- •Тема 10. Фінансове забезпечення інвестиційного процесу
- •Лекційне заняття №14 (2 год)
- •Розробка стратегії формування фінансових ресурсів інвестування.
- •Вартість капіталу. Індивідуальна вартість джерел капіталу.
- •2. Модель цінового лідерства.
- •Розрахунок середньозваженої вартості капіталу.
- •Фінансовий, операційний та загальний леверидж.
2. Модель цінового лідерства.
Одним з недоліків моделі «вартість плюс» є те, що банк повинен точно знати свої витрати для нарахування відсотків без врахування фактору конкуренції зі сторони інших кредиторів. Тому, у банківській практиці з'явилась нова модель - «цінового лідерства», в основі якої лежить базова або довідкова ставка «прайм-рейт», яка є найнижчою процентною ставкою, яку пропонують найбільш кредитоспроможнім клієнтам за короткостроковими кредитами. На світових фінансових ринках такими ставки є ЛІБОР (London Interbank Offered Rate - LIBOR), ЛІБІД (London Interbank Bid Rate - LIBID), ФІБОР (Frankfurt Interbank Offered Rate - FIBOR) та ряд інших. Вона щорічно розраховується за формулою простої (незваженої) середньої арифметичної з індивідуальних ставок групи провідних банків.
Фактична ставка за кредит будь-якому конкурентноздатному позичальнику буде нараховуватися за такою формулою (див. рис. 8.5):
Рис. 8.5. Модель цінового лідерства
Ця модель найбільш притаманна інвестиційним позичкам, бо включає премію за ризик, пов'язаний із строковістю кредиту, оскільки за довгостроковими кредитами банки можуть понести більші збитки, ніж за короткостроковими.
Рівень фінансових витрат, пов'язаних з одержанням кредиту може визначатися також за допомогою й ефективної річної ставки EAR (див. розділ 3.5, формула 3.7.).
На вартість капіталу від облігацій впливають ті ж фактори, що і на інвестиційний кредит, а визначатися вона буде за такою формулою:
де Кь - вартість капіталу від облігацій;
Сь - річний купон на випуск нових облігацій, питома вага у
коефіцієнтах;
F- номінальна вартість облігацій;
V- втрати на випуск облігацій, питома вага у коефіцієнтах. Для оцінки вартості капіталу від випуску облігацій можуть використовуватися також купонна, поточна та кінцева доходності облігацій (див. розділ 3.5. формули 3.23-3.27)
У зв'язку з тим, що відсотки за кредит та по облігаціям включаються в собівартість продукції, тобто утримуються до оподаткування, то вартість боргового капіталу має бути скоригованою з урахування ставки податку. Формула розрахунку вартості облігацій тоді матиме такий вигляд:
де tax - ставка податку.
Моделі визначення вартості капіталу від випуску акцій
Привілейовані акції.
Однією з особливостей привілейованих акцій є сплата фіксованого дивіденду або оголошеного процента від вартості акції на час її випуску. Ринок відіграє велику роль у визначенні дивідендного доходу від цих акцій. Визначальними є тут доходи від подібних привілейованих акцій, які котируються на біржі.
Розрахунок вартості капіталу від привілейованих акцій здійснюється за такою формулою: г
де Кр - вартість капіталу від випуску привілейованих акцій;
Р - привілейований дивіденд; { -"
Р, - ринкова вартість привілейованих акцій;
V- витрати на випуск привілейованих акцій, питома вага у коефіцієнтах.
На відміну від облігацій, поправка на податки не робиться, бо дивіденди від привілейованих акцій сплачуються після того, як корпорація сплатить податок на прибуток. Таким чином, фірма бере на себе всі ринкові витрати фінансування привілейованих акцій.
Звичайні акції.
Вартість капіталу від звичайних акцій виводиться з трьох факторів: ціни звичайних акцій; дивідендів, що сплачуються фірмою та темпу приросту дивідендів. Таким чином, формула розрахунку вартості капіталу від звичайних акцій буде мати такий вигляд:
де К, - вартість капп алу від випуску звичайних акцій;
Р - дивіденди; - І
Р, - ринкова вартість звичайних акцій;
V- витрати на випуск звичайних акцій, питома вага у коефіцієнтах;
G - постійний темп приросту дивідендів.
Для оцінки вартості капіталу від випуску звичайних акцій можуть використовуватися також поточна доходність акції для інвестора, поточна ринкова доходність, кінцева та сукупна доходність акцій (див. розділ 3.5. формули 3.15-3.20).
Ввартість капіталу за рахунок нерозподілених прибутків
Нерозподілені прибутки - це джерело внутрішнього походження. Коли з чистого доходу вираховують дивіденди, кошти, що залишаються, як правило, реінвестуються у фірму. З нерозподіленими прибутками не пов'язані ніякі витрати на випуск цінних паперів. Проте вони пов'язані з вартістю капіталу. Причина та, що альтернативою нерозподіленим прибуткам, коли треба залучати капітал, був би випуск додаткових звичайних акцій. Отже, та ж сама вартість капіталу, що має відношення до звичайних акцій, відноситься і до нерозподілених прибутків. Крім того, власники акцій є власниками фірми. Коли частина прибутків залишається у фірмі, замість того, щоб бути розподіленою на дивіденди, власники акцій вважають, що ці утримані кошти дадуть потім необхідну ринкову доходність звичайних акцій. Ця необхідна ринкова ставка доходу і є вартістю від звичайних акцій.
З огляду на те, що нерозподілені прибутки залишаються після сплати податків, поправка на податки непотрібна.
Таким чином, формула розрахунку вартості капіталу за рахунок нерозподілених прибутків буде мати такий вигляд:
де К, - вартість капіталу за рахунок нерозподілених прибутків;
Р - дивіденди на звичайну акцію;
Р, - ринкова вартість звичайних акцій;
G - постійний темп приросту дивідендів.
Вартість капіталу за рахунок нерозподілених прибутків узагалі трохи нижча, ніж вартість капіталу від щойно випущених звичайних акцій, але вища, ніж вартість капіталу від облігацій або привілейованих акцій.
Отже, загалом, вартість капіталу для фірми - незалежно від того, які цінні папери випускаються, показує щорічні платежі фірми інвесторам відповідно до їхніх інвестицій. Вартість капіталу від облігацій менша за вартість капіталу від звичайних акцій, головним чином тому, що в разі неплатоспроможності кредиторам гроші сплачуються в першу чергу Інвестори, що купують боргові зобов'язання фірми, ризикують менше, ніж власники акцій. Крім того, дивіденди на звичайні акції, на відміну від процентів за борги, не дають податкових пільг.
Ставка капіталізації = р позики (відсоток позики) × р за період (відсоток за період який розглядається) + (1 – р позики (відсоток позики) × р доходу)
Висновок.
