3.3 Напрями вдосконалення фондового ринку в Україні на основі міжнародного досвіду

Підвищення ефективності функціонування ринку цінних паперів в Україні неможливе без чіткого визначення основних напрямів його подальшого розвитку. Такими напрямами мають бути: підвищення його прозорості, відкритості та ліквідності, інтегрування в міжнародні ринки цінних паперів. Для цього необхідно запровадити такі форми і методи його регулювання, які б значно підвищили рівень захисту прав та інтересів інвесторів, суспільства і держави.

Подолання існуючих проблем фондового ринку України більшість експертів та дослідників пов'язують з необхідністю удосконалення законодавства, яке регулює діяльність цього ринку в цілому та окремих складових його інфраструктури зокрема, а також встановлення більш жорсткої відповідальності за порушення вимог цього законодавства.

Однак у першу чергу повинна бути визначена модель фондового ринку, розбудові базових принципів якої буде надано пріоритетність.

Нині існує дві основні моделі фінансового ринку: банкоцентрична (орієнтована на банки і притаманна країнам континентальної Європи та Японії) та фондова (орієнтована на фондові біржі і притаманна США, Англії та Австралії).⁵⁵

Банкоцентрична модель фінансового ринку передбачає необхідність існування фондової біржі, але основним фінансовим посередником інвестиційної діяльності є банки, які можуть поєднувати звичайні банківські операції з операціями на фондовій біржі. Фондова модель фінансового ринку передбачає необхідність існування фондової біржі як основного фінансового посередника між кредиторами та позичальниками. Традиційним банкам забороняється проведення інвестиційної діяльності, цю діяльність проводять спеціалізовані інвестиційні банки.

Зазначимо, що на початку 80-х рр. ХХ ст. спостерігалася тенденція до об'єднання обох моделей фінансового ринку, що зумовлено глобалізацією світових економічних процесів та зростання конкуренції між ринками капіталу різних країн. Так, у країнах континентальної Європи значення і обсяги фондового ринку безперервно зростають. США, навпаки, вживають заходи щодо розширення банківського сектора. В результаті цього виникла нова змішана модель організації фінансового ринку.⁵⁶

Зважаючи на проголошення Україною курсу на європейську інтеграцію, вітчизняний фінансовий ринок та його інфраструктура не можуть розвиватися ізольовано від європейського досвіду і світових тенденцій трансформації ринків капіталу. Однак, фондовий ринок Європейського Союзу розвивався у кожній окремій країні за власними законами та правилами, які відрізнялися між собою. Це перешкоджало формуванню економічного простору для створення єдиного фондового ринку ЄС. Тому, згідно з правилами Європейського Союзу щодо забезпечення фінансового ринку, у його країнах прийнятним є принцип превалювання національного законодавства. Виходячи з цього, розвиток фондового ринку України повинен орієнтуватися на досвід європейських особливостей та власного законодавства.

Водночас, досвід організації фондової біржі в США також є надзвичайно важливим. Це пояснюється тим, що ринок цінних паперів Америки - наймасштабніший у світі, його частка у світовій капіталізації коливається від третини до половини сукупної курсової вартості цінних паперів. Для України досвід США щодо організації біржової торгівлі є можливим для запозичення, оскільки він визначає значення жорсткого державного регулювання у створенні ліквідного та прозорого фондового ринку. Біржова торгівля США є яскравим прикладом фондової моделі організації фінансового ринку. Вона створювалася упродовж тривалого періоду. Теперішній стан її розвитку ґрунтується на складній системі державного регулювання та контролю, яка є наслідком складних перетворень та реформ економіки країни.⁵⁷

Банкоцентрична модель організації фінансового ринку найбільш чітко виражена у побудові фондового ринку Федеральної Республіки Німеччина, оскільки особливістю її фінансової системи є абсолютне домінування банків в активах країни. В цілому, організація фондової біржі Німеччини ґрунтується на помірному державному контролі, в основу якого закладено принцип регулювання. Важливу роль на фондовій біржі виконують банки, як посередники біржової торгівлі.

Нині існує значна кількість фінансових систем, в основі організації яких закладено змішану модель фінансового ринку. Так, прикладом змішаної моделі організації фінансового ринку є біржова система Франції. За капіталізацією акцій Франція займає четверте місце в світі, а за облігаційною заборгованістю - п'яте. Через це досвід Франції щодо побудови ефективної системи організації фондової біржі є особливо важливим для країн, ринки яких формуються. На основі французької моделі організації фінансового ринку було побудовано біржову систему Польщі, Угорщини, Чехії та інші. Тому аналіз біржової торгівлі Франції має особливе значення для України в контексті можливостей його використання для побудови ефективно діючої біржової торгівлі. Фондовий ринок Франції ґрунтується на загальних положеннях, властивих для Європейського співтовариства. Відповідно до цих положень створено перспективну та добре розвинену біржову торгівлю.

