72. Походження і сутність держави.

Держава — це сукупність людей, території, на якій вони проживають, та суверенної у межах даної території влади.

Найдавнішою теорій є теологічна або теорія божественного походження держави. Її суть зводиться до того, що держава виникла по Божій волі, або визначена людині Богом. Підтвердження цієї теорії ми можемо знайти в Біблії (Старий Заповіт), де говориться про виникнення держави в Стародавньому Ізраїлі, коли Мойсей виводив євреїв з Єгипту.

Другою теорією є договірна теорія про походження держави. Суть цієї концепції зводиться до того, що держава і право виникли із людських угод, що вони створені шляхом суспільного договору для захисту власності, життя і свободи людей.

Третя — патріархальна теорія виводить походження держави від сім'ї, яка шляхом розвитку переходить в рід, від роду до племені, до об'єднання племен і до виникнення народності, як союзу племен. Державна влада поступово виростає від влади батька в сім'ї до влади Ради старійшин племені і досягає влади князя, короля або вождя.

Четвертою теорією є теорія “завоювання” або насильства. Її суть зводиться до того, що держава виникла в результаті насильства і завоювання одного племені іншим, одного народу іншим. Вона розглядається як панування сильного над слабким.

Найбільш розповсюдженою теорією виникнення держави є класова (марксистська) теорія, яка пояснює походження держави наступним чином. Розвиток матеріальної основи життя суспільства, пов'язаний з розподілом праці, виникненням виробництва, обміну виробів до змін соціальної структури суспільства, виникнення соціальної нерівності. Між класами і майновими верствами починається боротьба за владу з тим, щоб у рішеннях влади знайшли відображення їх інтереси. Відбувається поступова зміна структури влади: з влади всього суспільства вона стає владою верстви, класу. Процес завершується з появою особливого суспільного інституту, що отримав назву – держава.

В останні десятиліття розробляється космічна теорія виникнення держави. Її суть зводиться до того, що держава виникла і була рекомендована іншими космічними цивілізаціями як вища організація управління суспільством.

Сутність держави — це внутрішній зміст її діяльності, який виражає єдність загальносоціальних і вузькокласових (групових) інтересів громадян.

На сьогоднішній день в юридичній науці сформувалося два підходи до сутності держави:

• класовий аспект — захист інтересів економічно пануючого класу, здійснення організованого примусу. Цей підхід вірно характеризував сутність ряду історичних типів держави (рабовласницького, феодального, буржуазного).

• загальносоціальний аспект — захист інтересів усього суспільства, забезпечення громадського блага, підтримання порядку, виконання інших загальносоціальних справ. Тобто є засобом згладжування можливих конфліктів, протиріч між різними верствами, групами населення.

Сутність держави завжди трактували по-різному. Одні вважали, що держава – це політичний феномен, що притаманний будь-якому класовому суспільству. Інші стверджували, що держава являється носієм політичної влади. Окремі вчені зводили сутність держави до різноманіття органів управління суспільством.

Зміст діяльності держави набув нових якостей:

• держава стала на шлях подолання суспільних суперечностей не шляхом насильства і придушення, а за допомогою досягнення громадського компромісу, створення умов для розвитку громадянського суспільства;

• держава у своїй діяльності широко використовує такі загальнодемократичні ідеї та інститути, як поділ влади, плюралізм думок, висока роль суду, гласність та ін.;

• держава застосовує засоби захисту людини праці, соціальної захищеності всіх громадян;

• на міжнародній арені держава проводить політику, що потребує взаємних поступок, компромісів, домовленостей з іншими державами.

Така держава в сучасних західних теоріях трактується як надкласова, що представляє інтереси всіх верств суспільства. Вона називається соціальною правовою державою, державою соціальної демократії. Сутність й цієї держави не позбавлена класового аспекту, проте він не настільки виражений, як в експлуататорських державах — рабовласницьких, феодальних, буржуазних.