Північноатлантичний альянс

Північноатлантичний альянс (НАТО)

Заснування 1949 рік

Діяльність Розвиток міжнародного співробітництва, захист цінностей демократії, запобігання конфліктів, розширення блоку

Завдання Гарантування геополітичної стабільності у світі

НАТО, Організація Північноатлантичного договору (North Atlantic Treaty Organisation, NATO) — військово-політичний союз.

Відповідно до статуту НАТО, він відкритий для вступу нових членів, здатних розвивати принципи договору і робити свій внесок у колективну безпеку.

Історія:

Створений 4 квітня 1949 р. на основі Північноатлантичного договору, у Вашингтоні. Початковою метою була протидія загрозі нападу з боку СРСР. До НАТО ввійшли дванадцять держав: США, Великобританія, Франція, Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Канада, Італія, Португалія, Норвегія, Данія, Ісландія. Пізніше до НАТО приєдналися й інші європейські держави.

Діяльність:

розвиток міжнародного співробітництва

запобігання конфліктів між членами НАТО і членами-партнерами

захист цінностей демократії, економіки вільного підприємництва і верховенства закону.

Завдання:

забезпечення колективної безпеки своїх членів у європейсько-атлантичному регіоні (напад на один із членів організації розглядається як напад на союз загалом)

гарантування геополітичної стабільності у світі.

Структура:

Північноатлантична рада — вищий орган НАТО, що складається з представників усіх держав-членів у ранзі послів і проводить свої засідання не рідше одного разу в тиждень під головуванням Генерального секретаря НАТО. Рішення ради приймаються одноголосно.

Комітет військового планування — вищий орган військової організації блоку з грудня 1966 р., що збирається двічі у рік на свої сесії на рівні міністрів оборони, хоча формально і складається з постійних представників.

Група ядерного планування — проводить свої засідання звичайно двічі в рік на рівні міністрів оборони.

Військовий комітет — складається з начальників генеральних штабів країн-членів НАТО і цивільного представника Ісландії, яка не має збройних сил, і збирається не рідше двох разів у рік на свої засідання. Має у своєму підпорядкуванні командування двох зон: Європи й Атлантики.

Верховний головнокомандуючий — очолює верховне головне командування в Європі (завжди — американський генерал). У його підпорядкуванні знаходяться головні командування на трьох європейських театрах воєнних дій: Північноєвропейському, Центральноєвропейському і Північноєвропейському.

Офіційні мови НАТО — англійський і французький.

Штаб-квартира ради НАТО знаходиться в Брюсселі (Бельгія).