Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Скачиваний:
2
Добавлен:
30.05.2020
Размер:
168.96 Кб
Скачать
  1. Найперша версія РНР з'явилася в 1995 році.

  2. Найперша версія РНР з'явилася в 1997 році.

  3. Найперша версія РНР з'явилася в 1998 році.

  4. Базою для створення РНР була мова Perl.

  5. Базою для створення РНР була мова С.

  6. Для створення коментаря припустимо використовувати символ (и) //.

  7. Для створення коментаря припустимо використовувати символ (и) /*.

  8. Для створення коментаря припустимо використовувати символ (и) #.

  9. Для створення коментаря не припустимо використовувати символ (и) /*.

  10. Для створення коментаря не припустимо використовувати символ (и) //.

  11. Для створення коментаря не припустимо використовувати символ (и) #.

  12. Імені змінної в РНР передує символ _ (підкреслення).

  13. Імені змінної в РНР передує символ $ (долар).

  14. Імені змінної в РНР передує символ % (відсоток).

  15. Імені змінної в РНР передує символ # (діез, решітка).

  16. Імені змінної в РНР передує символ * (зірка).

  17. Ім'я змінної чутливе до регістра.

  18. Ім'я змінної не чутливе до регістра.

  19. Ім'я змінної може починатися зі знаку _ (підкреслення).

  20. Ім'я змінної не може починатися зі знаку _ (підкреслення)

  21. Паролі не можуть бути константами в РНР.

  22. Шляхи до файлів не можуть бути константами в РНР.

  23. Паролі можуть бути константами в РНР.

  24. Шляхи до файлів можуть бути константами в РНР.

  25. Ім’я константи може бути не чутливим до регістру написання.

  26. Всі імена констант – регістрозалежні.

  27. Конкатенація – оператор привласнення.

  28. Конкатенація – рядковий оператор.

  29. Масив є впорядкованою картою.

  30. Масив перетворить значення в ключі

  31. При роботі з логічними операторами в значення FALSE можна перетворити цілий нуль ( 0 ).

  32. При роботі з логічними операторами в значення FALSE можна перетворити дійсний нуль ( 0.0 ).

  33. При роботі з логічними операторами в значення FALSE можна перетворити порожній рядок і рядок "0".

  34. При роботі з логічними операторами в значення FALSE можна перетворити масив без елементів.

  35. При роботі з логічними операторами в значення FALSE можна перетворити об'єкт без змінних.

  36. При роботі з логічними операторами в значення FALSE можна перетворити спеціальний тип NULL.

  37. При роботі з логічними операторами в значення FALSE не можна перетворити цілий нуль ( 0 ).

  38. При роботі з логічними операторами в значення FALSE не можна перетворити дійсний нуль ( 0.0 ).

  39. При роботі з логічними операторами в значення FALSE не можна перетворити порожній рядок і рядок "0".

  40. При роботі з логічними операторами в значення FALSE не можна перетворити масив без елементів.

  41. При роботі з логічними операторами в значення FALSE не можна перетворити об'єкт без змінних.

  42. При роботі з логічними операторами в значення FALSE не можна перетворити спеціальний тип NULL.

  43. Наявність частини else обов’язкова для оператора розгалуження.

  44. Наявність частини else не обов’язкова для оператора розгалуження.

  45. Оператор switch дозволяє перевіряти умову і виконувати залежно від цього різні дії

  46. Оператор switch перевіряє кілька умов.

  47. При використанні оператору switch значення <виразу> не приводиться до логічного типу.

  48. При використанні оператору switch значення <виразу> приводиться до логічного типу.

  49. <Вираз> в switch обчислюється тільки один раз.

  50. <Вираз> в switch обчислюється кожного разу при виконанні порівняння.

  51. <Вираз> в операторі elseif обчислюється кожного разу при виконанні порівняння.

  52. <Вираз> в операторі elseif обчислюється тільки один раз.

  53. Кожен блок case обов’язково має закінчуватися оператором break.

  54. Блок case не має закінчуватися оператором break.

  55. При використання циклу for умова складається з трьох виразів.

  56. При використання циклу for умова складається з одного виразу.

  57. Перший вираз циклу for обчислюється один раз.

  58. При використання циклу for вираз2 обчислюється на початку кожної ітерації.

  59. При використання циклу for вираз3 обчислюється в кінці кожної ітерації.

  60. Перший вираз циклу for обчислюється на початку кожної ітерації.

  61. Перший вираз циклу for обчислюється в кінці кожної ітерації.

  62. При використання циклу for вираз2 обчислюється в кінці кожної ітерації.

  63. При використання циклу for вираз3 обчислюється на початку кожної ітерації.

  64. Конструкція foreach може замінити цикл for.

  65. Конструкція foreach не ідентична циклу for.

  66. Конструкція foreach призначена виключно для роботи з масивами.

  67. Оператор break закінчує виконання поточного циклу.

  68. Оператор continue дозволяє пропустити подальші інструкції будь-якого циклу і продовжити виконання з нового круга.

  69. Оператор continue закінчує виконання поточного циклу.

  70. Оператор break дозволяє пропустити подальші інструкції будь-якого циклу і продовжити виконання з нового круга.

  71. Оператор include дозволяє включати код, що міститься у вказаному файлі.

  72. Оператор require дозволяє включати код, що міститься у вказаному файлі.

  73. При виникненні помилки оператор include видає попередження, і робота скрипта продовжується.

  74. Помилка в require викликає фатальну помилку роботи скрипта і припиняє його виконання.

