Тема 14. Поняття, мета та види покарання. Інші заходи кримінально-правового характеру - 10 годин

1. Поняття та ознаки покарання.

2. Мета покарання.

3. Загальна характеристика функцій покарання.

4. Види покарань за кримінальним законодавством України:

5. Характеристика інших заходів кримінально-правового характеру:

а) поняття та мета примусових заходів медичного характеру;

б) примусове лікування;

в) спеціальна конфіскація.

6. Заходи кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб: правова природа та види.

Письмове завдання для самостійної роботи:

1. Складіть схему відмінностей примусових заходів медичного характеру від примусового лікування.

2. Складіть схему відмінностей спеціальної конфіскації від конфіскації майна як виду покарання.

3. Ознайомтесь та законспектуйте Постанову ПВС від 03.06.2005 р. № 7 „Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування”.

Розв’яжіть задачі:

Задача № 1

Вироком суду від 12 липня 2000 р. А. засуджено за ч. 2 ст. 140 (крадіжка), ст. 229-6 (незаконні дії з наркотичними засобами без мети збуту) КК 1960 р. із застосуванням ст. 42 (призначення покарання за сукупністю злочинів), ст. 43 (призначення покарання за сукупністю вироків) цього Кодексу на 3 роки 6 місяців позбавлення волі. А. на момент засудження був безробітним.

Постановою суду від 11 жовтня 2002 р. на підставі ст. 82 КК 2001 р. невідбуту А. частину покарання замінено більш м’яким – виправними роботами строком на 1 рік 1 місяць 8 днів із відбуванням його в районі проживання засудженого в місцях, визначених органами, що відають виконанням цього покарання, та щомісячним відрахуванням у доход держави 20% заробітної плати.

Чи правильно застосований кримінальний закон у частині призначення покарання у виді виправних робіт?

Задача № 2

Вироком суду від 15 грудня 1999 р. З. засуджено за ч. 3 ст. 168 (отримання хабара в особливо великих розмірах) КК 1960 р. на 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна та позбавленням права протягом 5 років обіймати посади, пов’язані з викладацькою діяльністю. Постановою суду від 8 листопада 2001 р. зазначені судові рішення приведено у відповідність із КК 2001 р. При цьому строк додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов’язані з викладацькою діяльністю, зменшено до 3 років.

У клопотанні про перегляд справи в порядку виключного провадження засуджена З. просила змінити постановлені щодо неї судові рішення в частині призначення їй додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов’язані з викладацькою діяльністю, і постановити, що ці посади їй заборонено обіймати в разі, якщо вони пов’язані з організаційно-розпорядчими обов’язками, інакше вона фактично позбавлялася можливості працювати відповідно до отриманої нею освіти (викладач математики).

Чи має бути змінений вирок відносно З.?

Задача № 3.

Вироком суду М. засуджено за сукупністю злочинів, відповідальність за які передбачено ч. 1 ст. 115; ст. 15, п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 115; ч. 3 ст. 365 КК, із застосуванням ст. 70 КК, до довічного позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих й адміністративно-господарських обов’язків, строком на 3 роки.

Які обставини мають бути досліджені судом та визначені у вироку за для визнання призначення покарання у виді довічного позбавлення волі обґрунтованим?

Задача № 4

Суд вироком засудив П. за ч. 1 ст. 296 КК на 1 рік обмеження волі та на підставі ст. 75 КК звільнив його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік. П. на день розгляду справи судом досяг пенсійного віку.

Чи правильно застосований кримінальний закон у частині призначення покарання у вигляді обмеження волі?

Задача № 5

Вироком суду від 1 лютого 2008 р. Д. засуджено за ч. 1 ст. 190 КК 2001 р. на 1 рік обмеження волі. Як видно з матеріалів справи, Д. має дочку А., 27 вересня 2007 року народження.

Чи правильно суд призначив покарання Д.?

Задача № 6

Вироком суду засуджено Ш. за ч. 2 ст. 302 КК України на один рік обмеження волі і на підставі ст. 75 КК України її звільнено від відбування покарання з випробуванням із іспитовим строком на один рік. Ш. визнано винною і засуджено за те, що вона за місцем свого проживання з метою наживи створила і утримувала місце розпусти.

У касаційному поданні заступник Генерального прокурора України порушив питання про зміну зазначеного вироку в зв’язку з неправильним застосуванням до Ш. кримінального закону і про звільнення її від відбування покарання. На обґрунтування своїх доводів він зазначає, що Ш. на момент постановлення вироку вже досягла пенсійного віку, тому відповідно до вимог ч. 3 ст. 61 КК України покарання до неї у вигляді обмеження волі застосовано безпідставно.

Чи підлягає задоволенню подання прокурора?

