Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

4 Курс / ср / сам клиент сервер / кс / кс / тест1, пит

.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
30.05.2020
Размер:
51.2 Кб
Скачать
  1. Найперша версія РНР з'явилася в 1995 році.

  2. Найперша версія РНР з'явилася в 1997 році.

  3. Найперша версія РНР з'явилася в 1998 році.

  4. Базою для створення РНР була мова Perl.

  5. Базою для створення РНР була мова С.

  6. Для створення коментаря припустимо використовувати символ (и) //.

  7. Для створення коментаря припустимо використовувати символ (и) /*.

  8. Для створення коментаря припустимо використовувати символ (и) #.

  9. Для створення коментаря не припустимо використовувати символ (и) /*.

  10. Для створення коментаря не припустимо використовувати символ (и) //.

  11. Для створення коментаря не припустимо використовувати символ (и) #.

  12. Імені змінної в РНР передує символ _ (підкреслення).

  13. Імені змінної в РНР передує символ $ (долар).

  14. Імені змінної в РНР передує символ % (відсоток).

  15. Імені змінної в РНР передує символ # (діез, решітка).

  16. Імені змінної в РНР передує символ * (зірка).

  17. Ім'я змінної чутливе до регістра.

  18. Ім'я змінної не чутливе до регістра.

  19. Ім'я змінної може починатися зі знаку _ (підкреслення).

  20. Ім'я змінної не може починатися зі знаку _ (підкреслення)

  21. Паролі не можуть бути константами в РНР.

  22. Шляхи до файлів не можуть бути константами в РНР.

  23. Паролі можуть бути константами в РНР.

  24. Шляхи до файлів можуть бути константами в РНР.

  25. Ім’я константи може бути не чутливим до регістру написання.

  26. Всі імена констант – регістрозалежні.

  27. Конкатенація – оператор привласнення.

  28. Конкатенація – рядковий оператор.

  29. Масив є впорядкованою картою.

  30. Масив перетворить значення в ключі

  31. При роботі з логічними операторами в значення FALSE можна перетворити цілий нуль ( 0 ).

  32. При роботі з логічними операторами в значення FALSE можна перетворити дійсний нуль ( 0.0 ).

  33. При роботі з логічними операторами в значення FALSE можна перетворити порожній рядок і рядок "0".

  34. При роботі з логічними операторами в значення FALSE можна перетворити масив без елементів.

  35. При роботі з логічними операторами в значення FALSE можна перетворити об'єкт без змінних.

  36. При роботі з логічними операторами в значення FALSE можна перетворити спеціальний тип NULL.

  37. При роботі з логічними операторами в значення FALSE не можна перетворити цілий нуль ( 0 ).

  38. При роботі з логічними операторами в значення FALSE не можна перетворити дійсний нуль ( 0.0 ).

  39. При роботі з логічними операторами в значення FALSE не можна перетворити порожній рядок і рядок "0".

  40. При роботі з логічними операторами в значення FALSE не можна перетворити масив без елементів.

  41. При роботі з логічними операторами в значення FALSE не можна перетворити об'єкт без змінних.

  42. При роботі з логічними операторами в значення FALSE не можна перетворити спеціальний тип NULL.

  43. Наявність частини else обов’язкова для оператора розгалуження.

  44. Наявність частини else не обов’язкова для оператора розгалуження.

  45. Оператор switch дозволяє перевіряти умову і виконувати залежно від цього різні дії

  46. Оператор switch перевіряє кілька умов.

  47. При використанні оператору switch значення <виразу> не приводиться до логічного типу.

  48. При використанні оператору switch значення <виразу> приводиться до логічного типу.

  49. <Вираз> в switch обчислюється тільки один раз.

  50. <Вираз> в switch обчислюється кожного разу при виконанні порівняння.

  51. <Вираз> в операторі elseif обчислюється кожного разу при виконанні порівняння.

  52. <Вираз> в операторі elseif обчислюється тільки один раз.

  53. Кожен блок case обов’язково має закінчуватися оператором break.

  54. Блок case не має закінчуватися оператором break.

  55. При використання циклу for умова складається з трьох виразів.

  56. При використання циклу for умова складається з одного виразу.

  57. Перший вираз циклу for обчислюється один раз.

  58. При використання циклу for вираз2 обчислюється на початку кожної ітерації.

  59. При використання циклу for вираз3 обчислюється в кінці кожної ітерації.

  60. Перший вираз циклу for обчислюється на початку кожної ітерації.

  61. Перший вираз циклу for обчислюється в кінці кожної ітерації.

  62. При використання циклу for вираз2 обчислюється в кінці кожної ітерації.

  63. При використання циклу for вираз3 обчислюється на початку кожної ітерації.

  64. Конструкція foreach може замінити цикл for.

  65. Конструкція foreach не ідентична циклу for.

  66. Конструкція foreach призначена виключно для роботи з масивами.

  67. Оператор break закінчує виконання поточного циклу.

  68. Оператор continue дозволяє пропустити подальші інструкції будь-якого циклу і продовжити виконання з нового круга.

