Розділ 2. Характеристика структури політичної системи 政治システムの構造の説明

2.1 Державний устрій та форма правління - 政府の政治システムとフォーム

Японія є унітарною демократичною національною державою з парламентською конституційною монархією. Її основний закон - Конституція 1947 року, ухвалено під тиском США після поразки країни в Другій світовій війні. Він базується на недоторканності прав людини, принципах пацифізму та визнанні японської нації носієм державного суверенітету. За Конституцією влада в Японії поділяється на три гілки - законодавчу, виконавчу і судову. Першу представлено Парламентом, другу - Кабінетом міністрів і місцевими органами виконавчої влади, третю - Верховним і регіональними судами. Місцеві громади різних рівнів мають широкі права самоврядування. Основний закон передбачає відмову Японії від війни як засобу вирішення міжнародних проблем та відсутність інституту збройних сил.

Формальним головою держави є Імператор Японії, символ державності і національної єдності. Він позбавлений права управляти країною й виконує лише церемоніальні функції. Чинним Імператором країни є Його Величність Імператор Акіхіто. Фактичним головою держави виступає прем'єр-міністр, голова Кабінету міністрів. [6]

2.2 Глава держави - Імператор - 天皇, てんのう

Згідно конституції, Японія є унітарною конституційною монархією. Головою держави є Імператор, але виконавча влада в країні зосереджена у руках прем'єр-міністра. Законодавча влада належить Парламенту, який є одним із старійших демократичних інституцій Азії. Оскільки Японія була першою країною світу яка пізнала жах ядерної війни, її сьогоднішній уряд сприяє боротьбі за мир і руху роззброєнь. Глава держави - Імператор Акіхіто. Імператор - символ держави без реальної влади.

Японія є конституційною монархією, в основу якої закладена британська парламентаристська модель та низка положень цивільного законодавства Німеччини та Франції. У 1869 р. японський уряд прийняв Цивільний кодекс на базі французького громадянського кодексу. Він діє до сьогодні із незначними доповненнями.

Влада в країні поділена на законодавчу (парламент), виконавчу (уряд) і судову (Верховний суд).

Імператор Японії згідно Конституції є "символом держави та єдності народу", а також головою країни та імператорської сім'ї. Він немає реальної влади, а є номінативним лідером Японії. Повнота усієї влади в країні належить японській нації, яка виражає свою волю через представників у Парламенті. Акіхіто є дійсним імператором Японії і єдиним правлячим імператором у світі. [4]

2.3 Законодавча влада - Парамент Японії - 国会, こっかい

Конституція Японії твердить, що найвищим органом державної влади в країні є двопалатний Парламент - "Державна Рада". Вони складаються з Палати Представників, яка формується 480 депутатами, що обираються як правило через кожні чотири роки, та верхньої Палати Радників, яка формується 242 депутатами, обраними на 6 річний термін. Ліберально-демократична партія Японії (ЛДП) є центристською урядовою партією, що монопольно керує країною від 1955 року. В опозиції знаходиться ліво-центристська Демократична партія Японії. Депутати обох палат обираються на виборах прямим голосуванням. Віковий ценз для депутатів Палати представників - старше за 25 років, для Палати радників - старше за 35 років.300 депутатів Палати представників обирають в одномандатних округах, а решту 180 - в 11 загальнонаціональних багатомандатних округах.96 депутатів Палати радників обирають в одномандатних округах, а решту 146 - у 47 префектурних багатомандатних округах. Вибори проходять за пропорційною системою. Палата представників має більше повноважень за Палату радників. [3]