4. Електромеханічна та електрична епохи.

Аналітичну машину Беббіджа так і не вдалося побудувати в зв’язку з низьким розвитком

техніки на той час.

На основі механічних технологій неможливо було побудувати складні обчислювальні при-

строї. Тому до кінця ХІХ ст. пристрої для обчислень були в основному ручними або механічними.

1854 р. - Джордж Буль (Англія). Створення спеціальної алгебри, яка могла працювати з

різними об’єктами в двійковій системі числення (булева алгебра).

1890 р. - Герман Холлеріт (США). Статистичний табулятор (рис. 2.1.5). В ньому інфор-

мація, нанесена на перфокарти, розшифровувалась електричним струмом. Табулятор був призна-

чений для опрацювання даних перепису населення та мав величезний успіх.

1896 р. - заснування Холлерітом фірми з випуску табуляторів.

1924 р. – реорганізація фірми Холлеріта в IBM Corporation (IBM - International Business

Machines Corporation).

Рис. 2.1.5 Табулятор Холлеріта (1890 р.)

1936 p. - Клод Шеннон (США). Розробка електричної схеми для теоретичних основ по-

будови комп’ютера на основі булевої алгебри.

1937 р. - Джордж Стібіц (США). Перша електромеханічна схема для двійкового додавання

(двійковий суматор).

Початок Другої світової війни в середині ХХ ст. був тим фактором, який істотно вплинув

на розвиток обчислювальної техніки. Уряди багатьох країн виділяли значні кошти на розвиток

обчислювальної техніки. У науковців і військових значно зросли вимоги до швидкості та якості

обчислень. У цей час учені та конструктори різних країн створили якісно нові обчислювальні ма-

шини, в яких використовувалися електричні пристрої.

1938 р. - Конрад Цузе (Німеччина). Перша обчислювальна машина Z1 на електромеханіч-

них реле. В ній використовувалося двійкове кодування.

1939 р. - Джон Атанасов та Кліфорд Беррі (США). Перший комп’ютер на електронних

лампах з використанням двійкового кодування – ABC (англ. Atanasoff Berry Computer, рис. 2.1.6).

1939–1944 рр. - Говард Ейкен (США). Створення в співробітництві з IBM обчислювальної

машини Mark-1 на електромагнітних реле. Дана машина виконувала автоматичне керування послі-

довністю операцій. Mark-1 використовували для виконання складних балістичних розрахунків,

причому протягом одного дня вона виконувала такий обсяг обчислень, який раніше виконувався

майже півроку.

1943 р. - Англія. Створення в умовах секретності обчислювальної машини Колос-1, призна-

ченої для дешифрування радіограм фашистської Німеччини. Вона вирізнялась тим, що її робоча

програма зберігалася в пам’яті. Одним із розробників цієї машини був видатний англійський мате-

матик Алан Тюринг, засновник теорії алгоритмів.

1943–1946 рр. - Джон Моучлі та Преспер Еккерт (США). ENIAC (англ. Electronic Numeri-

cal Integrator and Calculator – електронний цифровий інтегратор і обчислювач) – електронна об-

числювальна машина (ЕОМ). Вона містила 18 000 електронних ламп, важила 30 тонн і викону-

вала 5 000 операцій за секунду (рис. 2.1.7).

Після завершення цього проекту Моучлі та Еккерт відразу розпочали роботу над новим

комп’ютером на замовлення військового відомства США – EDVAC (англ. Electronic Discrete

Variable Automatic Computer – електронний дискретно змінний автоматичний обчислювач). До

розробки був залучений відомий американський математик Джон фон Нейман.

Нейман сформулював основні принципи побудови універсальної обчислювальної машини,

які стали відомі всьому світові як «принципи фон Неймана».

1949 р. - Моріс Вілкс (Англія, Кембриджський університет). Перший комп’ютер, побудова-

ний за принципами фон Неймана. Він отримав назву EDSAC (англ. Electronic Delay Storage Auto-

matic Calculator – автоматичний обчислювач на електронних лініях затримки.