Тема 16. Звільнення від покарання та його відбування. Судимість та її правові наслідки - 10 годин

1. Підстави звільнення засудженого від покарання або його подальшого відбування.

2. Звільнення від відбування покарання з випробуванням: підстави та умови, правові наслідки.

3. Підстави умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.

4. Правові підстави та порядок звільнення від покарання за хворобою.

5. Правова природа судимості, її правові наслідки.

6. Погашення і зняття судимості за кримінальним законодавством України.

7. Регламентація інституту судимості за законодавством окремих зарубіжних держав.

Письмове завдання для самостійної роботи:

1. Ознайомтесь та законспектуйте Постанову ПВС від 26.04.2002 р. № 2 „Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м’яким”.

2. Ознайомтесь та законспектуйте Положення про порядок здійснення помилування, затверджене Указом Президента України № 223/2015 від 21.04.2015 р.

3. Ознайомтесь та законспектуйте Постанову ПВС від 26.12.2003 р. № 16 „Про практику застосування судами України законодавства про погашення та зняття судимості”.

Розв’яжіть задачі:

Задача № 1

Ш. був засуджений за ч. 2 ст. 190 КК до обмеження волі на строк 4 роки. Через рік після початку відбування покарання він захворів на тяжку хворобу, що перешкоджала подальшому відбуванню покарання. У зв’язку з цим суд звільнив Ш. від подальшого відбування покарання на підставі ч. 2 ст. 84 КК. Через 2 роки Ш. одужав.

Яке рішення має прийняти суд щодо Ш. після його одужання?

Варіант: Ш. був засуджений за ч.2 ст.190 КК до позбавлення волі на строк 2 роки, а одужав через 3 роки.

Задача № 2

У травні 2001 р. 31-річна К. вчинила крадіжку, що завдала значної шкоди потерпілому. Щодо неї була порушена кримінальна справа за ч. 2 ст. 140 КК 1960р. У серпні 2001 р. справа була передана до суду і призначена до розгляду на початок вересня 2001 р. З 1 вересня 2001 р. набрав чинності КК 2001р.

Ознайомтеся зі ст.8 Закону України «Про амністію» від 5 липня 2001 р.Чи може бути К. звільнена від кримінальної відповідальності на підставі зазначеного Закону? Яке рішення мав би прийняти суд, якщо КК 2001р. набрав чинності під час судового розгляду цієї кримінальної справи?

Задача № 3

К. за вбивство, вчинене з особливою жорстокістю з мотиву релігійної ненависті, засуджена до позбавлення волі строком на 15 років. Після проголошення вироку, але до вступу вироку в законну силу було встановлено, що К. вагітна.

Як, на вашу думку, повинно вирішуватися питання про виконання вироку щодо засудженої К.?

Задача № 4

Х., мати 5-річної дитини, вчинила привласнення чужого майна в особливо великих розмірах і була засуджена за ч. 5 ст. 191 КК із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК до позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з безпосереднім обслуговуванням товарно-матеріальних цінностей, на строк 3 роки та з конфіскацією всього майна, що є її власністю.

Чи може бути Х. звільнена від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.79 КК?

Варіант. Х. була засуджена за ч. 4 ст. 191 КК до позбавлення волі на строк 5 років, за ч. 3 ст. 358 КК – до обмеження волі на строк 2 роки, а за сукупністю вчинених злочинів – до позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців.

Задача № 5

Г. був засуджений за викрадення людини, що спричинило тяжкі наслідки, до 10 років позбавлення волі та при прямуванні до кримінально-виконавчої установи вчинив втечу. Через 7 років Г. був затриманий працівниками міліції.

Чи можливе звільнення Г. від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку суду?

Задача № 6

К. та С. засуджено кожного за ч. 4 ст. 185 КК на п’ять років позбавлення волі. Із застосуванням ст. 75 КК їх від відбування покарання звільнено з іспитовим строком три роки. На підставі ст. 77 КК кожному з них призначено додаткове покарання у вигляді штрафу у розмірі 1000 грн. Засуджений К. подав апеляційну скаргу на вирок, в якій вказав, що додаткове покарання у вигляді штрафу застосованого до нього не обґрунтовано.

Ознайомившись зі ст. 55, 75-77 КК, вирішить чи правильний вирок суду?