  75. При виникненні помилки оператор require видає попередження, і робота скрипта продовжується.

  76. Помилка в include викликає фатальну помилку роботи скрипта і припиняє його виконання.

  77. Клієнт відправляє запит на виконання яких-небудь дій.

  78. Сервер виконує запит.

  79. Сервер відправляє запит на виконання яких-небудь дій.

  80. Клієнт виконує запит.

  81. Клієнт підтримує інтерфейс користувача.

  82. Сервер підтримує інтерфейс користувача.

  83. Клієнт функціонує весь час активності системи.

  84. Сервер функціонує весь час активності системи.

  85. Відключення клієнта не впливає на працездатність системи.

  86. Відключення сервера не впливає на працездатність системи.

  87. Взаємодія між клієнтом і сервером починається за ініціативою клієнта.

  88. Взаємодія між клієнтом і сервером починається за ініціативою сервера.

  89. Сервер баз даних виконує обробку запитів до сховища даних.

  90. Сервер захисту даних виконує обробку запитів до сховища даних.

  91. Сервер додатків виконує обробку запитів до сховища даних.

  92. Клієнт перевіряє повноваження користувачів.

  93. Клієнт приймає і перевіряє синтаксис введеного користувачем запиту;

  94. Сервер перевіряє повноваження користувачів.

  95. Сервер приймає і перевіряє синтаксис введеного користувачем запиту;

  96. Сервер віддаленого доступу виконує обробку запитів до сховища даних.

  97. Файловий сервер виконує обробку запитів до сховища даних.

  98. Сервер баз даних містить засоби для ідентифікації паролів.

  99. Сервер захисту даних містить засоби для ідентифікації паролів.

  100. Сервер додатків містить засоби для ідентифікації паролів.

  101. Сервер віддаленого доступу містить засоби для ідентифікації паролів.

  102. Файловий сервер містить засоби для ідентифікації паролів.

  103. Сервер баз даних призначений для виконання прикладних процесів.

  104. Сервер захисту даних призначений для виконання прикладних процесів.

  105. Сервер додатків призначений для виконання прикладних процесів.

  106. Сервер віддаленого доступу призначений для виконання прикладних процесів.

  107. Файловий сервер призначений для виконання прикладних процесів.

  108. Сервер баз даних забезпечує колективний видалений доступ до даних.

  109. Сервер захисту даних забезпечує колективний видалений доступ до даних.

  110. Сервер додатків забезпечує колективний видалений доступ до даних.

  111. Сервер віддаленого доступу забезпечує колективний видалений доступ до даних.

  112. Файловий сервер забезпечує колективний видалений доступ до даних.

  113. Сервер баз даних забезпечує функціонування розподілених ресурсів і надає послуги пошуку.

  114. Сервер захисту даних забезпечує функціонування розподілених ресурсів і надає послуги пошуку.

  115. Сервер додатків забезпечує функціонування розподілених ресурсів і надає послуги пошуку.

  116. Сервер віддаленого доступу забезпечує функціонування розподілених ресурсів і надає послуги пошуку.

  117. Файловий сервер забезпечує функціонування розподілених ресурсів і надає послуги пошуку.

  118. URL – місцезнаходження ресурсу.

  119. URN - універсальне ім’я ресурсу.

  120. URN– місцезнаходження ресурсу.

  121. URL - універсальне ім’я ресурсу.

  122. До складу клієнтського запиту входить метод доступу.

  123. До складу клієнтського запиту входить адреса URL.

  124. До складу клієнтського запиту входить версія протоколу.

  125. До складу відповіді серверу входить версія протоколу.

  126. До складу відповіді серверу входить адреса URL.

  127. До складу відповіді серверу входить метод доступу.

  128. Метод GET дозволяє одержати будь-які дані, ідентифіковані за допомогою URL в запиті ресурсу.

  129. Метод HEAD дозволяє одержати будь-які дані, ідентифіковані за допомогою URL в запиті ресурсу.

  130. Метод POST дозволяє одержати будь-які дані, ідентифіковані за допомогою URL в запиті ресурсу.

  131. Метод GET використовують для отримання інформації про ресурс.

  132. Метод HEAD використовують для отримання інформації про ресурс.

  133. Метод POST використовують для отримання інформації про ресурс.

  134. Метод GET розроблений для передачі на сервер інформації великого об'єму і важливості важливої.

  135. Метод HEAD розроблений для передачі на сервер інформації великого об'єму і важливості важливої.

  136. Метод POST розроблений для передачі на сервер інформації великого об'єму і важливості важливої.

  137. Оголошення функції користувача в РНР починається з ключового слова function.

  138. Оголошення функції користувача в РНР починається з вказання типу поверненого значення.

  139. Оголошення функції користувача в РНР починається з зазначення імені функції.

  140. Імена функцій в РНР нечутливі до регістра.

  141. Імена функцій в РНР чутливі до регістра.

  142. Перед іменем функції необхідно ставити знак $.

  143. Перед іменем функції знак $ не ставиться.

  144. Перед іменем аргументів функції треба ставити знак $.

  145. Перед іменами аргументів функції в РНР знак $ не ставиться.

  146. В якості аргументу функції може виступати змінна.

  147. В якості аргументу функції може виступати константа.

  148. В якості аргументу функції не може виступати константа.

  149. В РНР функції можна передати аргументи за значенням.

  150. В РНР функції можна передати аргументи по посиланню.

  151. В РНР функції можна передати аргументи по замовчанню.

  152. В РНР функції не можна передавати аргументи за значенням.