  69. Оператор continue закінчує виконання поточного циклу.

  70. Оператор break дозволяє пропустити подальші інструкції будь-якого циклу і продовжити виконання з нового круга.

  71. Оператор include дозволяє включати код, що міститься у вказаному файлі.

  72. Оператор require дозволяє включати код, що міститься у вказаному файлі.

  73. При виникненні помилки оператор include видає попередження, і робота скрипта продовжується.

  74. Помилка в require викликає фатальну помилку роботи скрипта і припиняє його виконання.

  75. При виникненні помилки оператор require видає попередження, і робота скрипта продовжується.

  76. Помилка в include викликає фатальну помилку роботи скрипта і припиняє його виконання.

  77. Клієнт відправляє запит на виконання яких-небудь дій.

  78. Сервер виконує запит.

  79. Сервер відправляє запит на виконання яких-небудь дій.

  80. Клієнт виконує запит.

  81. Клієнт підтримує інтерфейс користувача.

  82. Сервер підтримує інтерфейс користувача.

  83. Клієнт функціонує весь час активності системи.

  84. Сервер функціонує весь час активності системи.

  85. Відключення клієнта не впливає на працездатність системи.

  86. Відключення сервера не впливає на працездатність системи.

  87. Взаємодія між клієнтом і сервером починається за ініціативою клієнта.

  88. Взаємодія між клієнтом і сервером починається за ініціативою сервера.

  89. Сервер баз даних виконує обробку запитів до сховища даних.

  90. Сервер захисту даних виконує обробку запитів до сховища даних.

  91. Сервер додатків виконує обробку запитів до сховища даних.

  92. Клієнт перевіряє повноваження користувачів.

  93. Клієнт приймає і перевіряє синтаксис введеного користувачем запиту;

  94. Сервер перевіряє повноваження користувачів.

  95. Сервер приймає і перевіряє синтаксис введеного користувачем запиту;

  96. Сервер віддаленого доступу виконує обробку запитів до сховища даних.

  97. Файловий сервер виконує обробку запитів до сховища даних.

  98. Сервер баз даних містить засоби для ідентифікації паролів.

  99. Сервер захисту даних містить засоби для ідентифікації паролів.

  100. Сервер додатків містить засоби для ідентифікації паролів.

  101. Сервер віддаленого доступу містить засоби для ідентифікації паролів.

  102. Файловий сервер містить засоби для ідентифікації паролів.

  103. Сервер баз даних призначений для виконання прикладних процесів.

  104. Сервер захисту даних призначений для виконання прикладних процесів.

  105. Сервер додатків призначений для виконання прикладних процесів.

  106. Сервер віддаленого доступу призначений для виконання прикладних процесів.

  107. Файловий сервер призначений для виконання прикладних процесів.

  108. Сервер баз даних забезпечує колективний видалений доступ до даних.

  109. Сервер захисту даних забезпечує колективний видалений доступ до даних.

  110. Сервер додатків забезпечує колективний видалений доступ до даних.

  111. Сервер віддаленого доступу забезпечує колективний видалений доступ до даних.

  112. Файловий сервер забезпечує колективний видалений доступ до даних.

  113. Сервер баз даних забезпечує функціонування розподілених ресурсів і надає послуги пошуку.

  114. Сервер захисту даних забезпечує функціонування розподілених ресурсів і надає послуги пошуку.

  115. Сервер додатків забезпечує функціонування розподілених ресурсів і надає послуги пошуку.

  116. Сервер віддаленого доступу забезпечує функціонування розподілених ресурсів і надає послуги пошуку.

  117. Файловий сервер забезпечує функціонування розподілених ресурсів і надає послуги пошуку.

  118. URL – місцезнаходження ресурсу.

  119. URN - універсальне ім’я ресурсу.

  120. URN– місцезнаходження ресурсу.

  121. URL - універсальне ім’я ресурсу.

  122. До складу клієнтського запиту входить метод доступу.

  123. До складу клієнтського запиту входить адреса URL.

  124. До складу клієнтського запиту входить версія протоколу.

  125. До складу відповіді серверу входить версія протоколу.

  126. До складу відповіді серверу входить адреса URL.

  127. До складу відповіді серверу входить метод доступу.

  128. Метод GET дозволяє одержати будь-які дані, ідентифіковані за допомогою URL в запиті ресурсу.

  129. Метод HEAD дозволяє одержати будь-які дані, ідентифіковані за допомогою URL в запиті ресурсу.

  130. Метод POST дозволяє одержати будь-які дані, ідентифіковані за допомогою URL в запиті ресурсу.

  131. Метод GET використовують для отримання інформації про ресурс.

  132. Метод HEAD використовують для отримання інформації про ресурс.

  133. Метод POST використовують для отримання інформації про ресурс.

  134. Метод GET розроблений для передачі на сервер інформації великого об'єму і важливості важливої.

  135. Метод HEAD розроблений для передачі на сервер інформації великого об'єму і важливості важливої.

  136. Метод POST розроблений для передачі на сервер інформації великого об'єму і важливості важливої.

Соседние файлы в папке кс