4.3. Система удобрення

Лучні трави можуть активно рости і розвиватись якщо у ґрунті є достатня кількість доступних для рослин поживних речовин.

Добрива в луківництві забезпечують: широкі можливості використання біологічного азоту; нагромадження запасних поживних речовин, а отже, й кращу перезимівлю трав і здатність переносити інші несприятливі умови (посуха, затоп­лення тощо); стимуляцію діяльності мікрофлори, прискорен­ня процесів мінералізації органічних решток, включення в кругообіг поживних речовин з одночасним підвищенням ро­дючості ґрунту; підвищення середньодобових темпів нарос­тання вегетативної маси після скошування чи спасування, тобто отавності; вирівнювання надходження зеленої маси по місцях літнього сезону і збільшення тривалості вегетаційного періоду завдяки більш ранньому відростанню трав навесні й пізнішому закінченню вегетації восени; поліпшення морфо­логічної структури, хімічного і ботанічного складу травостоїв.

Удобрення лучних трав, на відміну від польових культур, має ряд особливостей. Зокрема, лучна рослинність складається переважно з багаторічних видів, які мають міцну кореневу систему і здатні до вегетативного відновлення, що необхідно враховувати як у рік внесення добрив, так і в наступні роки. Ботанічний склад рослинності за роками різ­номанітний, тому види і норми добрив повинні стимулювати розвиток господарськоцінних груп рослин.

Для удоб­рення сіножатей і пасовищ можна використовувати міне­ральні й органічні добрива.

В умовах достатнього зволоження з поживних елементів, які вносять на луки (N, Р, К, Са, Мg), найефективнішим є азот.

Азотні добрива. З азотних добрив вносять сір­чанокислий амоній, селітру (аміачну, натрієву й кальцієву), сечовину та аміачну воду. Тверді добрива вносять поверхнево за допомогою тукових сівалок і розкидачів. Рідкі азотні доб­рива необхідно загортати в ґрунт.

Найдоцільніше вносити азотні добрива на початку веге­тації трав. Оскільки весняне внесення пригнічує розвиток бобових трав, їх слід вносити у три–чотири прийоми – рано навесні та після окремих циклів скошування.

Фосфорні добрива. При внесенні фосфорних добрив на луках покращується ріст і розвиток трав, посилюється розвиток кореневої системи, поліпшується ботанічний склад. Для удобрення викорис­товують суперфосфат (містить 14–20% фосфору), фосфорит­не борошно (10–12%) і фосфатшлак (8–12%).

Суперфосфат як швидкодіюче добриво можна застосовува­ти рано навесні на всіх ґрунтах. Фосфоритне борошно і фосфатшлак найкраще вносити на кислих ґрунтах восени.

Калійні добрива. З усіх зольних елементів калій міститься в рослинах у найбільшій кількості. Найбагатші ним молоді рослини. Він посилює інтенсивність окислювальних процесів у рослинних тканинах, впливає на синтез білкових речовин, процеси фотосинтезу, збільшуючи в рослинах вміст вугле­водів, хлорофілу і каротину, відіграє важливу роль у засвоєнні рослинами азоту, підвищує їхній імунітет. Застосування калійних добрив, сприяє засвоєнню травами фосфору й азоту. З калійних добрив на сіножатях і пасовищах використо­вують каїніт і сильвініт, які містять 10–12% калію, концент­ровані добрива – калійну сіль (40% калію), хлористий калій (52–57% калію).

Мікродобрива. Для ефективного вирощування лучних трав, крім основних добрив (азотних, фосфорних і калійних), на природних угіддях слід вносити мікродобрива, які містять біологічно важливі й незамінні елементи – бор, мідь, марганець, молібден, цинк, кобальт та ін.

Органічні добрива. Збагачуючи ґрунт макро- і мікроелемен­тами, органічні добрива – найважливіший захід підвищення його родючості. Вони містять усі основні поживні речовини, потрібні рослинам. Вносять органічні добрива на луках усіх типів, навіть на торфових. У лучних трав, прикритих на зиму компостом або добре перепрілим гноєм, утворюються нові бічні пагони, які навесні добре розвиваються і ростуть. Ор­ганічні добрива забезпечують рослини протягом вегетаційного періоду азотом, а також калієм, фосфором і в невеликій кіль­кості мікроелементами, яких часто на луках не вистачає. Крім того, вони регулюють температуру ґрунту – захищають його взимку від сильних морозів, а влітку від надмірного висихання.

Розрахунок доз мінеральних добрив проводимо за формулою:

Д =

де: Д – доза добрива, кг/га поживної речовини (без показника С), або ц/га фізичної маси (з показником С);

В – винос елемента живлення урожаєм, ц/га (враховуючи, що врожайність сіна трав становить на малородючих грунтах 15-20 ц/га, на родючих – 40-60 ц/га);

П – вміст в грунті рухомої форми поживного елемента (вихідні дані), кг/га (для перерахунку вмісту елементу із мг/100г необхідно помножити на постійний коефіцієнт - 30);

Кг - коефіцієнт використання поживного елемента з грунту, %;

Кд – коефіцієнт використання поживного елемента з мінеральних добрив, %;

С – вміст поживної речовини в добриві, %;

За вихідними даними: Nгідрол становить 30 мг/кг,

Р2О5 (Кірсанов) – 50 мг/кг,

К2О (Кірсанов) – 50 мг/кг.

Розраховуємо дозу внесення азотного добрива:

В = 20*1,6 = 32 кг/га

П = 30:10 * 30 = 90 кг/га

Кг = 9%

Кд =