Розділ 1 Основи знань з теорії та методики викладання спортивних ігор

1.1. Завдання, принципи й методи навчально-тренувального процесу

Конкретні завдання навчально-тренувального процесу формулюються на основі вимог підготовки спортсменів високої кваліфікації, обліку методичних принципів і закономірностей тренування, особливостей формування навичок і специфіки гри. Ці завдання можна об'єднати в такі групи:

1. Зміцнення здоров'я, сприяння правильному фізичному розвитку; розвиток основних рухових якостей і вдосконалення життєво важливих рухових навичок і умінь.

2. Розвиток спеціальних здібностей і якостей для успішного оволодіння технікою й тактикою гри.

3. Здійснене оволодіння технікою й тактикою гри.

У тренувальному процесі діють різні закономірності, засновані на біологічних, педагогічних, психологічних і логіко-пізнавальних особливостях виховання юних спортсменів. Ці особливості базуються на загальних дидактичних принципах, що одержали в галузі фізичного виховання своє специфічне вираження. Дидактичні принципи спортивного тренування утворюють єдину систему, взаємозалежну та взаємозумовлену, спрямовану на виховання висококваліфікованих спортсменів.

Принцип свідомості й активності. Успішне вирішення завдань, які поставлені перед юними спортсменами в процесі тренувальних занять, багато в чому визначається творчістю й самостійністю спортсменів, їх активністю і свідомим ставленням до справи.

Принцип наочності. Наочність у процесі навчання і тренування юних спортсменів забезпечується демонстрацією різних вправ або прийомів. Показувати техніко-тактичні прийоми слід чітко, технічно правильно.

Принцип приступності й індивідуалізації. Визначаючи міру доступності тренер керується програмними й нормативними вимогами, а також фізичними та функціональними можливостями, даними лікарського контролю, типологічними особливостями центральної нервової системи юного спортсмена. Принцип індивідуалізації допомагає в кожному конкретному випадку визначити розходження між календарним і біологічним віком спортсменів з урахуванням їх акселерації, тому що перевищення тренувальних навантажень створює загрозу не тільки зростанню спортивної майстерності, а й здоров'ю підлітків.

Принцип систематичності. Регулярні заняття спортом дають незрівнянно більший ефект, ніж переривчасті або епізодичні, функціональні і структурні зміни в організмі людини, отримані в процесі тренування, тому вдосконалення в конкретному виді спорту буде можливим тільки при безперервних систематичних тренуваннях.

Принцип прогресування. Поступове підвищення вимог міцно закріплених навичок і умінь відображає загальну тенденцію тренувального процесу. Перехід до нових, більш складних вправ має відбуватися в міру закріплення формуємих пристосувань до фізичних навантажень.

Принцип міцності знань. Цей принцип припускає оволодіння уміннями й навичками при напруженні всіх пізнавальних процесів: уяви, пам'яті, активного логічного мислення.

Методи навчання і тренування як інструментарій тренера для постійного вдосконалення з формування гнучкої навички, міцної у своїй основі, але пластичної в зовнішньому прояві, відіграють важливу роль.

Існують такі основні методи навчання і тренування:

• пояснювально-ілюстративний;

• репродуктивний (відтворюючий);

• метод проблемного викладу;

• частково-пошуковий;

• дослідницький;

• метод розчленованої вправи;

• ідеомоторний.

У методиці навчання спортсменів-ігровиків виділяють такі етапи:

1. Ознайомлення з прийомом, що розучується.

2. Розучування прийому в спрощених умовах.

3. Розучування прийому в ускладнених умовах.

4. Закріплення прийому в грі.

Запитання для самоконтролю:

1. Охарактеризуйте принципи навчально-тренувального процесу.

2. Які ви знаєте методи тренувального процесу?

3. Назвіть етапи навчання спортсменів-ігровиків.