Соціологія сім’ї. Тенденції розвитку сучасної сім’ї
Соціологія сім’ї – це галузь соціології, яка вивчає формування, розвиток і функціонування сім’ї, шлюбно-сімейних відносин у конкретних культурних та соціально-економічних умовах.
Предмет соціології сім’ї – закономірності функціонування сімейно-шлюбних стосунків у соціальній системі.
Об’єкт дослідження – шлюб, сім’я як соціальний інститут та мала соціальна група.
Сім’я – це засноване на кровному спорідненні соціальне об’єднання людей, пов’язаних спільним побутом, взаємною відповідальністю за виховання дітей.
Шлюб – це соціальна форма відносин між чоловіком та жінкою, за допомогою якої суспільство впорядковує та санкціонує їх права , обов’язки по відношенню один до одного, дітей, батьків.
Сім'я відіграє велику роль у сучасному суспільстві. Вона є первинною клітиною соціальних груп, класів, які утворюють соціальну структуру будь-якої країни. Життя більшості людей так чи інакше пов'язане з сім'єю - своєрідним мікросвітом, де сплітаються складні економічні, політичні, психологічні, ідеологічні, фізіологічні та інші соціальні проблеми.
Як соціальний інститут сім'я характеризується сукупністю соціальних норм, санкцій і зразків поведінки, що регламентують взаємини між чоловіком і дружиною, батьками і дітьми тощо.
Сім'я є малою соціальною групою, члени якої поєднані спільністю побуту, взаємною моральною відповідальністю, взаємодопомогою тощо.
Функції сім’ї:
1.Репродуктивна ( біологічне відтворення людини, дітонародження).
2.Виховна (соціалізація молодого покоління, відповідальність батьків за моральне, політичне, естетичне виховання дітей).
3.Господарсько-побутова (ведення домашнього господарства, догляд за дітьми).
4.Економічна (економічна підтримка неповнолітніх і непрацездатних членів сім’ї).
5.Первісного соціального контролю (моральна регламентація поведінки членів сім’ї в різних сферах життєдіяльності, відповідальність і зобов’язання у відносинах між членами сім’ї).
6.Спілкування (розвиток особистості членів сім’ї, духовне взаємозбагачення членів сім’ї).
7.Соціально-статусна ( надання соціального статусу членам сім’ї, відтворення соціальної структури).
8.Дозвільна (організація раціонального дозвілля, взаємозбагачення дозвільних інтересів).
9.Емоційно-психічна (морально-психологічна підтримка членів сім’ї, емоційна стабілізація індивідів, задоволення потреб у особистісному щасті і любові).
10.Сексуальна (задоволення сексуальних потреб,сексуальний контроль).
ФОРМИ СІМЇ
проста (нуклеарна) і розширена;
полігамна і моногамна;
матріархат, патріархат, біархат;
повна і неповна;
авторитарна і демократична (егалітарна);
бездітна, малодітна, багатодітна.
Тенденції розвитку сучасної сім’ї:
-порушення механізму адаптації сім’ї до динамічних процесів у суспільстві;
-послаблення захисної функції сім’ї (як матеріальної, так і психологічної);
-структурно-функціональна трансформація сім’ї за невизначеності або суперечливості сімейних ролей;
-зниження значення сім’ї в системі життєвих цінностей особистості з подальшою переорієнтацією значної частини молоді на позашлюбні стосунки або повторний шлюб;
-погіршення дитячо-батьківських взаємин, зумовлене невідповідністю та закостенілістю батьківських норм;
-стійка орієнтація подружжя на малодітну сім’ю;
-загострення суперечностей між партнерами в орієнтації сім’ї на демократичний (з боку жінок) або патріархальний (з боку чоловіків) розвиток;
-дисфункціональний розвиток сім’ї, ознаками якого є: тенденція до домінування, боротьба за владу обох партнерів, неузгодженість рольової поведінки, негнучкість сімейних норм, маніпуляція партнером, дітьми, ігнорування потреб, почуттів членів сім’ї, конфліктна взаємодія;
-ускладнення сімейної адаптації молодого подружжя внаслідок неадекватних дошлюбних очікувань, завищених вимог до партнера;
-нестабільність життєвих планів в умовах економічної нестабільності.
Отже, сучасна сім’я характеризується значними структурними та змістовими трансформаціями, що спричиняють зміну її функціонування як системи. Глибоке вивчення цих трансформацій та їх наслідків є одним із перспективних досліджень сім’ї. Турбота про сім'ю є проблемою великої політики, а значні зміни в функціонуванні сім'ї являються стержнем структурних, політичних, економічних, демографічних реформ в Україні.
Література:
Якуба Е.А. Соціологія. – Харків, 1996. Социология, под ред. Г.В. Осипова, М., 1990.
Заостровцев А.П. Социология семьи/ Социально-политический журнал. – 1993. - №9.
Солодовников В.В. Семья – социологическая и социально- психологическая парадигмы / Социс, 1994, №6.
Социология: наука об обществе, под ред.. В.П. Андрущенко, Н.И. Горлача. – Харьков, 1997.
Томпсон Дж.Л., Пристли Дж. Социология. – Львов, 1998.
Піча В.М. Соціологія: загальний курс. Навч. Посібник. – К., 1999.
Соціологія: підручник, за ред. В.Г. Городяненка, К., 2002.