  153. В РНР функції не можна передавати аргументи по посиланню.

  154. В РНР функції не можна передавати аргументи по замовчанню.

  155. Кількість аргументів, з якими працює функція, незмінна.

  156. Кількість аргументів, з якими працює функція, може бути змінена.

  157. Функція func_num_args( ) повертає число аргументів, переданих у поточну функцію.

  158. Функція func_get_arg ( ) повертає число аргументів, переданих у поточну функцію.

  159. Функція func_get_args( ) повертає число аргументів, переданих у поточну функцію.

  160. Функція func_num_args( ) повертає значення одного, конкретно вказаного аргументу.

  161. Функція func_get_args( ) повертає значення одного, конкретно вказаного аргументу.

  162. Функція func_get_arg ( ) повертає значення одного, конкретно вказаного аргументу.

  163. Функція func_get_arg ( ) повертає масив, що складається зі списку аргументів, переданих функції.

  164. Функція func_get_args( ) повертає масив, що складається зі списку аргументів, переданих функції.

  165. Функція func_num_args( ) повертає масив, що складається зі списку аргументів, переданих функції.

  166. Об’єкт - структурована змінна, утримуюча всю інформацію про деякий фізичний предмет.

  167. Класс - структурована змінна, утримуюча всю інформацію про деякий фізичний предмет

  168. Класс – опис певних предметів і дій, які можна з ними виконувати.

  169. Об’єкт - опис певних предметів і дій, які можна з ними виконувати.

  170. Для оголошення класу обєктів використовується ключове слово class.

  171. Для оголошення класу обєктів використовується ключове слово var.

  172. Для оголошення класу обєктів використовується ключове слово this.

  173. Для оголошення класу обєктів використовується символ $.

  174. Для оголошення класу обєктів використовується ключове слово function.

  175. При оголошенні властивостей класу використовується ключове слово class.

  176. При оголошенні властивостей класу використовується ключове слово var.

  177. При оголошенні властивостей класу використовується символ $.

  178. При оголошенні властивостей класу використовується ключове слово this.

  179. При оголошенні властивостей класу використовується ключове слово function.

  180. При оголошенні методів класу використовується ключове слово class

  181. При оголошенні методів класу використовується ключове слово var

  182. При оголошенні методів класу використовується символ $

  183. При оголошенні методів класу використовується ключове слово function

  184. При оголошенні методів класу використовується ключове слово this.

  185. Для звертання до поточного представника класу використовується ключове слово class.

  186. Для звертання до поточного представника класу використовується ключове слово var.

  187. Для звертання до поточного представника класу використовується символ $.

  188. Для звертання до поточного представника класу використовується ключове слово function.

  189. Для звертання до поточного представника класу використовується ключове слово this.

  190. При використанні механізму спадкування використовується параметр extends.

  191. При використанні механізму спадкування використовується параметр__construct.

  192. При використанні механізму спадкування використовується параметр__destruct.

  193. При використанні механізму спадкування використовується параметр ::.

  194. Параметр extends використовується, коли потрібно посилатися на функції в класі, жоден представник якого ще не створений.

  195. Параметр __construct використовується, коли потрібно посилатися на функції в класі, жоден представник якого ще не створений.

  196. Параметр __destruct використовується, коли потрібно посилатися на функції в класі, жоден представник якого ще не створений.

  197. Параметр :: використовується, коли потрібно посилатися на функції в класі, жоден представник якого ще не створений.

  198. Parent посилається на клас, прописаний після extends в оголошенні класу.

  199. Масив в РНР можна оголосити за допомогою конструкції array.

  200. Масив в РНР можна оголосити безпосередньо задаючи значення елементам масиву.

  201. Масив в РНР не можна оголосити за допомогою конструкції array.

  202. Масив в РНР не можна оголосити безпосередньо задаючи значення елементам масиву.

  203. Ключ зберігає значення елемента масива.

  204. Ключ є ідентифікатором елемента масиву.

  205. Ключі елементів масиву можуть повторюватися.

  206. Ключі елементів масиву – унікальні.

  207. Ключ елементі масиву може бути числовим.

  208. Ключ елементі масиву може бути символьним.

  209. Ключ елементі масиву не може бути числовим.

  210. Ключ елементі масиву не може бути символьним.

  211. Значення ключа елементі масиву можна змінити.

  212. В РНР можна складати масиви.

  213. В РНР не можна складати масиви.

  214. Ключі масиву обов’язково мають бути числовими.

  215. Ключі масиву можуть бути символьними.

  216. Складання масивів фактично є їх об’єднанням.

  217. Складання масивів фактично є їх перетином.

  218. При зміні порядку подаваних масивів можна отримати різні результати.

  219. Зміна порядку доданків при складанні масиву суму не міняє.

  220. При спів падання ключів в масивах що складаються, в результуючий масив заноситься значення елементу масиву, що додається.

  221. При спів падання ключів в масивах що складаються, в результуючий масив заноситься значення елементу базового масиву.

  222. Рівність масивів - збігаються всі пари ключ / значення елементів масивів, що порівнюються.

  223. Еквівалентність масивів - крім рівності значень і ключів елементів потрібно ще, щоб елементи в обох масивах були записані в тому самому порядку.

  224. Еквівалентність масивів - збігаються всі пари ключ / значення елементів масивів, що порівнюються.

  225. Рівність масивів - крім співпадіння значень і ключів елементів потрібно ще, щоб елементи в обох масивах були записані в тому самому порядку.

  226. Функція count() підраховує кількість елементів масиву.

