- •Розділ 1.Система показників статистики рослинництва
- •2.1. Статистичні групування та їх види
- •Групування господарств за урожайність озимого ячміню і внесенням мінеральних добрив
- •2.2 Ряди розподілу та їх графічне зображення. Аналіз рядів розподілу.
- •Упорядкований ряд за урожайністю озимого ячменю
- •Інтервальний варіаційний ряд розподілу за урожайністю озимого ячменю
- •Вихідні та розрахункові дані для обчислення середньої арифметичної
- •Вихідні та розрахункові дані для перевірки математичних властивостей середньої арифметичної
- •Вихідні та розрахункові дані для обчислення показників варіації інтервального ряду
- •Вихідні та розрахункові дані для перевірки математичних властивостей дисперсії
- •Вхідні та розрахункові дані для обчислення дисперсії за урожайністю озимого ячміню способом моментів
- •Вихідні та розрахункові дані для обчислення асиметрії та ексцесу
Групування господарств за урожайність озимого ячміню і внесенням мінеральних добрив
Групи господарств |
Кількість господарств |
Урожайність ц/га |
Внесення мінеральних добрив, кг |
Середній рівень внесення мін.добрив кг д.р /га |
Середній рівень урожайності ц/га |
1)60-69,75 |
3 |
75 |
189 |
63 |
25 |
2)69,75-79,5 |
2 |
55 |
152 |
76 |
27,5 |
3)79,5-89,25 |
12 |
341 |
998 |
83,2 |
28,42 |
4)89,25-99 |
8 |
253 |
753 |
94,1 |
31,62 |
Всього |
25 |
724 |
2092 |
- |
- |
Висновок: проаналізувавши дані аналітичного групування таблиці 1 можна зробити висновок, що між внесенням мінеральних добрив та урожайністю озимого ячменю існує пряма лінійна залежність – чим більше внесено мінеральних добрив, тим більша урожайність культури.
Таблиця 2
Групування господарств за урожайністю озимого ячміню і якістю грунту
Групи господарств |
Кількість господарств |
Сума рівнів якості грунту, бали |
Сума урожайності ц/га |
Середній рівень якості грунту , бали |
Середній рівень урожайності ц/га
|
1)40-53,25 |
6 |
280 |
155 |
46,7 |
25,83 |
2)53,25-66,5 |
5 |
310 |
142 |
62 |
28,4 |
3)66,5-79,75 |
7 |
525 |
203 |
75 |
29 |
4)79,75-93 |
7 |
598 |
224 |
85,4 |
32 |
Всього |
25 |
1713 |
724 |
- |
- |
Висновок: проаналізувавши данні аналітичного групування таблиці можна зробити висновок, що між якістю грунту і урожайністю озимого ячменю існує пряма лінійна залежність – зі збільшенням якості грунту збільшується урожайність культури.
2.2 Ряди розподілу та їх графічне зображення. Аналіз рядів розподілу.
Маючи статистичні дані статистичного спостереження, що характеризують ті чи інші явища, перш за все необхідно їх впорядкувати, тобто систематизувати. Одним із таких упорядкувань є побудова статистичного ряду. Рядом розподілу називають розподіл одиниць сукупності по групах за величиною варіюючої ознаки. Такі ряди складаються з двох елементів: переліку груп і кількості одиниць, що входять у кожну групу. Вони характеризують склад сукупності за розміром досліджуваної ознаки.
Ряди розподілу можна утворити за якісною (атрибутивною) або кількісною ознакою. Відповідно до цього розрізняють два види рядів – атрибутивні і варіаційні. Різновидом атрибутивних рядів є альтернативні ряди – ряди якісних ознак, які мають два значення, що виключають одне одного або ні. Варіаційний ряд розподілу складається з варіантів і частот. Варіантами називають окремі значення групувальної ознаки, а частотою – число, яке показує скільки разів зустрічається кожна із варіанти. Іноді замість частот використовують частості. Частість – це відносна величина структури, тобто частка частоти варіанта в загальній сумі частот. Нагромаджені частоти (частості) – це сума частот (частостей) варіантів від мінімального значення ознаки до даного значення.
Розрізняють дискретні та інтервальні варіаційні ряди. Дискретними називають ряди, в яких варіанти виражені цілими числами. Інтервальними називають ряди, в яких варіанти виражені у вигляді інтервалів.
Залежно від завдань дослідження ряди розподілу можна будувати за будь-якою ознакою. У практичній статистиці їх широко застосовують для вивчення розподілу сільськогосподарських підприємств за розміром посівних площ, урожайністю культур, поголів’ям тварин, продуктивністю праці, рентабельністю продукції тощо. Особливе значення має порівняння двох або кількох рядів розподілу різних сукупностей або тієї самої сукупності за різні періоди. Таке порівняння дає змогу оцінити розбіжності між сукупностями і дослідити структурні зрушення.
Характеристикою варіаційного ряду розподілу є середня величина. Середні величини – це узагальнюючі кількісні показники, що характеризують типові розміри варіюючих ознак якісно однорідних сукупностей. Середні величини використовують для узагальненої характеристики сукупностей за істотними ознаками, для порівняння цих ознак у різних сукупностях. Середні величини застосовують і при дослідженні закономірностей і тенденцій розвитку суспільних явищ.
Також при характеристиці рядів розподілу вибіркової сукупності використовують графіки. Вони потрібні для того, щоб наочно мати уявлення про характер розподілу. Основними способами графічного зображення рядів розподілу є огіва, гістограма, кумулята, полігон. Їх будують у системі прямокутних координат, де на горизонтальній осі абсцис відкладають значення варіантів, а на вертикальній осі ординат – частоти (частості). У даній курсовій роботі я використаю такі способи графічного зображення як огіва, гістограма, кумулята, полігон. Найчастіше варіаційні ряди зображують у вигляді гістограми (стовпчикової діаграми розподілу) і полігона (многокутника розподілу).
Таблиця 3
