38. Принципи, закони і категорії діалектики

До принципів діалектики зазвичай належать:

— принцип розвитку; (Адже «все тече і все змінюється», як стверджував ще Геракліт)

— принцип загального взаємозв'язку; (виникнення, зміна, розвиток неможливі в ізольованому стані)

— принцип тотожності (єдності) діалектики, логіки та теорії пізнання;

— принцип сходження від абстрактного до конкретного;

— принцип єдності логічного та історичного.

Принцип сходження від абстрактного до конкретного акумулює у собі пізнавальну можливість законів і категорій діалектики, він організовує процес пізнання. Слід зауважити, що категорії абстрактного й конкретного не збігаються з аналогічними буденними поняттями. Абстрактне — це вирвана із загального зв'язку, загальної логіки розвитку предмета, відтворена якась одна його сторона. Конкретне — це відбиття об'єктивної дійсності в системі понять, це теоретичне відтворення єдності предмета. Тому зрозуміло, що абстрактної істини немає, що істина завжди конкретна.

Принцип єдності логічного й історичного допомагає зрозуміти, як абстрактне трансформується у конкретне. Логічне — це теоретичне відтворення закономірностей реального розвитку. Історичне — процес розгортання дійсності у часі у всьому різноманітті її конкретних форм.

К. Маркс у своїй основній праці «Капітал. Критика політичної економії». Почав з найабстрактнішої «елементарнішої форми багатства - товару», досліджуючи історично розвиток товарних відносин, знаходячи логіку капіталізму, К. Маркс висвітлює суспільні відносини конкретно: виражає єдність законів розвитку, тотальності процесу розвитку, що охоплює природу, людське мислення і суспільство, Що втілюється в принцип тотожності (єдності) діалектики, логіки й теорії пізнання.

До законів матеріалістичної діалектики належать:

• закон єдності і боротьби протилежностей (визнає внутрішнє джерело руху і розвитку в природі, суспільстві та пізнанні)

• закон взаємного переходу кількісних змін у якісні (Будь-який предмет має певну якість, що відрізняє його від інших предметів, і певну кількість, яка характеризує його щодо величини, об'єму, ваги тощо.);

• закон заперечення заперечення. (виявляє напрям розвитку, показує, у якому напрямку він іде, яка загальна тенденція розвитку, а по-друге, він розкриває спадкоємний зв'язок між різними стадіями розвитку, між старим і новим, між тим, що вмирає, і тим, що народжується. Цей закон показує, в якій формі і як здійснюється взаємозв'язок процесу розвитку між старим і новим. Розкриває форми поступального розвитку і демонструє, що розвиток іде не по замкненому колу, не по прямій лінії, а по складній спіралеподібній формі)

Основними категоріями діалектики є: буття, матерія, рух, розвиток, простір, час, суперечність, антагонізм, кількість, якість, міра, стрибок, заперечення, становлення, одиничне і загальне, причина і наслідок, форма і зміст, необхідність і випадковість, можливість і дійсність, частина і ціле, система, структура, елемент і т.п.

Поняття «буття» дає змогу позначити і описати все, що є, все що існує — все. Буття як реальність багатогранна, надзвичайно складна по структурі. Залежно від підстав виділяють різні сфери, рівні і градації буття. Матерія — мати всього сущого, філософська категорія для позначення (об’єктивної) дійсності (реальності), яку люди здатні пізнати через відчуття і яка проте існує (об’єктивно) незалежно від них.