Запитання для самоконтролю:

1. Що таке тактика й тактична підготовленість волейболіста?

2. Яким чином тактика поділяється на два розділи? Охарактеризуйте класифікацію тактики гри у волейбол.

3. Який механізм захисних дій команди?

4. Охарактеризуйте індивідуальні, групові та командні дії команди в захисті.

5. Розкажіть про методику оволодіння тактичними діями в захисті.

6. Які завдання стоять перед командою в нападі?

7. Охарактеризуйте індивідуальні тактичні дії в нападі.

8. Розкажіть про групові та командні тактичні дії в нападі.

2.4. Правила гри у волейбол

Волейбол є спортивною грою з м’ячем, у якій дві команди змагаються на спеціальному майданчику, поділеному навпіл сіткою.

Мета гри – спрямувати м’яч над сіткою так, щоб він доторкнувся майданчика суперників і не надати їм такої можливості. Для цього кожна команда отримує право на три дотики (і ще один додатковий дотик при блокуванні м’яча на сітці).

М’яч вводиться в гру подачею. Гравець, який подає м’яч, ударом спрямовує м’яч на сторону суперника. Розігрування кожного м’яча продовжується до його приземлення на майданчик, виходу м’яча в аут або помилки команди.

Команда, яка виграла розігрування, отримує очко (система “кожне розігрування – очко”). Коли команда, яка приймає м’яч, виграє розігрування, вона отримує очко і право на подачу, а її гравці переходять на одну позицію за годинниковою стрілкою.

Ігрове поле має розміри 18 * 9 м. Висота вільного простору над ігровим полем 12,5 м. Ширина всіх ліній – 5 см. Лінії мають бути світлими й відрізнятися за кольором від паркету. Дві бокові і дві лицеві лінії входять у розміри ігрового майданчика. Середня лінія розділяє ігровий майданчик на два майданчика розміром 9 * 9 м кожний. Ця лінія проведена під сіткою від однієї до другої бокової лінії. На кожному майданчику наноситься лінія атаки в трьох метрах позаду від середньої лінії.

Передня зона

На кожному майданчику передня зона обмежена середньою лінією і краєм лінії нападу.

Зона подачі

Зона подачі – це ділянка шириною 9 м позаду кожної лицьової лінії. Вона обмежена з боків двома короткими лініями довжиною 15 см кожна, нанесеними на відстані 20 см від лицьових ліній, позаду них, як продовження бокових ліній. За глибиною зона подачі продовжується до кінця вільної зони ( 5–8 м).

Зона заміни

Зона заміни – це частина вільної зони (3–5 м) обмежена продовженням обох лінії нападу до столу секретаря.

Сітка установлюється вертикально над віссю середньої лінії. Верхній край сітки має висоту 2,43 см для чоловічих команд і 2,24 см – для жіночих команд.

Для дитячих команд – юнаки 220 см (діти 11–12 років), 230 см (діти 13–14 років), 240 см (юнаки 15–16 років) і відповідно для дівчат – 200 см, 210 см та 220 см. Висота сітки вимірюється в середині ігрового майданчика. Висота сітки над двома боковими лініями має бути абсолютно однакова й не перевищувати установлену висоту більш ніж на 2 см.

Сітка шириною 1 м і довжиною 9,5 м складається із чорних вічок у формі квадрату зі сторонами 10 см. Верхній край сітки формує горизонтальна стрічка шириною 5 см. На кінцях стрічки є отвори, через які протягнуто шнур, завдяки якому стрічка може бути прив’язана до стояків для її натягування. Усередині стрічки розміщується трос для кріплення сітки до стояків. Знизу сітки знаходиться шнур, пропущений через вічки, для кріплення її до стояків.

Обмежувальні стрічки

Дві білі обмежувальні стрічки прикріплюються вертикально до сітки й розміщуються прямо над кожною боковою лінією. Їх ширина 5 см, а довжина 1 м. Вони вважаються частиною сітки.

Антени

Антена – гнучкий стержень довжиною 1,8 м і діаметром 10 мм, зроблений зі скловолокна або подібного йому матеріалу.

Дві антени закріплюються із зовнішнього краю кожної обмежувальної стрічки й розміщуються на протилежних сторонах сітки.

Кожна антена розмальована смугами контрастних кольорів шириною в 10 см. Антени вважаються частиною сітки й обмежують по бокам площини м’яча.

