Міністерство освіти і науки України

ДВНЗ «Криворізький національний університет»

Кафедра підземної розробки родовищ корисних копалин

РОЗРАХУНКОВО-ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до курсового проекту з дисципліни

«Технологія підземної розробки родовищ корисних копалин»

Тема курсового проекту - «Спроектувати технологію розробки родовища залізних руд в умовах шахти ім. Леніна

Виконав: ст. гр.З ГІП-13-1 Бабій Д.С.

Кривий Ріг 2016

ЗМІСТ

Вступ 3

1. Геолого-промислова характеристика ділянки родовища 4

2. Аналіз систем розробки, які застосовуються. 4

3. Вибір та обґрунтування систем розробки для заданих умов 5

4. Визначення геометричних параметрів системи розробки 5

5. Вибір і обґрунтування способів та засобів механізації гірничих робіт 9

5.1. Підготовка та нарізка блоку. 9

Розрахунок проведення нарізної виробки 10

5.2. Спосіб відбійки руди, засоби буріння і заряджання свердловин (шпурів). 16

5.3. Вибір способів і засобів випуску, доставки і навантаження руди. 17

6. Розрахунок системи розробки 19

Розподіл запасів руди в блоці по елементам і видам робіт 19

Розрахунок очисного виймання. 20

Розгортання дучок у прийомні воронки. 20

Допоміжні роботи. 29

7. Схема провітрювання очисного блоку 35

8. ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ТА ПРОМСАНІТАРІЯ 35

Список використаних джерел 38

Вступ

Україна залишається одним із провідних залізовидобувних регіонів світу, де багаті руди залізні руди видобувають підземним способом.

Техніко-економічний рівень і ефективність підземного способу видобування руд залежать в основному від запроектованих параметрів рудника і засобів механізації та автоматизації основних і допоміжних виробничих процесів.

Швидке освоєння досягнень науки і техніки, технічне переобладнання і інтенсифікація гірничорудного виробництва, широке використання прогресивної техніки, технології і передових форм організації праці, які сприяють підвищенню ефективності видобутку корисних копалин, покращенню якості продукції, бережливого витрачання і комплексному використанню мінеральних ресурсів, охороні навколишнього середовища від шкідливого впливу гірничих робіт – це головні практичні завдання, які стоять перед гірничою наукою, і проектними розробками.

Метою курсового проектування є закріплення й поглиблення отриманих при вивченні курсу «Технологія підземної розробки родовищ корисних копалин» теоретичних знань, а також придбання вміння їхнього практичного застосування при рішенні завдань, пов'язаних з питанням вибору і проектування технології очисної виїмки, яка забезпечує раціональну й безпечну розробку покладів корисних копалин підземним способом.

Навчитися самостійно вирішувати питання проектування технології розробки родовища й обґрунтування методів визначення техніко-економічних показників.

1. Геолого-промислова характеристика ділянки родовища

В межах поверху 1275-1200м шахти ім. Леніна простежуються поклади «Восточная», «Основная карьера № 2», «Основная карьера № 1», «Параллельная основной карьера № 1», «69-1», «102-5», «Пужмерки-1 і 3».

Значні запаси багатих залізних руд поверху зосереджені у покладі «Основний кар’єра-2».

Частина запасів покладу «ОК- 2» має середні геометричні характеристики: довжина по падінню - 88м; довжина по простяганню - 60м; середня горизонтальна потужність - 28м; середня нормальна потужність 24м; кут падіння – 50-60º.

Потужність безрудних включень, представлених магнетитовими кварцитами, змінюється від 1м до 4м з міцністю f=15-18, середньої тріщинуватості - 6-15тр/п.м. (К_стр=0,5-0,8), II - класу стійкості. Вміст заліза у включеннях мартитового кварциту коливається від 41,8% до 45,9%. Частка включень становить 10%.

Рудне тіло покладу складене мартитовой рудою.

Середня тріщинуватість - 6-15тр/п.м. (К_стр=0,5-0,8), низька стійкість - IV клас. Коефіцієнт міцності руди f: 6

Об'ємна вага руди - 3,67 т/м³.

Вміст заліза коливається від 48,98 до 62,23%

Породи висячого боку представлені кварцитом мартитовим f=16, сильної тріщинуватості (>15 тр/п.м.), середньої стійкості (IІI клас). Об'ємна вага мартитового кварциту - 3,07 т/м³. Вміст заліза коливається від 35,3% до 38,44 %.

Породи лежачого боку представлені кварцитом мартитовим f=14, середньої тріщинуватості (6-15 тр/п.м.), стійким (II кл). Вміст заліза коливається від 35,8 до 41,9%.

Руда схильна до злежування. Пливунів на даній ділянці не очікується.

2. Аналіз систем розробки, які застосовуються.

На шахті використовуються наступні варіанти систем розробки:

• поверхове примусове обвалення– 20%

• підповерхове обвалення– 40%

• поверхово-камерна– 10%

• підповерхово-камерна– 30%

Середні техніко-економічні показники систем розробки, що застосовуються при розробці покладів на горизонті:

Питома довжина нарізних виробок, м/тис.т запасів 3-9

Продуктивність очисного вибою, тис.т/міс 21-25

Продуктивність праці робітника, т/чол./зміну

при бурінні штангових шпурів 120-130

при бурінні свердловин 260-400

при випуску та доставці 200-600

по системі 40-50

Втрати, % 15-16

Засмічення, % 7-9

3. Вибір та обґрунтування систем розробки для заданих умов

Для даних гірничо-технічних умов раціонально використати поверхово-камерну систему розробки, яка має наступні техніко-економічні показники:

Параметри поверхово-камерної системи розробки

Висота поверху	80м
Висота дучок	7м
Висота рудоспусків	5-8м
Висота підсічки	15÷25м
Розмір камери навхрест простяганню	20м
Довжина блоку	30м
Ширина цілика	20м

Техніко-економічні показники системи

Витрати підготовчо-нарізних виробок	3,5 – 4,5 м/1000 т
Витрата лісу	2 – 5 м3/1000т
Втрати руди	8 – 11%
Засмічення руди	12 – 15%.

При використанні поверхово-камерної системи розробки відбійка руди у камері виконується вертикальними віялами шарами по підняттю, випуск обваленої руди – скреперними установками.

Рудний масив відбивається вертикальними шарами на вертикальну відрізну щілину. Вертикальна відрізна щілина утворюється підриванням трьох-чотирьох вертикальних віял свердловинних зарядів на вироблений простір відпрацьованої горизонтальної смуги.

Для збільшення камерного запасу стелина обвалюється в дві черги: спочатку – частина стелини, яка має трапецевидну форму поперечного перетину, через місяць – частина стелини що залишилась і міжкамерний цілик.

Блоковий цілик відробляється підповерховим обваленням з відбиванням вертикальних шарів руди глибокими свердловинами на затиснене середовище.

Провітрювання блока виконується через орти заїзди, звідкіля через ВХП потрапляє на бурові горизонти, звідкіля через вентиляційний підняттєвий та вентиляційним виробкам до стволу шахти «Флангова» і на денну поверхню.