  227. Функція count() дозволяє встановити, чи міститься в заданому масиві шукане значення.

  228. Функція count() повертає значення ключа шуканого елементу.

  229. Функція count() вибирає всі ключі масиву.

  230. Функція count() повертає новий масив, у якому повторювані елементи фігурують в одному екземплярі.

  231. Функція in_array () підраховує кількість елементів масиву.

  232. Функція in_array () дозволяє встановити, чи міститься в заданому масиві шукане значення.

  233. Функція in_array () повертає значення ключа шуканого елементу.

  234. Функція in_array () вибирає всі ключі масиву.

  235. Функція in_array () повертає новий масив, у якому повторювані елементи фігурують в одному екземплярі.

  236. Функція array_search () підраховує кількість елементів масиву.

  237. Функція array_search () дозволяє встановити, чи міститься в заданому масиві шукане значення.

  238. Функція array_search () повертає значення ключа шуканого елементу.

  239. Функція array_search () вибирає всі ключі масиву.

  240. Функція array_search () повертає новий масив, у якому повторювані елементи фігурують в одному екземплярі.

  241. Функція array_keys () підраховує кількість елементів масиву.

  242. Функція array_keys () дозволяє встановити, чи міститься в заданому масиві шукане значення.

  243. Функція array_keys () повертає значення ключа шуканого елементу.

  244. Функція array_keys () вибирає всі ключі масиву.

  245. Функція array_keys () повертає новий масив, у якому повторювані елементи фігурують в одному екземплярі.

  246. Функція array_ unique () підраховує кількість елементів масиву.

  247. Функція array_ unique () дозволяє встановити, чи міститься в заданому масиві шукане значення.

  248. Функція array_ unique () повертає значення ключа шуканого елементу.

  249. Функція array_ unique () вибирає всі ключі масиву.

  250. Функція array_ unique () повертає новий масив, у якому повторювані елементи фігурують в одному екземплярі.

  251. Функція sort сортує масив по зростанню.

  252. Функція rsort сортує масив по зростанню.

  253. Функція asort сортує масив по зростанню.

  254. Функція arsort сортує масив по зростанню.

  255. Функція arsort зберігає індекси масиву після сортування по зростанню.

  256. Функція asort зберігає індекси масиву після сортування по зростанню.

  257. Функція rsort зберігає індекси масиву після сортування по зростанню.

  258. Функція sort зберігає індекси масиву після сортування по зростанню.

  259. Функція asort сортує масив по спаданню.

  260. Функція sort сортує масив по спаданню.

  261. Функція rsort сортує масив по спаданню.

  262. Функція arsort сортує масив по спаданню.

  263. Функція sort зберігає індекси масиву після сортування по спаданню.

  264. Функція asort зберігає індекси масиву після сортування по спаданню.

  265. Функція arsort зберігає індекси масиву після сортування по спаданню.

  266. Функція rsort зберігає індекси масиву після сортування по спаданню.

  267. Функція array_slice виділяє підмасив з базового масиву.

  268. Функція array_chunk розбиває масив на кілька під масивів фіксованого розміру.

  269. Функція array_chunk виділяє підмасив з базового масиву.

  270. Рядок в РНР можна визначити за допомогою одинарних лапок.

  271. Рядок в РНР можна визначити за допомогою подвійних лапок.

  272. При визначенні рядка за допомогою одинарних лапок в ньому не обробляються змінні і більшість послідовностей.

  273. При визначенні рядка за допомогою подвійних лапок в ньому не обробляються змінні і більшість послідовностей.

  274. При визначенні рядка за допомогою heredoc-синтаксису в ньому не обробляються змінні і більшість послідовностей.

  275. При визначенні рядка за допомогою одинарних лапок вньому змінні і послідовності обробляються.

  276. При визначенні рядка за допомогою heredoc-синтаксису вньому змінні і послідовності обробляються.

  277. При визначенні рядка за допомогою подвійних лапок в ньому змінні і послідовності обробляються.

  278. При визначенні рядка за допомогою heredoc-синтаксису в ньому можна відображувати спеціальні символи без їх екранування зворотним слешем.

  279. При визначенні рядка за допомогою подвійних лапок в ньому можна відображувати спеціальні символи без їх екранування зворотним слешем.

  280. При визначенні рядка за допомогою одинарних лапок в ньому можна відображувати спеціальні символи без їх екранування зворотним слешем.

  281. echo – фукція виводу.

  282. echo не є функцією.

  283. echo відносять до синтаксичних конструкцій.

  284. При використанні echo необхідно застосовувати круглі дужки.

  285. Параметри для echo не треба заключати в круглі дужки.

  286. Функція print ( ) дозволяє виводити на екран тільки один рядок тексту.

  287. Функція print_r( ) відображає інформацію про змінну у формі, зрозумілій користувачу.

  288. Функція print_r ( ) дозволяє виводити на екран тільки один рядок тексту.

  289. Функція print ( ) відображає інформацію про змінну у формі, зрозумілій користувачу.

  290. Функція ( ) strpos дозволяє визначити, чи входить даний підрядок до складу рядка.

  291. Функція ( ) strpos повертає позицію появи шуканого рядка в початковому рядку

  292. Функція ( ) strpos може опрацьовувати ASCII-коди.

  293. Функція ( ) strpos дозволяє знайти позицію останньої появи в рядку вказаного символу

  294. Функція ( ) strpos повертає підрядок, починаючи з певних символів і до кінця базового рядка.

  295. Функція ( ) strpos знаходить першу появу шуканого рядка в базовому рядку.

