С.Бархударовим, яке цитується у ряді посібників з перекладу: “… перекладацькі трансформації – це ті численні і якісно різноманітні міжмовні перетворення, які здійснюються заради досягнення перекладацької еквівалентності (адекватності перекладу) попри розбіжності у формальних і семантичних системах двох мов”.
Конкретизація
Існує дуже багато випадків, коли лексеми мови джерела з широким семантичним полем (з широкою семантикою) у процесі перекладу не мають адекватних відповідників у мові перекладу або сам контекст не дозволяє скористатися прямим відповідником МП. Крім того, лексика певної мови або якась її частина може мати специфічні риси більшої конкретності. У таких випадках доцільно здійснювати трансформацію конкретизації, що є міжмовною заміною одиниці МД з ширшим семантичним полем одиницею МП з вужчим семантичним полем, тобто, в лексичному плані це є заміна загального поняття частковим, родового поняття видовим. В семантичному плані така операція називається також звуженням або гіпонімічною трансформацією. До неї вдаються, коли міра інформаційної впорядкованості вихідної одиниці нижча за міру інформаційної впорядкованості одиниці в мові перекладу.
Вирішальним чинником щодо доцільності здійснення лексичної трансформації конкретизації у переважній кількості випадків виступає контекст.
При перекладі повідомлень такого типу з метою уникнення тавтології нерідко доводиться вдаватися до прийому конкретизації.
Поняття meal в англійській мові вміщає кілька українських відповідників: прийом їжі, сніданок, обід, вечеря тощо. Приймати рішення тут перекладач повинен з оглядом на контекст.
Нерідко у реальній практичній перекладацькій діяльності перекладацькі трансформації здійснюються комплексно, тобто, в одному реченні можуть мати місце кілька трансформацій різного виду.
Генералізація
Генералізація – перекладацький прийом, зворотній до лексичної трансформації конкретизації. Він полягає у міжмовному перетворенні лексеми МД з вужчим семантичним полем на лексему МП з ширшим семантичним полем. В лексичному плані це є заміна часткового поняття загальним, видового – родовим, а в семантичному плані це є розширення, або гіперонімічна заміна. Застосовується у випадках, коли міра інформаційної впорядкованості вихідної одиниці вища за міру інформаційної впорядкованості відповідної одиниці у мові перекладу.
Зміщення
Перекладацька практика свідчить, що трансформації зміщення порівняно з конкретизацією та генералізацією поширені значно менше. До них перекладача спонукає історично випрацюваний слововжиток мови перекладу, а також сполучуваність слів, що створюють вільні словосполучення.
Іноді зміщення може бути викликане розбіжністю у граматичній категорії роду.
Додавання
При перекладі таких англійських граматичних структур як інфінітив, дієприкметник, герундій, атрибутивна група тощо іноді виявляється необхідним здійснювати трансформації додавання, тобто, впроваджувати у текст перекладу мовні одиниці, формально відсутні у тексті оригіналу.
Вилучення
Вилучення – операція протилежна додаванню. У процесі перекладу найчастіше підлягають вилученню семантично надлишкові елементи, без наявності яких адекватність перекладу не порушується. Вилучені елементи не несуть важливого семантичного навантаження, ба більше, дослівне їх відтворення у МП порушує її нормативність. При англо-українському перекладі найчастіше вилучаються англійські парні синоніми – паралельно вживані слова тотожного або дуже близького референційного значення, що об’єднуються, як правило, сполучником and. Це явище є зокрема характерним для мови правничих паперів та матеріалів. Вжиток парних синонімів для української мови не є органічним, скорше, навпаки – призводить до тавтології, а відтак перекладач вдається до операції вилучення.
Як бачимо у наведених прикладах один з двох елементів парного синоніма у процесі перекладу було вилучено.
Так само у наступних словосполученнях:
First and foremost – першочерговий
Flat and plain – ясно
Free and easy – невимушено
Bag and pray – благати
By force and violence – шляхом насильства
Really and truly – в дійсності.
Трансформація вилучення стає в пригоді, коли перекладне речення треба зробити компактнішим, “почистити” його від слів, що несуть повторювану інформацію, а відтак відволікають увагу кінцевого отримувача від головного у змісті речення і цим самим затрудняють розуміння тексту.
У реальній перекладацькій практиці трапляються також випадки, коли в одному реченні поєднуються кілька трансформацій, навіть протилежних за своєю сутністю. Так іноді, домагаючись адекватного перекладу, перекладач застосовує і додавання, і вилучення. Вирішальним тут має бути вишкіл, досвід, хист перекладача і його професійний смак.
