«Мисливські усмішки»

(«Відкриття охоти», «Заєць», «Сом», «Вальдшнеп», «Перепілка», «Дикий кабан, або вепр», «Як варити і їсти суп із дикої качки» та ін.)

Особливе місце у творчості Остапа Вишні займає тема любові до рідної природи, змалю­вання її краси.

М. Рильський: «Остап Вишня - справжній мисливець, і притому поет полювання». Особ­ливість таланту письменника, що розкрилася в оповіданнях, усмішках, фейлетонах циклу «Мисливські усмішки», полягає в умінні поєднати гострий сарказм і м'який гумор з глибо­ким ліризмом, поетичністю в осягненні світу, ніжністю у ставленні до природи.

Художні компоненти «Мисливських усмішок»:

- дотеп;

- анекдот;

- пейзаж, що виконує важливу композиційну або ідейно-смислову функцію;

- портрет;

- пісня;

- авторський ліричний відступ;

- порівняння;

- епітети;

- персоніфікація;

- гіпербола.

Головним персонажем «мисливських усмішок» є мисливець чи рибалка, який з почут­тям гумору розповідає цікаві бувальщини. Герої усмішок, здається, не полювали по-справжньому: найважливішим під час полю­вання для них було помилуватися світанковими ранками, тихими вечорами над озерами.

Автор постає в «Мисливських усмішках» як співець рідної природи великий гуманіст, що змалював колоритних мисливців і рибалок, безмежно закоханих у рідні озера і ліси, річки і гаї.

«Моя автобіографія» (1927)

Жанр: автобіографічне оповідання. Ідейно-художній зміст

У написаному за два дні творі Остап Вишня виклав найяскравіші моменти свого життя, риси вдачі й світовідчування. Автор з перших рядків твору налаштовує читача на гуморис­тичний лад: «У мене нема жодного сумніву в тому, що я народився...». Письменник пише про своїх батьків і дідів, першого вчителя, навчання із Зеровим в Зінькові та ін.

Твір містить авторські роздуми про роль природи у формуванні письменника. Сміх викликають приписані персонажам невластиві якості.

На перший погляд здається, що оповідач - пасивний спостерігач, довірливий «і просту­ватий, але під цією маскою постає образ мудрої, дотепної, талановитої людини, чия біогра­фія невіддільна від історії українського народу.

М. Рильський писав: «Тут - увесь Вишня: любов до життя, любов до людини, іронія до отого «щасливого» дитинства...».

ІV. Контрольні запитання.

1. Що вам особливо запало в душу з «київського» та «харківського» періодів життя?

2.Чи належить Остап Вишня до Розстріляного Відродження й чому?

3.Як вирішує проблему людини і природи Остап Вишня у своїх «Мисливських усмішках»?

4. Чим усмішка відрізняється від гуморески?

5. Яку роль відіграє пейзаж в усмішках?

6. Як піднімає Остап Вишня тему служіння митця народові?

Література

1. Зуб І. Остап Вишня: Риси творчої індивідуальності. – К., 1991.

2. Присяжна Т. Сторінками життєпису Остапа Вишні // Дивослово.- 1996.- №2. – С. 42-45.

Тема. Іван Кочерга. Життєвий і творчий шлях. «Ярослав Мудрий». «Свіччине весілля»

План

1. Біографічні відомості.

2. Аналіз п’єси «Ярослав Мудрий».

3. Аналіз п’єси «Свіччине весілля».