1.4.3. Особливості проведення занять спортивними іграми зі школярами

На початковому етапі навчання дітей віком до 10 років варто зосередитися на різнобічному руховому розвитку, де б переважали ігри й розважальні ігри з бігом, естафети з акцентом на розвиток спритності, ігри з м'ячем (веденням, передачами, ударами в ціль).

Навчаючи дітей окремим прийомам техніки, слід ставити перед ними визначені вимоги, але підходити до цього треба з обережністю. Важливо уміло вибирати та застосовувати відповідно до віку фрагменти гри. Їх відпрацьовують на заняттях з дітьми на обмеженому просторі й у маленьких групах, що збільшує частоту контакту дітей з м'ячем. Унаслідок цього у вправах часто повторюються необхідні елементи техніки. Дітям варто пропонувати використовувати велику кількість таких елементів і виконувати їх різноманітними способами. Не слід зловживати тривалими словесними поясненнями, краще звернути увагу на чіткість виконання запропонованих вправ.

Паралельно з початком навчання, спрямованого на точність і чіткість виконання прийомів техніки, тактики, велике значення надається навчанню поводження в грі, спортивних взаємин з партнерами по команді, суперником, повазі до суддів, власному підпорядкуванню виконання позначених функцій і завдань команди тощо.

Коректуючи виявлені недоліки або помилки, дітям про них варто говорити дуже коротко, у формі підказки або звертання на це їх уваги.

У навчанні дітей віком до 10 років необхідно застосовувати різноманітні спрощені ігри. У них вони одночасно навчаються успішно застосовувати засвоєні елементи техніки в різноманітних змінах ігрових ситуацій. На цьому етапі не варто вводити в заняття складні фрагменти тактики гри.

Слід враховувати, що дітям необхідно давати в основному такі вправи, які розвивають спритність і гнучкість. Заняття мають бути різноманітними, обмеженими в часі й адекватними віковій категорії гравців. Програма теоретичного курсу, як і сама гра, повинні викликати в дитини інтерес.

У підготовчій частині змагань вправи слід починати в помірному темпі з поступовим прискоренням.

У процесі навчання діти віком від 11 до 14 років проходять загальну підготовку. Відчутно зростає обсяг систематизованого навчання основних прийомів техніки й її вдосконалення.

Навчання дітей цього віку має проходити в добре організованих змагальних умовах. Якщо на першому етапі гравці опанували елементами техніки в ігровій формі, то на другому і третьому етапі навчання необхідно звертати увагу на якість виконання рухів, їхнє вдосконалення, на впевнені дії з м'ячем за умов протиборства.

Усувати промахи та помилки під час виконання прийомів техніки має тренер. Важливе значення, як і раніше, має навчання основних прийомів техніки в спрощених іграх (ведення, обведення, удари), їх удосконалення, формування й розвиток навичок за умови відсутності суперника, з пасивно й активно діючим суперником.

Під час процесу навчання необхідно постійно проводити виховну роботу. Підлітки віком 13–14 років уже здатні оцінювати як власні дії, так і дії партнерів по команді.

Навчання прийомам техніки необхідно проводити одночасно з навчанням тактичного дозволу конкретних ситуацій за умови гри, оскільки рівень володіння технікою позначає й тактичні можливості гравця. Вони розвиваються в комплексних вправах, іграх і в процесі теоретичних занять. Рухові якості (загальна витривалість, швидкість рухів, спритність) можна постійно розвивати. Для того, щоб зміцнювалася витривалість, необхідно двічі на тиждень застосовувати тривалий біг у помірному темпі на відстань до 2 км.

Тренер, що працює з дітьми, має мати відповідні знання з методики викладання вправ, що відповідають загальному розвитку, і вправ з техніки й тактики гри. Велике значення має особистість тренера як педагога. Він має переконувати і впливати на дітей уже своїм авторитетом і індивідуальним підходом до кожного зі своїх учнів. Від тренера в більшій мірі залежить їх досягнення в навчанні. Саме він відіграє велику роль у вихованні в них рішучості, відваги, самостійності, психологічної відсічі, у їх умінні співіснувати в колективі.

Навчання юнаків і дівчат віком 15−16 років спрямовано на вдосконалення набутого в спорті, а 17−18 років − на високі спортивні досягнення. Під час проведення навчання з гравцями цих вікових категорій варто звернути увагу на пропорцію між загальною і спеціальною підготовками. Якщо гравець буде мати великий обсяг спеціального тренування, він ніколи не розкриє своїх максимальних можливостей. Коли спеціальне тренування проводити частіше і включати до нього вправи, що впливають на розвиток витривалості й інших рухових якостей, він стане гарантією придбання гравцем високої спортивної форми.

Для навчання й удосконалення техніки гри використовують вправи й ігри, які дають змогу опанувати динамічною технікою. Важливо, що якісне виконання прийомів техніки з урахуванням сили і швидкості відіграє відповідальну роль у грі. У процесі навчання на заняттях мають домінувати вправи комплексного характеру з урахуванням того, що гравцям потрібно буде робити під час гри.

Вік з 15 до 18 років − це період розвитку і росту, змінюється вага тіла, а це дає можливість збільшувати кількість тренувальних занять, де обсяг вже поступається підвищеній інтенсивності. На тренуванні необхідно систематично здійснювати лікарський контроль, використовуючи тести, аналізувати тренувальну роботу і її вплив на стан гравців.