Стояки

Стояки підтримують сітку, розміщені на відстані 0,5–1,0 м за боковими лініями. Висота стійок 2,55 м. Вони мають бути круглими і гладенькими. Установлюються стояки на поверхні майданчика без розтяжок.

М’ячі

М’яч має бути сферичним, з покриттям, зробленим з еластичної або синтетичної шкіри і внутрішньої гумової камери. Кольорові комбінації на м’ячі мають відповідати стандартам ФІВБ. Його окружність – 65–67 см, вага 260–280 г.

Команда складається максимум з 12 гравців, 1 тренера, 1 помічника тренера, 1 лікаря і 1 масажиста. Один з гравців є капітаном команди. Ліберо не може бути капітаном команди. Тільки члени команди можуть грати на майданчику, сидіти на лавці під час матчу і приймати участь у розминці.

Ігрову форму складають: футболка, труси, шкарпетки і спортивне взуття. Колір і дизайн футболок, трусів і шкарпеток має бути одним (крім ліберо). Футболки гравців мають бути пронумеровані від 1 до 24. Номер розміщується на футболці по центру на грудях і на спині. Номер на грудях має висоту 15 см, на спині – 20 см. Капітан команди має мати на своїй футболці смужку 8 * 2 см, підкреслюючи номер на грудях.

Заборонено носити предмети, які можуть призвести до травми, або надати гравцю певні переваги. Гравці можуть грати в окулярах на свій власний риск.

Керівники команди. Тренер і капітан команди відповідають за поведінку й дисципліну членів їх команди.

Капітан команди перед матчем підписує протокол і представляє свою команду на жеребкуванні. Під час матчу він діє як ігровий капітан, коли він у грі. Коли капітан команди не грає на майданчику, тренер або сам капітан призначають іншого гравця виконувати обов'язки ігрового капітана. Ігровий капітан зберігає свої функції до заміни, повернення капітана команди в гру або закінчення гри. Коли м’яч знаходиться поза грою, тільки ігровому капітану дозволяється звернутися до суддів.

У кінці матчу капітан команди дякує суддям і підписує протокол, підтверджуючи результат матчу. Якщо він попередньо виказав незгоду з першим суддею, то ця незгода може бути підтверджена та записана в протокол як офіційний протест.

Тренер протягом матчу керує грою своєї команди, знаходячись за межами ігрового майданчику. Він визначає стартові склади команди й розташування, робить заміни та бере тайм-аути. Перш ніж підписати протокол, тренер записує або перевіряє в ньому прізвища й номери своїх гравців.

Перед кожною партією тренер подає секретарю чи другому судді заповнену й підписану картку розташування. Може давати інструкції гравцям на майданчику.

Помічник тренера сидить на лавці команди, але не має права втручатися в матч. Якщо тренер залишає майданчик, помічник може прийняти на себе виконання його функцій на прохання ігрового капітана з дозволу першого судді.

Команда виграє очко:

- при приземленні м’яча на ігровому майданчику суперників;

- коли команда суперників робить помилку;

- коли команда суперників отримує зауваження, робить помилку.

Якщо команда, яка подає м’яч, виграє розігрування м’яча, вона набирає очко й продовжує подавати.

Якщо команда, яка приймає подачу, виграє розігрування м’яча, вона набирає очко і отримує право подавати.

Виграш партії і матчу

Партія (крім п’ятої, вирішальної) виграється командою, яка першою набере 25 очок з перевагою мінімум у 2 очка. У випадку рахунку 24–24 гра продовжується до досягнення переваги в 2 очка (26–24, 27–25 тощо).

Переможцем матчу стає команда, яка виграла три партії. У випадку рівного рахунку 2–2, вирішальна (п’ята) партія грається до 15 очок з мінімальною перевагою в 2 очка.

Якщо в такий ситуації команда відмовляється грати, то вона вважається тією, яка не з’явилась і програє матч з рахунком 0–3 в матчі і 0–25 в кожній партії.

Команда, визнана неповною в партії чи матчі, програє. Команда-суперник отримує очки, що необхідні для перемоги в партії чи матчі. Неповна команда зберігає свої очки та партії.

Перед матчем перший суддя в присутності двох капітанів проводить жеребкування щодо визначенню першої подачі і сторін майданчика в першій партії. Таке саме жеребкування проводиться перед заключною п’ятою партією.

