2. Права та обов’язки цивільного відповідача

Предмет особливої турботи законодавця - права і законні інтереси передбачуваних учасників кримінально-правового конфлікту, тобто потерпілого, підозрюваного (обвинуваченого), а також мають в справі майновий інтерес цивільного позивача і цивільного відповідача. Одні потребують захисту тому, що постраждали внаслідок злочину, інші - тому, що їм загрожують заходи процесуального примусу, так і кримінально-правового впливу, тобто покарання. 

Процесуальний статус, у звичайному розумінні містить права і обов’язки учасників, не є вихідним положенням, з якого починається формування процедури кримінального провадження. Ця категорія є вивідною з інших положень, що визначають порядок судочинства.

Цивільний відповідач має права та обов’язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються цивільного позову, а також має право визнавати позов повністю чи частково або заперечувати проти нього.

Слід звернути увагу на те, що ані в КПК України 1960 року, ані в чинному КПК України поняття суб’єктів доказування нормативно не закріплено.

Одні автори під суб’єктами доказування розуміють тих учасників кримінального процесу, на яких покладається обов’язок встановлення об’єктивної істини.

На думку інших правників, суб’єктами доказування є органи та особи, які здійснюють доказування та є відповідальними за нього, мають право на активну і тривалу участь у процесі доказування для захисту своїх інтересів або інтересів, які вони представляють

Суб’єктом доказування слід визначати того учасника кримінального провадження, якому належить активна роль у процесі кримінального процесуального доказування. [10;234]

Усі особи, які вступають у кримінально-процесуальні правовідносини, незалежно від обсягу їхніх прав та обов’язків, стадії кримінального процесу, в котрій вони приймають участь є учасниками кримінального провадження. Разом із тим, усі вони беруть участь у кримінальному провадженні лише на підставах та в порядку, передбачених КПК України, тобто діють відповідно до свого процесуального статусу. При цьому, учасник кримінального провадження набуває статусу суб’єкта доказування лише у тому випадку, якщо його процесуальний статус передбачає можливість участі у кримінально-процесуальному доказуванні. Тобто суб’єкт доказування в кримінальному провадженні наділяються процесуальними правами чи обов’язками щодо отримання доказів (пошуку і виявленні (вилученні) фактичних даних та їх джерел; перевірці, оцінці фактичних даних і їх джерел, їх процесуального оформлення (закріплення) й надання фактичним даним та їх джерелам значення доказу у кримінальному провадженні) та використання цих доказів для обґрунтування свого рішення у кримінальному процесі (про проведення слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, про оголошення про підозру, про обвинувачення особи, винесення вироку судом тощо); отримання інших доказів (з метою перевірки висунутих версій, формування необхідної і достатньої сукупності доказів тощо).

Як суб’єкт дока­зування цивільний відповідач в частині, що стосується цивільного позову, має такі права:

• знати зміст цивільного позову. Значний час кримінально-процесуальний закон не містив вимоги до форми позовної заяви, що виклика­ло дискусії серед науковців. На практиці зустрічалося прийняття як письмових, так і усних позовних заяв. На теперішній час КПК України надав відповідь на вказане питання, зазначивши у ч. 4 ст. 128, що форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред’являються у поряд­ку цивільного судочинства. Позовна заява має відповідати вимогам ст.119 ЦПК України.

• бути чітко і своєчасно повідомлені про свої права, передбачені Кодексом та отримати їх роз’яснення; так, в уповноважені особи зобов’язані в порядку, передбаченому кримінально-процесуальним законодавством перерахувати особі, яка виступає цивільним відповідачем перелік прав, які він має щодо цивільного позову.

• давати пояснення, показання з приводу пред’явленого цивільного позову; враховуючи на якій стадії був заявлений цивільний позов, слідчий, суддя запитує думку цивільного відповідача щодо цивільного позову, чи має він заперечення щодо обставин викладених в позовній заяві.

• збирати і подавати слідчому, прокурору, слідчому судді докази, що стосуються пред’явленого цивільного позову; дане право ще раз підкреслює, що цивільний відповідач є суб’єктом доказування, це право яскраво виражає право особи на захист, оскільки таким чином особа може спростувати певні факти.

• брати участь у проведенні процесуальних дій;

Процесуальні дії як складова кримінального провадження проводяться на

виконання завдань кримінального провадження, а саме: захисту особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорони прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодну особу не було піддано необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

• під час проведення процесуальних дій ставити запитан­ня, подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дій, які заносяться до протоколу;

• застосовувати з додержанням вимог КПК технічні за­соби під час проведення процесуальних дій, в яких він бере участь. Так, під час проведення слідчих дій цивільний відповідач може використовувати аудіо відео пристрої;

• заявляти клопотання про проведення процесуальних дій, про забезпечення безпеки щодо себе, членів своєї сім’ї, близьких родичів, майна, житла тощо;

• заявляти відводи;

На етапі досудового розслідування відвід може бути заявлений: слідчому судді (суд); слідчому, прокурору, представнику (сторона обвинувачення); захиснику (сторона захисту); спеціалісту, перекладачу та експерту (інші учасники кримінального провадження). Під час судового провадження (за загальним правилом , до початку судового розгляду) учасники кримінального провадження мають право заявити вмотивований відвід: судді, присяжному (суд); прокурору, представнику (сторона обвинувачення); захиснику (сторона захисту); спеціалісту, перекладачу експерту, секретарю судового засідання (інші учасники кримінального провадження). 

• ознайомлюватися з матеріалами досудового розсліду­вання в частині, що стосуються цивільного позову;

• одержувати копії процесуальних документів та письмо­ві повідомлення;

Процесуальними рішеннями є всі рішення органів досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду.

• оскаржувати рішення, дії та бездіяльність слідчого, про­курора, слідчого судді в порядку, передбаченому КПК;

Так, цивільний відповідач може подати скаргу на рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, якщо йому відмовлено у задоволенні клопотання. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

• вимагати відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу,що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, про­куратури або суду в порядку, визначеному законом;

• користуватися рідною мовою, отримувати копії про­цесуальних документів рідною або іншою мовою, якою він володіє, та в разі необхідності користуватися послугами пе­рекладача за рахунок держави;

• брати участь під час судового розгляду у допиті свідків;

• збирати і подавати суду докази;

• висловлювати в судовому засіданні свою думку щодо клопотань інших учасників судового провадження;

• виступати в судових дебатах;

• ознайомлюватися з журналом судового засідання та тех­нічним записом судового процесу, які йому зобов’язані нада­ти уповноважені працівники суду, і подавати щодо них свої зауваження;

• оскаржувати в установленому КПК порядку судові рі­шення та ініціювати їх перегляд, знати про подані на них апе­ляційні та касаційні скарги, заяви про їх перегляд, подавати на них заперечення. [17;117]

Таким чином, цивільний відповідач наділений рядом прав та обов’язків, які визначають його процесуальний статус як суб’єкта кримінального провадження.