Задача №7

К. за незаконне заняття медичною практикою, що призвело з необережності смерть людини, була засуджена до 3 років позбавлення волі. Через 1 рік 2 місяці вона звернулася до суду з проханням про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.

Чи може бути задоволене прохання К.? Які підстави і порядок передбачає кримінальний закон для умовно-дострокового звільнення від покарання? Чи можливо в даному випадку заміна невідбутої частині покарання більш м'яким покаранням?

Задача № 8

Місцевим судом Х. засуджено за ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 190 КК за пособництво в шахрайстві, вчиненому в особливо великих розмірах. Йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією всього майна, що є його власністю. Розглянувши справу за апеляцією засудженого, апеляційний суд встановив, що Х. уперше вчинив злочин, виконував у ньому як співучасник не основну роль, є інвалідом 2 групи, у вчиненому щиро розкаявся. Такі обставини, на думку апеляційного суду, свідчать про можливість виправлення засудженого без відбування покарання. На підставі цього апеляційний суд вирок місцевого суду змінив, застосувавши щодо Х. на підставі ст. 75 КК звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Дайте оцінку рішенню апеляційного суду.

Задача № 9

Відмовивши в умовно-достроковому звільнені від відбування покарання Г., засудженому за ч. 2 ст. 121 КК за умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, до позбавлення волі на строк 7 років, суд у постанові зазначив, що той вчинив умисний тяжкий злочин, а строк, який він відбув, не є достатнім для його виправлення. З матеріалів справи видно, що Г. відбув 4 роки 9 місяців, має позитивні характеристики, до роботи ставиться сумлінно, є членом секції внутрішнього порядку.

Чи правильно вирішив цю справу суд?

Задача № 10

У січні 2003 р. А. було засуджено за ч. 2 ст. 187 КК (розбій, вчинений особою, яка раніше вчинила розбій) до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Як на обставину, що зумовила кваліфікацію вчиненого А. розбою як повторного і обтяжила покарання, суд послався на наявність у підсудного непогашеної судимості за вироком суду Російської Федерації, яким він був засуджений до позбавлення волі за розбій з метою заволодіння чужим майном, і вироком суду Латвійської Республіки, яким його було засуджено до позбавлення волі за вимагання чужого майна.

З’ясуйте питання про кримінально-правове значення на території України судимості, породженої вироком суду іноземної держави. Чи правильно вирішив справу суд?

Задача № 11

За вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 201 КК, М. була засуджена до 5 років позбавлення волі. У зв’язку з народженням нею під час відбування покарання дитини вона на підставі ст. 83 КК була звільнена від відбування покарання до досягнення дитиною трирічного віку. Після досягнення дитиною трирічного віку М. була звільнена від покарання. До звільнення від відбування покарання у зв’язку з народженням дитини М. відбула 1 рік і 2 місяці позбавлення волі.

Коли М. вважатиметься такою, що не має судимості?

Задача № 12

За вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК, засуджені:

П. – на 3 роки позбавлення волі;

Р. – на 3 роки позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки;

М. – на 4 роки обмеження волі;

С. – до 2 років виправних робіт;

Т. – до штрафу у розмірі 90 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Коли ці особи вважатимуться такими, що не мають судимості?

Задача № 13

К. було засуджено за ч. 3 ст. 342 КК до 5 років обмеження волі. У зв’язку з тим, що після постановлення вироку К. захворів на тяжку хворобу, що перешкоджала відбуванню покарання, він на підставі ч. 2 ст. 84 КК був звільнений від відбування призначеного покарання до його одужання.

Через 4 роки після звільнення від відбування покарання, К. звернувся у відділ реєстрації актів громадянського стану з заявою, в якій просив перемінити його прізвище на Р., однак у її задоволенні йому було відмовлено на тій підставі, що він має судимість.

З матеріалів справи вбачається, що оскільки К. продовжував хворіти на тяжку хворобу, винесений щодо нього вирок до моменту розгляду його заяви про переміну прізвища звернений до виконання не був.

Як погашається судимість в осіб, звільнених від покарання за хворобою? Чи був К. на момент розгляду його заяви про переміну прізвища таким, що мав судимість?

Варіант: К. був засуджений до 5 років позбавлення волі.