Розташування команди. У грі мають брати участь шість гравців кожної команди. Початкове їх розташування визначає порядок переходу гравців на майданчику. Цей порядок має залишатися протягом всієї партії.

Позиції. У момент удару по м’ячу тим, хто подає, гравці кожної команди мають знаходитись у межах свого власного майданчика і в порядку переходу. Позиції гравців визначені таким чином: три гравці, які розміщені подовж сітки, є гравцями передньої лінії та займають такі позиції: 4 – передній лівий, 3 –передній центральний, 2 – передній правий, інші 3 гравці є гравцями задньої лінії і займають позиції: 5 – задній лівий, 6 – задній центральний і 1 – задній правий.

Кожний гравець задньої лінії має бути розміщеним далі від сітки, ніж відповідний гравець передньої лінії. Положення гравців визначаються й контролюються відповідно до розміщення їх стоп. Частина стопи кожного гравця передньої лінії має бути ближче до середньої лінії, ніж стопи відповідного гравця задньої лінії.

Після подачі м’яча гравці можуть переміщатися і займати будь-яке місце на своєму майданчику.

Перехід. Порядок переходу визначається початковим розташуванням гравців команди й контрольованим порядком подачі. Коли команда, яка приймає подачу, отримує право на подачу, гравці переходять на одну позицію по годинниковій стрілці, гравець позиції 2 переходить на позицію 1 для подачі, гравець позиції 1 переходить на позицію 6 тощо. За помилку при переході команда втрачає очко і право на подачу.

Заміна гравців. Заміна – це акт, при якому гравець входить у гру на місце другого гравця, який має залишити майданчик (крім ліберо). Заміна вимагає дозволу судді. У кожній партії в команді дозволено максимум 6 замін. Одночасно може бути замінено одною чи більше гравців. Гравець початкового розміщення може вийти з гри й повернутись, але тільки один раз в партії і тільки на позицію гравця, який його заміняв.

Вилучений з гри чи дискваліфікований гравець може бути замінений іншим, але тільки за правилами заміни. Якщо це неможливо, то команда вважається неповною.

М’яч у грі. М’яч знаходиться в грі з моменту удару на подачі, дозволеному першим суддею.

М’яч “поза грою”. М’яч знаходиться поза грою з моменту помилки, зафіксованої свистком одного із суддів.

М’яч “у майданчику’. М’яч рахується “в майданчику”, коли він торкається його поверхні, включаючи обмежувальні лінії.

М’яч “за”. М’яч вважається “за”, коли частина м’яча, яка торкається підлоги, знаходиться повністю за обмежувальними лініями, коли він торкається предметів за межами майданчика, стелі, коли він торкається антен, шнурів, стійок чи сітки за межами бокових стрічок.

Команді надано право максимум на 3 удари для повернення м’яча. Якщо використано більше ніж три удари, команда робить помилку “чотири удари”. Ударами вважаються не тільки удари гравців, але також випадкові дотики з м’ячем. Гравець не може ударити м’яч два рази підряд. Два чи три гравці можуть торкатися м’яча одночасно.

Гравець Ліберо

Кожна команда має право назначити серед 12 гравців одного спеціалізованого захисного гравця “Ліберо”.

Ліберо записується в протокол перед матчем у спеціальній колонці, відведеній для цього. Його номер має бути також зафіксований в картку розміщення на 1 партію. Ліберо не може бути ні капітаном команди, ні ігровим капітаном. Ліберо має носити форму в якій, як мінімум, футболка відрізняється за кольором з іншими футболками членів команди.

Ліберо дозволяється замінити будь-якого гравця задньої лінії, але не дозволяється виконувати завертаючий атакуючий удар з будь-якого місця, якщо в момент доторкання м’яч знаходився повністю вище верхнього краю сітки. Він не може подавати, блокувати або намагатися блокувати.

Заміна ліберо не рахується, як звичайні заміни. Їх число не обмежене, але між двома з них повинно бути проведено розігрування м’яча. Ліберо може бути замінений тільки тим гравцем, якого він замінив раніше. Ліберо і гравець, який заміняє його, проводять цю заміну тільки через бокову лінію перед лавою їх команди між лінією зони атаки й лицьовою лінією.