  296. Функція ( ) strpos повертає частину рядка вказаної довжини, починаючи з будь якого, Функція ( ) strpos вказаного символу.

  297. Функція ( ) strpos повертає підрядок від вказаного символу і до кінця початкового рядка.

  298. Функція ( ) strpos повертає рядок, з якого видалено всі html і php-теги.

  299. Функція strrpos( ) дозволяє знайти позицію останньої появи в рядку вказаного символу.

  300. Функція strstr( ) дозволяє визначити, чи входить даний підрядок до складу рядка.

  301. Функція strstr( ) повертає позицію появи шуканого рядка в початковому рядку

  302. Функція strstr( ) дозволяє знайти позицію останньої появи в рядку вказаного символу

  303. Функція strstr( ) повертає частину рядка вказаної довжини, починаючи з будь якого, вказаного символу.

  304. Функція strstr( ) повертає підрядок від вказаного символу і до кінця початкового рядка.

  305. Функція strstr( ) повертає рядок, з якого видалено всі html і php-теги.

  306. Функція strstr( ) повертає підрядок, починаючи з певних символів і до кінця базового рядка.

  307. Функція strstr( ) знаходить першу появу шуканого рядка в базовому рядку.

  308. Функція substr ( ) повертає частину рядка вказаної довжини, починаючи з будь якого, вказаного символу.

  309. Функція substr ( ) повертає підрядок від вказаного символу і до кінця початкового рядка.

  310. Функція substr ( ) дозволяє визначити, чи входить даний підрядок до складу рядка.

  311. Функція substr ( ) повертає позицію появи шуканого рядка в початковому рядку

  312. Функція substr ( ) дозволяє знайти позицію останньої появи в рядку вказаного символу

  313. Функція substr ( ) повертає підрядок, починаючи з певних символів і до кінця базового рядка.

  314. Функція substr ( ) знаходить першу появу шуканого рядка в базовому рядку.

  315. Функція substr ( ) повертає рядок, з якого видалено всі html і php-теги.

  316. Довжина підрядка, що виділяється, теж може бути задана негативним числом.

  317. При заданні відємної довжини підрядка, вказане число символів відкидається з кінця рядка.

  318. Функція strip_tags ( ) повертає рядок, з якого видалено всі html і php-теги.

  319. Функція strip_tags ( ) дозволяє визначити, чи входить даний підрядок до складу рядка.

  320. Функція strip_tags ( ) повертає позицію появи шуканого рядка в початковому рядку

  321. Функція strip_tags ( ) дозволяє знайти позицію останньої появи в рядку вказаного символу

  322. Функція strip_tags ( ) повертає підрядок, починаючи з певних символів і до кінця базового рядка.

  323. Функція strip_tags ( ) знаходить першу появу шуканого рядка в базовому рядку.

  324. Функція strip_tags ( ) повертає частину рядка вказаної довжини, починаючи з будь якого, вказаного символу.

  325. Функція strip_tags ( ) повертає підрядок від вказаного символу і до кінця початкового рядка.

  326. Функція str_replace ( ) замінює частину рядка рядком, призначеним для заміни.

  327. Функція str_replace ( ) дозволяє обмежити число замінюваних символів.

  328. Функція substr_replace ( ) шукає в указаному об'єкті значення і замінює його значенням, призначеним для заміни

  329. Функція str_replace ( ) шукає в указаному об'єкті значення і замінює його значенням, призначеним для заміни.

  330. Функція substr_replace ( ) замінює частину рядка рядком, призначеним для заміни.

  331. Функція substr_replace ( ) дозволяє обмежити число замінюваних символів.

  332. Функція explode ( ) ділить початковий рядок на підрядки.

  333. Функція explode ( ) повертає масив рядків.

  334. Функція implode ( ) об'єднує елементи переданого їй масиву.

  335. Функція explode ( ) об'єднує елементи переданого їй масиву.

  336. Функція implode ( ) ділить початковий рядок на підрядки.

  337. Функція implode ( ) повертає масив рядків.

  338. В РНР існує функція для безпосереднього створення файлів.

  339. В PHP не існує функції, призначеної саме для створення файлів.

  340. Функція fopen ( ) повертає змінну типу ресурс.

  341. Функція fopen ( ) нічого не повертає.

  342. Одним з аргументів функції fopen ( ) є ім'я фізичного файлу.

  343. Одним з аргументів функції fopen ( ) є ім'я логічного файлу.

  344. Одним з аргументів функції fopen ( ) тип доступу до файлу файлу.

  345. Аргумент функції fopen ( ) тип_доступу визначає перелік дій, що можна здійснити з файлом.

  346. Аргумент функції fopen ( ) ім’я_файлу визначає місцеположення файлу.

  347. Аргумент функції fopen ( ) ім’я_файлу повинен бути рядком, що містить правильне локальне ім'я файлу.

  348. Аргумент функції fopen ( ) ім’я_файлу повинен бути рядком, що містить URL-адресу файлу в мережі.

  349. Аргумент функції fopen ( ) ім’я_файлу не може містити локальне ім'я файлу.

  350. Аргумент функції fopen ( ) ім’я_файлу не може містити URL-адресу файлу в мережі.

  351. Тип відкриття файлу r встановлює вказівник позиції у файлі на початок файлу.

  352. Тип відкриття файлу r відкриває файл лише для читання.

  353. Тип відкриття файлу r відкриває файл для читання і запису.

  354. Тип відкриття файлу r встановлює вказівник позиції у файлі на кінець файлу.

