- •1.Поняття індивід», «особа», «особистість», «індивідуальність».
- •цеОсобистістьстійкий комплекс якостей і властивостей, які набуває
- •Поняття «індивід» характеризує людину як окремого представника людського роду, біологічну істоту.
- •Поняття «особистість» характеризує людину як соціальну істоту, що належить до суспільства.
- •Типи соціальних статусів:
- •Внутрішня структура
- •Потреби:
- •Найважливіші компоненти структури особистості — пам'ять, культура і
- •Соціалізація – це процес засвоєння людиною протягом життя соціальних норм і культурних цінностей
- •Фактори впливу на
- •Етапи соціалізації:
- •Девіантна поведінка (девіація) – це вчинки людей, соц. груп, які не відповідають визнаним
- •Література:
1.Поняття індивід», «особа», «особистість», «індивідуальність».
2.Внутрішня структура особистості.
3.Співвідношення соціального статусу і соціальних ролей.
4.Проблема соціалізації особистості в суспільстві.
5.Діяльність і поведінка
людини в сучасному
цеОсобистістьстійкий комплекс якостей і властивостей, які набуває
людина під впливом культури суспільства, соціальних груп, до яких вона належить. Соціологія вивчає особистість не як продукт природи, а як продукт суспільства.
Поняття «індивід» характеризує людину як окремого представника людського роду, біологічну істоту.
Поняття «індивідуальність» характеризує індивідуальні, неповторні риси людини.
Поняття «особа» розкриває предметні ознаки індивідуальності щодо окремих соціальних структур — груп, колективів, організацій, рухів, партій, інститутів та інших спільнот. Саме поняття «особа» розкриває соціальну роль, яку відіграють окремі соціальні верстви у життєдіяльності суспільства.
Поняття «особистість» характеризує людину як соціальну істоту, що належить до суспільства.
Особистість – об’єкт вивчення ряда гуманітарних наук:
Філософії (особистість розглядається з точки зору її місця в світі);
Психології (особистість вивчається в системі психічних процесів, властивостей, відносин);
Соціології (вивчення особистості в суспільстві, формування особистості в суспільстві, розвиток її потреб міжособистісні відносини, регуляція соціальної поведінки особистості).
Типи соціальних статусів:
предписані (визначаються обставинами, походженням, місце народженням)
набуті (визначаються зусиллями самої людини)формальні (директор підприємства)неформальні (лідер колективу)
Соціальні ролі – це функції особистості, обумовлені її соціальним статусом.
Статус визначає місце індивіда в соціальній системі, а роль – це сукупність дій, які виконує людина, що займає дане місце.
Кожна людина виконує кілька ролей, що є причиною між рольових конфліктів. Входження в соц. роль може бути ускладнено особливостями людини, рівнем її здібностей, орієнтації.
Внутрішня структура
особистості:
Потреби (матеріальні, духовні)- те, що потрібно для існування
Інтерес – усвідомлення потреб людини.
Цінності – уявлення про світ, його процеси і відносини, що обумовлюють вчинки і дії людини.
Мотиви – характеризують відношення особистості до інтересів, орієнтацій, дають їм оцінку., визначають потребу у досягненні цілей, бажаних умов діяльності.
Соціальні норми – загальні правила поведінки в суспільстві.
Потреби:
фізіологічні та сексуальні потреби (у відтворенні людей, їжі, диханні, русі, одязі, житлі, відпочинку);
екзистенціальні (у безпеці свого існування, впевненості у завтрашньому дні, стабільності суспільства, гарантованості праці);
соціальні (у належності до колективу, групи чи спільноти, у спілкуванні, турботі про інших та увазі до себе, в участі у спільній трудовій діяльності);
престижні (у повазі з боку інших, їх визнанні та високій оцінці своїх якостей, у службовому зростанні й високому статусі в суспільстві);
духовні (у самовираженні через творчість).
Найважливіші компоненти структури особистості — пам'ять, культура і
діяльність.
Пам'ять — система знань, засвоєних особистістю в процесі її життєдіяльності.
Вона є відображенням дійсності у формі як певної системи наукового знання, так і повсякденних знань відповідно до мети, яку переслідує особистість.
Культура особистості — сукупність соціальних норм і цінностей, якими вона керується в процесі практичної діяльності. Постає як реалізація потреб та інтересів особистості, визначає особливості, взаємодії суб'єктів соціального процесу.
Діяльність — цілеспрямований вплив суб'єкта на об'єкт.
Соціалізація – це процес засвоєння людиною протягом життя соціальних норм і культурних цінностей суспільства, до якого вона належить.
Фактори впливу на
процес соціалізації:
сім’я, родичі, ровесники, школа, вулиця, труд. колектив, мистецтво, література, ЗМІ/ Головне в процесі соціалізації – навчання і виховання.
Зміст соціалізації: засвоєння мови, способу мислення, прийняття норм, цінностей, звичаїв, традицій, зразків і предметів діяльності…