Аналіз світового досвіду організації фондової біржі на прикладі США, Німеччини, Франції дозволяє стверджувати, що кожна країна має власний шлях розвитку фондового ринку. Спільним для усіх країн є те, що в основі підвищення ефективності діяльності їх фондових бірж закладено принцип превалювання національного законодавства, яке враховує національні особливості населення країни. Спільним елементом для успішної біржової торгівлі усіх країн є правильний вибір стратегії економічного зростання і чітке дотримання цієї стратегії. Саме тому нинішній стан розвитку фондових бірж України потребує у першу чергу єдиної національної програми економічного зростання. Ця програма повинна враховувати досвід інших країн, однак пріоритетним у ній має залишитися національний інтерес.

Україна має достатній економічний потенціал для розбудови національного фондового ринку, темпи зростання якого випереджатимуть динаміку росту валового внутрішнього продукту.

Подальші кроки на шляху вдосконалення ринку цінних паперів мають бути спрямовані на:

1. Підвищення довіри до ринку акціонерного капіталу шляхом низки заходів спрямовних на очищення ринку від акціонерних компаній,  для яких публічний статус є обтяжливим, зокрема: запровадження механізму «сквіз-аут» та «селл-аут»; вирішення проблеми неефективних власників (так званих «сплячих акціонерів»); створення сприятливих умов для оперативного та безперешкодного переходу публічних акціонерних товариств в інші організаційно-правові форми господарювання.⁵⁸

2. Захист  прав власників корпоративних боргових  цінних  паперів  та розширення лінійки таких інструментів,   зокрема: впровадження механізму правового регулювання діалогу між емітентом та інвестором; запровадження механізму запобігання виводу активів емітента у випадку дефолту; запровадження окремих боргових інструментів для фінансування інфраструктурних проектів в рамках державно-приватного партнерства (інфраструктурні облігації); створення правового механізму випуску конвертованих облігацій; запровадження механізму випуску біржових облігацій.

3. Розвиток іноземних цінних паперів. З цією метою доцільно: ввести поняття іноземних цінних паперів у вітчизняне законодавство; впровадити системи заходів щодо сприяння обігу іноземних цінних паперів на території України; створити умови для сприяння обігу на території України цінних паперів українських емітентів, емісія яких здійснена відповідно до законодавства іноземної держави та які розміщені за кордоном; здійснити заходи щодо скасування перешкод для здійснення на території України операцій з іноземними цінними паперами; сприяти лібералізації валютного контролю операцій з іноземними цінними паперами, зокрема операцій, пов’язаних з виплатою доходу, погашенням, викупом іноземних цінних паперів, тощо.

4. Підвищення якості діяльності інституційних інвесторів.

5. Оптимізацію системи оподаткування операцій на фондовому ринку. З цією метою необхідно зменшити податкове навантаження на операції з цінними паперами, в т.ч. шляхом оптимізації податкових функцій учасників ринку, переглянути принципи оподаткування інвестиційного прибутку та його ролі у збільшенні витрат інвестора, розробити заходи податкового стимулювання довгострокових інвестицій, забезпечити однотипність систем оподаткування операцій з фінансовими інструментами, введення мораторію на внесення інших змін до податкового законодавства.

6. Лібералізацію валютного законодавства.

7. Удосконалення систем захисту інвесторів.

8. Удосконалення функціонування та регулювання фондових бірж.

9. Удосконалення функціонування та регулювання діяльності торговців цінними паперами.

10. Модернізацію депозитарної системи.

11. Підвищення якості державного регулювання фондового ринку.⁵⁹

12. Удосконалення саморегулювання на фондовому ринку.

13. Удосконалення системи державного нагляду та контролю на фондовому ринку, запровадження європейських стандартів пруденційного та консолідованого нагляду.

14. Покращення міжнародного та національного співробітництва у регулюванні фондового ринку.

Дотримання даних рекомендацій щодо вдосконалення діяльності ринку цінних паперів дасть змогу не лише оздоровлення фінансового сектору, а й відновлення темпів економічного зростання держави.

Отже, трансформація та модернізація ринку цінних паперів в Україні є необхідною, оскільки комплексне вирішення перелічених проблем, безумовно, приведе фондовий ринок України до цивілізованішого, конкурентного, значимого для населення, іноземних інвесторів та власної економіки стану. А це можливо тільки за активного втручання держави та реформування нормативної бази фондового ринку України.

Висновки до розділу 3

Ринок цінних паперів є однією з найважливіших частин економіки будь-якої країни, у тому числі й України. З його допомогою здійснюється перетік інвестиційних ресурсів і капіталу з однієї галузі в іншу, тобто відбувається автоматичне регулювання інвестиційних процесів в економіці країни та регіонів. Чим краще й ефективніше буде працювати ринок цінних паперів, тим швидше та інтенсивніше буде розвиватися економіка країни.

Фондовий ринок України усе ще перебуває на стадії становлення. Існує низка проблем, які вимагають рішення, це зокрема: низька капіталізація та ліквідність фондового ринку, недостатнє ресурсне забезпечення економіки, низький рівень фінансової грамотності, низька частка біржового сегменту тощо.