  355. Тип відкриття файлу r+ відкриває файл для читання і запису.

  356. Тип відкриття файлу r+ встановлює вказівник файлу на його початок.

  357. Тип відкриття файлу r+ відкриває файл лише для запису.

  358. Тип відкриття файлу r+ встановлює вказівник файлу на його кінець.

  359. Тип відкриття файлу r намагається створити файл, у разі його відсутності.

  360. Тип відкриття файлу w встановлює вказівник файлу на його кінець.

  361. Тип відкриття файлу w відкриває файл тільки для запису.

  362. Тип відкриття файлу w відкриває файл тільки для читання.

  363. Тип відкриття файлу w встановлює вказівник файлу на його початок.

  364. Тип відкриття файлу w усікає файл до нульової довжини.

  365. Тип відкриття файлу w намагається створити файл у разі його відсутності.

  366. Тип відкриття файлу w автоматично генерує попередження про неможливість створити файл.

  367. Функція fopen( ) повертає false при використанні режиму відкриття w для вже існуючого файлу.

  368. Тип відкриття файлу w+ відкриває файл тільки для запису.

  369. Тип відкриття файлу w+ відкриває файл для читання і запису.

  370. Тип відкриття файлу w відкриває файл тільки для читання.

  371. Тип відкриття файлу w+ встановлює вказівник файлу на його початок.

  372. Тип відкриття файлу w+ усікає файл до нульової довжини.

  373. Тип відкриття файлу w+ намагається створити файл у разі його відсутності.

  374. Тип відкриття файлу w+ автоматично генерує попередження про неможливість створити файл.

  375. Тип відкриття файлу а відкриває файл тільки для запису.

  376. Тип відкриття файлу а відкриває файл для читання і запису.

  377. Тип відкриття файлу а встановлює вказівник файлу в його кінець.

  378. Тип відкриття файлу а встановлює вказівник файлу в його початок.

  379. Тип відкриття файлу а намагається створити файл у разі його відсутності.

  380. Тип відкриття файлу а не створює файл у разі його відсутності.

  381. Функція fopen( ) повертає false при використанні режиму відкриття а для вже існуючого файлу.

  382. Тип відкриття файлу x відкриває файл тільки для запису.

  383. Тип відкриття файлу поміщає вказівник файлу на його початок.

  384. Функція fopen( ) повертає false при використанні режиму відкриття х для вже існуючого файлу.

  385. Закриття з’єднання з файлом здійснює функція fclose( ).

  386. Функція fclose( ) в разі успіху повертає TRUE

  387. Функція fclose( ) в разі невдачі повертає FALSE.

  388. Функція fclose( ) в разі успіху повертає FALSE.

  389. Функція fclose( ) в разі невдачі повертає TRUE.

  390. Якщо не закрити з'єднання з файлом виникне помилка.

  391. З'єднання з файлом можна не закривати.

  392. Функції fwrite( ) та fputs( ) мають східні механізми роботи.

  393. Функція fputs( ) призначена для запису даних в файл.

  394. Функція fwrite( ) призначена для читання даних з файлу.

  395. Функція fwrite( ) призначена для запису даних в файл.

  396. Функція fputs( ) призначена для читання даних з файлу.

  397. Функція fread( ) здійснює читання з файлу вказаної кількості символів.

  398. Функція fgets( ) здійснює читання з файлу вказаної кількості символів.

  399. Функція fgetss( ) здійснює читання з файлу вказаної кількості символів.

  400. Функція fgetc( ) здійснює читання з файлу вказаної кількості символів.

  401. Функція readfile( ) здійснює читання з файлу вказаної кількості символів.

  402. Функція file( ) здійснює читання з файлу вказаної кількості символів.

  403. Функція fread( ) зчитує з файлу один рядок тексту.

  404. Функція fgets( ) зчитує з файлу один рядок тексту.

  405. Функція fgetss( ) зчитує з файлу один рядок тексту.

  406. Функція fgetc( ) зчитує з файлу один рядок тексту.

  407. Функція readfile( ) зчитує з файлу один рядок тексту.

  408. Функція file( ) зчитує з файлу один рядок тексту.

  409. Функція fread( ) зчитує з файлу рядок тексту і видаляє з нього всі html-теги.

  410. Функція fgets( ) зчитує з файлу рядок тексту і видаляє з нього всі html-теги.

  411. Функція fgetss( ) зчитує з файлу рядок тексту і видаляє з нього всі html-теги.

  412. Функція fgetc( ) зчитує з файлу рядок тексту і видаляє з нього всі html-теги.

  413. Функція readfile( ) зчитує з файлу рядок тексту і видаляє з нього всі html-теги.

  414. Функція file( ) зчитує з файлу рядок тексту і видаляє з нього всі html-теги.

  415. Функція fread( ) зчитує інформацію з файлу посимвольно.

  416. Функція fgets( ) зчитує інформацію з файлу посимвольно.

  417. Функція fgetss( ) зчитує інформацію з файлу посимвольно.

  418. Функція fgetc( ) зчитує інформацію з файлу посимвольно.

  419. Функція readfile( ) зчитує інформацію з файлу посимвольно.

  420. Функція file( ) зчитує інформацію з файлу посимвольно.

  421. Функція fread( ) прочитує файл, ім'я якого передано їй як параметр і виводить його вміст на екран.

  422. Функція fgets( ) прочитує файл, ім'я якого передано їй як параметр і виводить його вміст на екран.

  423. Функція fgetss( ) прочитує файл, ім'я якого передано їй як параметр і виводить його вміст на екран.