Задача № 7

За незакінчений замах на умисне вбивство Г. щодо М. була порушена кримінальна справа за ч. 3 ст. 15 і ч. 1 ст. 115 КК. Під час судового розгляду цієї справи в М. розвинувся реактивний психоз. Згідно з висновком стаціонарної судово-психіатричної експертизи М. потребував застосування примусових заходів медичного характеру. У зв’язку з цим суд звільнив його від кримінальної відповідальності й застосував до нього примусовий захід медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу з посиленим наглядом.

Чи правильно суд вирішив справу М.?

Задача № 8

А., знаходячись у будівлі слідчого ізолятора, познайомився з Б. і, представившись начальником даного закладу, під приводом звільнення з-під варти брата Б. отримав від потерпілого 250 гривень і сховався. Було встановлено, що аналогічним чином він поступив з К. і Г., отримавши від них 500 гривень.

За висновком експертів-психіатрів, А. психічно хворий і потребує лікування у психіатричному стаціонарі.

Чи є підстави для застосування до А. примусових заходів медичного характеру? Хто правомочний вирішувати питання про застосування примусових заходів медичного характеру? Якщо в даному випадку є підстави для застосування примусових заходів медичного характеру, то до психіатричного стаціонару якого типу необхідно помістити А.?

Задача № 9

Ч. був засуджений за ч. 3 ст. 133 КК до позбавлення волі на строк 3 роки. На підставі ч. 1 ст. 96 КК до нього застосоване примусове лікування від сифілісу. Через 1 рік 7 місяців до суду було внесено подання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання Ч. на підставі п. 1 ч. 3 ст. 81 КК. Суд відмовив у такому звільненні, мотивуючи це тим, що Ч. не закінчив лікування від сифілісу.

Чи обґрунтоване таке рішення суду?

Задача № 10

З. звинувачувався в умисному знищенні чужого майна шляхом підпалу, що спричинило значні збитки. Згідно з судово-психіатричною експертизою, проведеною на стадії досудового слідства, З. страждає органічним ураженням головного мозку. Даний психічний розлад не виключає осудності, але у момент вчинення суспільно небезпечного діяння З. не міг повною мірою усвідомити фактичний характер своїх дій і керувати ними.

Чи повинен даний психічний розлад враховуватися судом при призначенні покарання?

Задача № 11

А., будучи раніше судимим, в період випробувального строку знов скоїв злочин. А. на цвинтарі протягом години перевернув 30 пам'ятників і витягнув з надгробків 10 хрестів. Згідно з висновками судово-психіатричної експертизи А. страждає хворобливим психічним розладом у вигляді гострого алкогольного галюцинозу унаслідок зловживання алкоголю.

Чи підлягає А. кримінальній відповідальності за ст. 297 КК України?

Задача № 12

Раніше судимий С. повторно вчинив таємне викрадення чужого майна, поєднане із проникненням у житло, що передбачене ч. 3 ст. 185 КК України. Також він своїми умисними діями вчинив замах на повторне таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло, але не зміг довести свої дії до кінця з причин, що не залежали від нього, чим вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України. Також С. незаконно придбав, зберігав та носив бойові припаси без передбаченого законом дозволу. За результатами судово-психіатричної експертизи С. за своїм психічним станом в теперішній час не може розуміти свої дії та керувати ними.

Яке рішення повинно бути прийняте після закінчення досудового розслідування?

Задача № 13

Вироком суду О. засуджений за ч. 2 ст. 307 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією його майна. На підставі ст. 75 КК України він звільнений від відбування покарання з випробуванням і з іспитовим строком на 3 роки. О. засуджений за те, що він 4 квітня 2004 р., біля 9 години, на вул. Преображенській в м. Одесі у невстановленої слідством особи незаконно придбав поліетиленовий пакет з каннабісом (маріхуаною), тобто з особливо небезпечним наркотичним засобом, і зберігав його з метою збуту.

У касаційному поданні перший заступник Генерального прокурора України, не оспорюючи обґрунтованості засудження О. та правильності кваліфікації його дій, вказує, що суд першої інстанції, призначаючи О. покарання із застосуванням ст. 75 КК України неправильно призначив йому додаткову міру покарання у вигляді конфіскації майна. Виходячи з цього, просять вирок змінити і виключити з вироку рішення суду про конфіскацію майна О.

Чи підлягає задоволенню подання прокурора?

Задача № 14

Після святкування свого дня народження К., якому в цей день виповнилось 18 років, взяв участь у груповій хуліганській бійці. Під час бійки К. завдав двох ударів ножем у груди Ф. і одного удару в живіт Ш. Ф. помер у лікарні наступного дня, а Ш. – через п’ять днів. К. пред’явлено звинувачення за пунктами 1 і 7 ч. 2 ст. 115 КК.

Чи може суд у разі визнання К. винним за пред’явленим звинуваченням призначити йому покарання у вигляді довічного позбавлення волі?