Україна має достатній економічний потенціал для розбудови національного фондового ринку, темпи зростання якого випереджатимуть динаміку росту валового внутрішнього продукту. Подальші кроки на шляху вдосконалення ринку цінних паперів мають бути спрямовані на: підвищення довіри до ринку акціонерного капіталу, захист  прав власників корпоративних боргових  цінних  паперів  та розширення лінійки таких інструментів, лібералізацію валютного законодавства, покращення міжнародного та національного співробітництва у регулюванні фондового ринку, Удосконалення системи державного нагляду та контролю на фондовому ринку тощо.

ВИСНОВКИ

В ході написання дипломної роботи було роглянуто ринок цінних паперів його класифікацію та функції, процес становлення національного ринку цінних паперів, нормативно-правове регулювання ринку цінних паперів, та проаналізовано аналітичні дані сучасного стану ринку цінних паперів. Також було систематизовано основні проблеми фондового ринку та шляхи їх вирішення в Україні. З написаного вище можна зробити наступні висновки.

Фондовий ринок (ринок цінних паперів) — частина ринку капіталів, де здійснюються емісія, купівля і продаж цінних паперів. Фондовий ринок є абстрактним поняттям, що служить для позначення сукупності дій і механізмів, що роблять можливими торгівлю цінними паперами. Його не слід плутати з поняттям «фондова біржа» - організацією, яка надає можливість для здійснення торгових операцій і зведення разом покупців і продавців цінних паперів.

Ринок цінних паперів в Україні розпочав своє становлення у 1991 році з прийняттям Закону України «Про цінні папери і фондову біржу» (актуалізовано Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок»). Тоді Україна на законодавчому рівні отримала інструменти та професійних учасників ринку цінних паперів, які брали активну участь у створенні вітчизняного фінансового сектору економіки.

Головним завданням, яке повинен виконувати ринок цінних паперів, є забезпечення умов для залучення інвестицій на підприємства, доступ цих підприємств до більш дешевого, порівняно з іншими джерелами, капіталу.

Для того, щоб фондовий ринок став ефективним механізмом обігу цінних паперів, сприяв економічному розвитку і забезпечував належні умови для інвестицій та надійний захист інтересів, його функціонування будується на таких принципах: соціальна справедливість, надійність захисту інвестора, урегульованість, контрольованість, ефективність, правова упорядкованість, прозорість, конкурентність.

Розглянувши показники загальних тенденцій розвитку складових вітчизняного фондового ринку, слід зазначити, що обсяг випусків емісійних цінних паперів на початку 2016 року становив 11,28 млрд. грн., обсяг зареєстрованих випусків інвестиційних сертифікатів становив 717,40 млн. грн.., капіталізація лістингових компаній фондового ринку склала 34,07 млрд, грн., обсяг біржових контрактів з цінними паперами становив 14,08 млрд. грн. тощо. Проведений аналіз стану та динаміки фондового ринку свідчить про те, що в Україні сформувався спекулятивний фондовий ринок, який перебуває у значній залежності від іноземного капіталу й зовнішньоекономічної динаміки.

Фондовий ринок на сучасному етапі розвитку не спроможний протистояти всім негативним внутрішнім та зовнішнім впливам. Нагальні проблеми, що існують на фондовому ринку України, заважають його подальшому розвитку. Серед них ми можемо виокремити: формування інфраструктури фондового ринку з орієнтацією на обслуговування приватизаційних процесів, а не на розвиток самого ринку; надмірна орієнтація державної політики лише на стратегічних інвесторів та на збереження значної державної частки в статутних фондах акціонерних товариств; надмірна сегментація регулювання фондового ринку України та створення надлишкової регулятивної інфраструктури; відсутність узгодженої політики в сфері законодавства, що регулює фондовий ринок.

Тому наразі виникає об’єктивна необхідність запровадження комплексу заходів з реформування, які будуть спрямовані на подолання існуючих проблем розвитку вітчизняного фондового ринку та забезпечать його ефективне функціонування. А формування в Україні ефективного фондового ринку в свою чергу має спричинити завершення процесу ринкової трансформації національної економіки, забезпечити інституційну збалансованість останньої, спричинити зміцнення національної конкурентоспроможності у довгостроковій перспективі. Згідно чого, основними інструментами та важелями щодо розв’язання існуючої ситуації з розвитком ринку цінних паперів та фінансового ринку загалом мають бути: податкове стимулювання шляхом створення податкових преференцій інвесторам, які готові активно інвестувати у вітчизняну економіку; законодавче та нормативно-правове регулювання із позиції лібералізації та оптимізації; валютне регулювання через гармонізацію із законодавством інших країн для активізації залучення іноземних портфельних інвестицій; побудова системної політики щодо пропаганди та популяризації вітчизняного фондового ринку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1 Д. М. Тевелєв Дефініція «Ринок «Ринок цінних паперів»: сутність та визначення, 2013, Том 9, Номер 2, 87–93/УДК351:336.76.[Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://donnasa.ru/publish_house/journals/esgh/2013-2/01_Tevelev.pdf

2 Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України (від 20.09.2015, підстава 701-19). [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3480-15