  424. Функція fgetc( ) прочитує файл, ім'я якого передано їй як параметр і виводить його вміст на екран.

  425. Функція readfile( ) прочитує файл, ім'я якого передано їй як параметр і виводить його вміст на екран.

  426. Функція file( ) прочитує файл, ім'я якого передано їй як параметр і виводить його вміст на екран.

  427. Функція fread( ) служить для прочитування інформації з файлу в змінну типу массив.

  428. Функція fgets( ) служить для прочитування інформації з файлу в змінну типу массив.

  429. Функція fgetss( ) служить для прочитування інформації з файлу в змінну типу массив.

  430. Функція fgetc( ) служить для прочитування інформації з файлу в змінну типу массив.

  431. Функція readfile( ) служить для прочитування інформації з файлу в змінну типу массив.

  432. Функція file( ) служить для прочитування інформації з файлу в змінну типу массив.

  433. Функція file_exists( )перевіряє наявність файлу в директорії.

  434. Функція unlink( )розриває сполучення з файлом.

  435. Функція unlink ( )перевіряє наявність файлу в директорії.

  436. Функція file_exists ( )розриває сполучення з файлом.

  437. Функція mysql_connect( ) дозволяє встановити з'єднання з базою даних.

  438. Функція mysql_select_db( ) дозволяє встановити з'єднання з базою даних.

  439. Функція mysql_list_fields( ) дозволяє встановити з'єднання з базою даних.

  440. Функція mysql_field_name ( ) дозволяє встановити з'єднання з базою даних.

  441. Функція mysql_field_len ( ) дозволяє встановити з'єднання з базою даних.

  442. Функція mysql_field_type ( ) дозволяє встановити з'єднання з базою даних.

  443. Функція mysql_field_flags ( ) дозволяє встановити з'єднання з базою даних.

  444. Функція mysql_connect( ) дозволяє здійснити вибір бази даних.

  445. Функція mysql_select_db( ) дозволяє здійснити вибір бази даних.

  446. Функція mysql_list_fields( ) дозволяє здійснити вибір бази даних.

  447. Функція mysql_field_name ( ) дозволяє здійснити вибір бази даних.

  448. Функція mysql_field_len ( ) дозволяє здійснити вибір бази даних.

  449. Функція mysql_field_type ( ) дозволяє здійснити вибір бази даних.

  450. Функція mysql_field_flags ( ) дозволяє здійснити вибір бази даних.

  451. Функція mysql_connect( ) дозволяє одержати список полів таблиці.

  452. Функція mysql_select_db( ) дозволяє одержати список полів таблиці.

  453. Функція mysql_list_fields( ) дозволяє одержати список полів таблиці.

  454. Функція mysql_field_name ( ) дозволяє одержати список полів таблиці.

  455. Функція mysql_field_len ( ) дозволяє одержати список полів таблиці.

  456. Функція mysql_field_type ( ) дозволяє одержати список полів таблиці.

  457. Функція mysql_field_flags ( ) дозволяє одержати список полів таблиці.

  458. Функція mysql_connect( ) повертає ім'я поля, одержаного в результаті виконання запиту.

  459. Функція mysql_select_db( ) повертає ім'я поля, одержаного в результаті виконання запиту.

  460. Функція mysql_list_fields( ) повертає ім'я поля, одержаного в результаті виконання запиту.

  461. Функція mysql_field_name ( ) повертає ім'я поля, одержаного в результаті виконання запиту.

  462. Функція mysql_field_len ( ) повертає ім'я поля, одержаного в результаті виконання запиту.

  463. Функція mysql_field_type ( ) повертає ім'я поля, одержаного в результаті виконання запиту.

  464. Функція mysql_field_flags ( ) повертає ім'я поля, одержаного в результаті виконання запиту.

  465. Функція mysql_connect( ) повертає довжину поля.

  466. Функція mysql_select_db( ) повертає довжину поля.

  467. Функція mysql_list_fields( ) повертає довжину поля.

  468. Функція mysql_field_name ( ) повертає довжину поля.

  469. Функція mysql_field_len ( ) повертає довжину поля.

  470. Функція mysql_field_type ( ) повертає довжину поля.

  471. Функція mysql_field_flags ( ) повертає довжину поля.

  472. Функція mysql_connect( ) повертає тип поля.

  473. Функція mysql_select_db( ) повертає тип поля.

  474. Функція mysql_list_fields( ) повертає тип поля.

  475. Функція mysql_field_name ( ) повертає тип поля.

  476. Функція mysql_field_len ( ) повертає тип поля.

  477. Функція mysql_field_type ( ) повертає тип поля.

  478. Функція mysql_field_flags ( ) повертає тип поля.

  479. Функція mysql_connect( ) повертає список прапорів поля, записаних через пропуск.

  480. Функція mysql_select_db( ) повертає список прапорів поля, записаних через пропуск.

  481. Функція mysql_list_fields( ) повертає список прапорів поля, записаних через пропуск.

  482. Функція mysql_field_name ( ) повертає список прапорів поля, записаних через пропуск.

  483. Функція mysql_field_len ( ) повертає список прапорів поля, записаних через пропуск.

  484. Функція mysql_field_type ( ) повертає список прапорів поля, записаних через пропуск.

  485. Функція mysql_field_flags ( ) повертає список прапорів поля, записаних через пропуск.

  486. При передачі SID за допомогою cookies, вихідні дані зберігаються на локальному комп’ютері.

  487. При передачі SID за допомогою cookies, вихідні дані зберігаються на віддаленому сервері.

