2. Умови життєдіяльності українських громадян. Статистика

Розглянемо, в яких умовах відбувається життєдіяльність українських громадян. Звернемося до статистики.

Станом на 31 грудня 2012 року чисельність населення України  становила 45,5 млн. мешканців. В 1991 році – 52 млн. Отже, за 20 років нас поменшало на 6,5 млн. (що порівняно із народами таких країн, як Данія, Грузія, Шотландія, Фінляндія, Норвегія). По деяким регіонам смертність перевищує народжуваність удвічі, отже має місце депопуляція нації.

За прогнозами Інституту демографії та соціальних досліджень HAH України, чисельність постійного населення України вже на 2050 рік може зменшитися до 36 млн. людей.

Показники захворюваності і смертності не мають тенденції до поліпшення впродовж усіх років незалежності. Наші співгромадяни живуть у середньому на 14…15 років менше, ніж у європейських країнах.

Третину померлих в Україні становлять люди працездатного віку, а понад 40% підлітків чоловічої статі ( 16…18-річного віку) не мають шансів дожити до 60 років.

Середня тривалість життя людини

по окремим країнам світу та на планеті в цілому, років

Країни світу	чоловіки	жінки
Швеція, Швейцарія, Норвегія, Данія	77…78	82…84
США	75	80
Вірменія	68	75
Білорусь	63	74
Україна	60,5	72,5
Росія	58,7	71
Свазіленд, Зімбабве	29…30	29…36
У середньому по планеті	64	68

Нині кожен 50-й українець онкохворий (90 тис. хворих щорічно помирають від раку), кожен 70-й – хворий на сухоти (туберкульоз), із них щодня помирає 30 хворих, кожен 100-й – ВІЛ-інфікований. За офіційною доповіддю ООН Україна посідає 6 місце у світі за темпами зростання кількості хворих на СНІД. Попереду – 5 африканських країн, а за ними – Україна, перша серед європейських.

NON MULTA, SED MULTUM

Оціночні розрахунки, виконані 2008 року при реалізації Об'єднаної програми ООН із ВІЛ/СНІДу (вона має абревіатуру UNAIDS) за участю ВООЗ, свідчать, що кількість українців, які живуть з ВІЛ, становить (340…540) тис. осіб. Із них кількість дорослих віком від 15 до 49 років – (330…530) тис. осіб, в тому числі жінок – (140…230) тис. Число смертей в результаті СНІДу – (14…25) тис. Лікування антиретровірусними препаратами отримують лише 14 256 українців.

Експерти ООН вважають, що 2014 року загальна кількість ВІЛ-інфікованих в Україні становитиме від 479 тис. осіб (за оптимістичним сценарієм, який передбачає, що до антиретровірусної терапії матимуть доступ 50% тих, хто її потребує) до 820 тис. осіб (за песимістичним сценарієм, який передбачає, що лише 5% хворих матимуть доступ до якісної терапії). Таким чином, на думку фахівців, 2014 року кількість хворих на ВІЛ/СНІД в Україні становитиме від 1,9% до 3,5% дорослого населення.

В Україні нараховується 633 тис. хворих на алкоголізм, постійно вживають психотропні речовини ще 700 тис. осіб (наркомани). Усе це суттєво послаблює трудовий потенціал нації.

Українці – найбільш хвора нація в буквальному смислі цього слова. Більше 2/3 населення щорічно звертаються по допомогу до лікаря (і неодноразово), а скільки людей хворіє і не звертається? А якщо людина хвора, про яку безпеку і життєдіяльність може іти мова? Хвора людина має обмежені можливості, тож не може досягти багатьох своїх сподівань.

Від чого гинуть українці? Від хвороб, перш за все. На першому місці – смертність від серцево-судинних хвороб (інфарктів, інсультів), на другому місці – смертність від онкохвороб. А третє місце в структурі смертності посідає побутовий травматизм. Щороку нас меншає на 60-70 тис. через невиробничий травматизм. Одержують травми різного ступеня тяжкості, але залишаються живими в 30 разів більше – близько 2 млн. осіб. В жодній європейській державі немає такої страшної статистики смертельного травматизму у побуті. На виробництві ситуація краща – там смертельно травмуються 1,5-2 тис. осіб на рік. На виробництві є відповідальна особа, а хто відповідає за нашу безпеку в побуті?