4. Типи поведінки людей в конфліктній ситуації. Розв’язання конфліктів

Важливим моментом у вивченні проблеми конфліктів і їх природи є виявлення їх причин. Аналіз соціологічних і соціально-психологічних досліджень дозволяє виділити такі основні причини конфліктів:

- соціально-економічні – конфлікти в сучасному суспільстві є породженням і виявом об’єктивно існуючих соціально-економічних суперечностей;

- соціально-психологічні – потреби, мотиви, мета діяльності і поведінки різних людей;

- соціально-демографічні – відмінності в установках і мотивах поведінки, мети і прагненнях людей, обумовлених їх статтю, віком, приналежністю до різних національних угрупувань.

Можна виділити три основні моделі поведінки в конфлікті і відповідні типи суб’єктів.

1. Деструктивний тип характеризується постійною готовністю до розв’язання конфлікту, не схильний до компромісів і налаштований на повне придушення супротивника. У побуті – це егоїст, зачинщик сварок і скандалів; в організації чи установі – кляузник; у натовпі – ініціатор безладів і руйнівних дій; на міждержавному рівні подібні суб’єкти конфліктної дії – мілітаристські держави і різні екстремістські організації.

2. Суб’єкти конформістського типу пасивні, вони скоріше поступляться, ніж продовжать боротьбу. Цей тип небезпечний, бо об’єктивно сприяє, а точніше, провокує і сприяє чужим агресивним устремлінням. Але може зіграти і позитивну роль, якщо суперечності між суб’єктами носять дріб’язковий характер, і тоді компроміс є кращим засобом запобігання і вирішення конфлікту.

3. Конструктивний тип прагне притушити конфлікт, знайти рішення, прийнятне для обох сторін, шукає варіанти задоволення спільних інтересів.

Психологами розроблені деякі загальні рекомендації щодо управління конфліктами:

1. Треба знати, як розвивається конфлікт. Зазвичай він проходить декілька етапів:

1) виникнення розбіжностей;

2) зростання напруженості у взаєминах;

3) усвідомлення ситуації як конфліктної хоча б одним із її учасників;

4) власне конфліктна взаємодія, використання різних міжособистісних стилів вирішення конфліктів, що супроводжується зростанням або пониженням емоційної напруженості;

5) результат (вирішення) конфлікту.

При раціональній поведінці учасників конфлікт, проходячи всі етапи свого розвитку, може залишатися функціональним. Вирішенням конфлікту в повному розумінні є усунення проблеми, що спричинила конфліктну ситуацію, і відновлення нормальних відносин між людьми.

Опишемо п’ять типів конфліктних осіб.

Конфліктна особа демонстративного типу:

1. Хоче бути в центрі уваги.

2. Любить добре виглядати в очах інших.

3. Її ставлення до людей визначається тим, як вони до нього ставляться.

4. Їй легко даються поверхові конфлікти, вона милується своїми стражданнями і стійкістю.

5. Добре пристосовується до різних ситуацій.

6. Раціональна поведінка виражена слабо переважає поведінка емоційна.

7. Планування своєї діяльності здійснює ситуативно і слабо втілює її в життя.

8. Кропіткої систематичної роботи уникає.

9. Не йде від конфліктів, в ситуації конфліктної взаємодії відчуває себе непогано.

10. Часто виявляється джерелом конфлікту, але не вважає себе такою.

Конфліктна особа ригідного типу:

1. Підозріла.

2. Володіє завищеною самооцінкою.

3. Постійно потребує підтвердження власної значущості.

4. Часто не враховує зміни ситуації і обставин.

5. Прямолінійна і негнучка.

6. Неохоче приймає точку зору оточуючих, не дуже зважає на їх думку.

7. Знаки уваги оточуючих сприймає як належне.

8. Знаки недоброзичливості з боку оточуючих сприймаються нею як образа.

9. Малокритична по відношенню до своїх вчинків.

10. Хворобливо образлива, підвищено чутлива по відношенню до уявних або реальних несправедливостей.

Конфліктна особа некерованого типу:

1. Імпульсна, недостатньо контролює себе.

2. Поведінка такої людини непередбачувана.

3. Поводиться зухвало, агресивно.

4. Часто в запалі не звертає уваги на загальноприйняті норми.

5. Характерний високий рівень домагань.

6. Несамокритична.

7. У багатьох невдачах, неприємностях схильна звинувачувати інших.

8. Не може грамотно спланувати свою діяльність або послідовно втілювати плани в життя.

9. Недостатньо розвинена здатність співвідносити свої вчинки з цілями і обставинами.

10. Мало враховує минулий досвід (часто гіркий).

Конфліктна особа суперточного типу:

1. Скрупульозно ставиться до роботи.

2. Висуває підвищені вимоги до себе.

3. Висуває підвищені вимоги до оточуючих, причому робить це так, що людям, з якими вона працює, здається, що вона прискіплюється.

4. Наділена підвищеною тривожністю.

5. Надмірно чутлива до деталей.

6. Схильна надавати зайвого значення зауваженням оточуючим.

7. Іноді раптом пориває стосунки із друзями, знайомими, бо їй здається, що її образили.

8. Страждає сама від себе, переживає свої прорахунки, невдачі, часом розплачуючись за них навіть хворобами (безсонням, головними болями і т. п.).

9. Стримана у зовнішніх, особливо емоційних проявах.

Конфліктна особа безконфліктного типу:

1. Нестійка в оцінках і думках.

2. Володіє легкою навіюваністю.

3. Внутрішньо суперечлива.

4. Характерна деяка непослідовність поведінки.

5. Орієнтується на швидкий успіх у ситуаціях.

6. Недостатньо добре бачить перспективу.

7. Залежить від думки оточуючих, особливо лідерів.

8. Прагне до компромісу.

9. Не володіє достатньою силою волі.

10. Не замислюється глибоко над наслідками своїх вчинків і причинами вчинків оточуючих.