- •Розділ 1. Політична система Японії, її особливості - 日本の政治システムには、備えています
- •1.1 Конституція Японії - 日本国憲法, にっぽんこくけんぽう
- •Розділ 2. Характеристика структури політичної системи 政治システムの構造の説明
- •2.1 Державний устрій та форма правління - 政府の政治システムとフォーム
- •2.2 Глава держави - Імператор - 天皇, てんのう
- •2.3 Законодавча влада - Парамент Японії - 国会, こっかい
- •2.4 Політичні партії та профспілки Японії - 日本では、政党や労働組合
- •Профспілкові об'єднання
- •2.5 Виконавча влада - кабінет міністрів - 内閣, ないかく
- •2.6 Прем’єр міністр Японії - 内閣総理大臣, ないかくそうりだいじん
- •2.7 Судова влада - 司法
- •2.8 Організація органів влади на регіональному рівні 地域レベルでの組織機関
- •Розділ 3. Аналіз результатів останніх виборів у Японії 日本における最近の選挙の結果の分析
- •Розділ 4. Політичний режим Японії - 日本の政治体制
- •Висновок
- •Список використаної літератури
2.7 Судова влада - 司法
Ієрархія судових органів у Японії має чотириступеневу структуру: Верховний суд, вісім Вищих апеляційних судів, 50 місцевих судів (у кожній префектурі по одному і чотири місцевих суди на острові Хоккайдо), 50 сімейних судів і приблизно 450 первинних судів (місцеві й сімейні суди мають однаковий статус). Створення спеціальних судів Конституцією заборонено (ст.76). Правовою основою судоустрою в Японії є Конституція і Закон про суди 1947 р.
Очолює японську судову систему Верховний суд, наділений найширшими повноваженнями як вища судова інстанція, вищий орган конституційного нагляду і орган, який керує всіма нижчими судами. Його правила обов'язкові для виконання і прокуратурою.
Верховний суд, вищі, місцеві й первинні суди розглядають цивільні і кримінальні справи. Компетенція Верховного суду поширюється на всю територію країни і умовно може бути розподілена на три основні сфери: розгляд цивільних, кримінальних і адміністративних справ; судове управління; конституційний нагляд.
Вищим судовим органом є Верховний суд, до складу котрого входить головний суддя, якого призначає Імператор, і 14 суддів, призначених Кабінетом Верховний суд виконує свою роботу в повному складі (кворум - 9 членів) або в складі відділень (ст.9 Закону про суди). Закон про суди передбачає, що питання, які стосуються розгляду законів і підзаконних актів на предмет відповідності Конституції, мають розглядатися Верховним судом у повному складі (ст.10 Закону про суди). Рішення з цього питання приймається Верховним судом, якщо за нього проголосувало не менше 8 членів суду (на практиці це буває рідко). Основною функцією Верховного суду є конституційний контроль.
Вищі суди (всього 8, мають 6 відділень) є судами першої інстанції у справах про державну зраду та інші злочини проти держави, а також апеляційною інстанцією з цивільних та кримінальних справ, які розглядаються в судах нижчої інстанції.
Окружні суди (всього 50, мають 242 відділення) розглядають основну масу цивільних та кримінальних справ, а також є апеляційною інстанцією у рішеннях, які виносяться дисциплінарними судами. Вони знаходяться в кожній із 47 префектур. Кордони судових округів побудовані таким чином, щоб вони не співпадали з кордонами територіальних одиниць місцевого самоврядування.
Дисциплінарні суди (всього 575) розглядають незначні цивільні справи з ціною позову не більше 900 тис. ієн і деякі кримінальні справи. Вони розглядаються одним суддею, котрий не обов'язково повинен мати юридичну освіту.
Всі судді призначаються на свої посади Кабінетом міністрів терміном на 10 років, за списками кандидатів, який складається Верховним судом Японії. Після 10 років сумлінної праці суддя може бути переобраним на другий термін, і все це може повторюватися кілька разів через кожні 10 років, поки він не досягне пенсійного віку (65 або 70 років).
2.8 Організація органів влади на регіональному рівні 地域レベルでの組織機関
Японія складається з 47 префектур. Префектура є найбільшою адміністративною одиницею країни. Органи влади у префектурі представлені виборчими радою префектури та префектом (губернатором). За поділом влади ці органи належать до виконавчої гілки, однак за характером діяльності рада може бути віднесена до законодавчого органу. Судова влада представлена префектуральним судом.
Префектури часто групують у регіони для зручності. Ці регіони, склалися історично, вони не мають адміністративного апарату і не є адміністративними одиницями. Наступними після префектури адміністративними одиницями є місто, містечко та село. Особливим у адміністративній системі займає мегаполіс Токіо, який поділений на 23 міста. До цих міст застосовується окрема назва - спеціальний район. Решта міст країни поділяються на райони.
Наразі, у країні відбувається інтенсивний процес адміністративної реорганізації, який спричинив хвилю поглинання багатьох містечок і сіл містами. Цей процес має на меті скоротити адміністративні одиниці нижнього рівня і зменшити адміністративні витрати. Японський уряд планує провести у майбутньому адміністративну реформу, за якою префектури будуть об'єднані у крупніші адмінодиниці. [3]