  488. При використанні механізмів адресного рядка в кожну URL-адресу вбудовується SID.

  489. При використанні механізмів адресного рядка дані зберігаються на віддаленому сервері.

  490. При використанні механізмів адресного рядка дані зберігаються на локальному комп’ютері.

  491. При передачі SID за допомогою механізмів адресного рядка SID вбудовується в кожну URL-адресу.

  492. Параметр session.save_path визначає, де на сервері зберігатимуться дані сесії

  493. Параметр session.use_cookies визначає, де на сервері зберігатимуться дані сесії

  494. Параметр session.cookie_lifetime визначає, де на сервері зберігатимуться дані сесії

  495. Параметр session.name визначає, де на сервері зберігатимуться дані сесії

  496. Параметр session.auto_start визначає, де на сервері зберігатимуться дані сесії

  497. Параметр session.serialize_handler визначає, де на сервері зберігатимуться дані сесії

  498. Параметр session.cache_expire визначає, де на сервері зберігатимуться дані сесії

  499. Параметр session.save_path визначає, чи використовувати cookies при роботі з сесіями.

  500. Параметр session.use_cookies визначає, чи використовувати cookies при роботі з сесіями.

  501. Параметр session.cookie_lifetime визначає, чи використовувати cookies при роботі з сесіями.

  502. Параметр session.name визначає, чи використовувати cookies при роботі з сесіями.

  503. Параметр session.auto_start визначає, чи використовувати cookies при роботі з сесіями.

  504. Параметр session.serialize_handler визначає, чи використовувати cookies при роботі з сесіями.

  505. Параметр session.cache_expire визначає, чи використовувати cookies при роботі з сесіями.

  506. Параметр session.save_path задає тривалість життя cookies в секундах.

  507. Параметр session.use_cookies задає тривалість життя cookies в секундах.

  508. Параметр session.cookie_lifetime задає тривалість життя cookies в секундах.

  509. Параметр session.name задає тривалість життя cookies в секундах.

  510. Параметр session.auto_start задає тривалість життя cookies в секундах.

  511. Параметр session.serialize_handler задає тривалість життя cookies в секундах.

  512. Параметр session.cache_expire задає тривалість життя cookies в секундах.

  513. Параметр session.save_path визначає ім'я сесії.

  514. Параметр session.use_cookies визначає ім'я сесії.

  515. Параметр session.cookie_lifetime визначає ім'я сесії.

  516. Параметр session.name визначає ім'я сесії.

  517. Параметр session.auto_start визначає ім'я сесії.

  518. Параметр session.serialize_handler визначає ім'я сесії.

  519. Параметр session.cache_expire визначає ім'я сесії.

  520. Параметр session.save_path дозволяє автоматично запускати сесії.

  521. Параметр session.use_cookies дозволяє автоматично запускати сесії.

  522. Параметр session.cookie_lifetime дозволяє автоматично запускати сесії.

  523. Параметр session.name дозволяє автоматично запускати сесії.

  524. Параметр session.auto_start дозволяє автоматично запускати сесії.

  525. Параметр session.serialize_handler дозволяє автоматично запускати сесії.

  526. Параметр session.cache_expire дозволяє автоматично запускати сесії.

  527. Параметр session.save_path визначає, через скільки хвилин застаріває документ в кеші.

  528. Параметр session.use_cookies визначає, через скільки хвилин застаріває документ в кеші.

  529. Параметр session.cookie_lifetime визначає, через скільки хвилин застаріває документ в кеші.

  530. Параметр session.name визначає, через скільки хвилин застаріває документ в кеші.

  531. Параметр session.auto_start визначає, через скільки хвилин застаріває документ в кеші.

  532. Параметр session.serialize_handler визначає, через скільки хвилин застаріває документ в кеші.

  533. Параметр session.cache_expire визначає, через скільки хвилин застаріває документ в кеші.

  534. Команда session_start( ) запускає нову сесію.

  535. Команда session_start( ) відновлює поточну сесію.

  536. Команда session_id( ) запускає сесію з вказаним ідентифікатором.

  537. Команда session_name( ) запускає сесію з вказаним іменем.

  538. Команда session_register( ) реєструє запущену сесію в системі.

  539. Команда session_unregister ( ) знищує сесію.

  540. Команда unset( ) зкидає налаштування сесії.

  541. Команда session_destroy( ) знищує змінні поточної сесії.

  542. Команда session_id( ) дозволяє визначити ідентифікатор сесії.

  543. Команда session_name( ) дозволяє визначити ім’я поточної сесії.

  544. Команда session_register( ) реєструє одну зі змінних сесії.

  545. Команда session_register( ) реєструє всі наявні в сесії змінні.

  546. Команда session_unregister ( ) видаляє всі змінні поточної сесії.

  547. Команда session_unregister ( ) видаляє вказану змінну поточної сесії.

  548. Команда unset( ) видаляє всі змінні поточної сесії.

  549. Команда unset( ) видаляє одну, вказану змінну поточної сесії.

  550. Команда session_destroy( ) одну, вказану змінну поточної сесії.

  551. Команда session_destroy( ) знищує поточну сесію.

  552. Команда session_unset( ) скидає значення всіх змінних поточної сесії.

  553. Команда session_destroy( ) не видаляє cookies.

  554. Команда session_destroy( ) видаляє cookies.

  555. Значення змінних сесії можна отримати з масиву $_SESSION.

  556. Значення змінних сесії отримати не можливо.

Соседние файлы в папке ДИР