Заняття 14

Тема. Будова скелету людини. Ріст і розвиток лицьового і мозкового черепу, хребта, грудної клітки, кінцівок.

Мета заняття: розширити знання студентів про будову та функції опорно-рухового апарату людини, вивчити основні етапи росту і розвитку відділів скелету, порівняти і охарактеризувати ріст і розвиток лицьового та мозкового черепу, хребта, грудної клітки та кінцівок, розвивати логічне і аналітичне мислення, виховувати у студентів бережливе ставлення до власного здоров’я і здоров’я близьких людей.

Обладнання: підручники, слайди, таблиці, муляжі, малюнки, схеми.

Література:

1. Маруненко І.М., Неведомська Є.О., Бобрицька В.І., Анатомія і вікова фізіологія з основами шкільної гігієни: Курс лекцій для студ.небіол.спец.вищ. пед. навч. закл. – К.: Професіонал, 2006.

Поняття й терміни: опорно-рухова система, кісткова тканина, череп пояс верхньої кінцівки, пояс нижньої кінцівки, кістка, ріст, розвиток.

Вид заняття: лекція з елементами бесіди

Хід заняття

І. Організаційний етап

ІІ. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності

План заняття

1. Характеристика опорно-рухового апарату людини.

2. Будова скелету голови та його вікові особливості.

3. Будова і вікові особливості хребта і грудної клітки.

4. Будова і вікові особливості скелету верхніх та нижніх кінцівок.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Характеристика опорно-рухового апарату людини.

Опорно-рухова система — комплекс структур який утворює каркас, надає форму організму, дає йому опору та забезпечує захист внутрішніх органів і можливість пересування в просторі. Опорно-рухова система складається з кісток, їх з’єднань і скелетних м’язів.

Значення опорно-рухової системи:

1. Захисна функція. Кістки скелету захищають внутрішні органи від механічних пошкоджень (кістки черепа, хребта, грудної клітки, таза).

2. Рухова функція. Виконують кістки кінцівок та хребта.

3. Підтримування тіла в певному вертикальному положенні (кістки хребта,

кістки кінцівок)

4. Кровотворна – за рахунок червоного кісткового мозку (головки

трубчастих кісток ребра, хребці, кістки тазу).

5. Кістки –депо для мінеральних солей і мікроелементів (Fe, Ca, P).

6. М’язи – депо глікогену.

Кісткова тканина – це різновид сполучної тканини. Структурною одиницею тканини є остеон, він має від 5 до 20 кісткових пластинок, що ніби вставлені один в один у вигляді циліндра.

2. Будова скелету голови та його вікові особливості.

Череп — скелет голови, в яко­му розрізняють два відділи: мозковий (черепну коробку) і лицьовий.

До складу че­репа входять наступні кістки:

лобова, яка закриває порожнину черепної коробки спереду;

середина черепної кришки утворена двома тім'яними кістка­ми, які за допомогою зубчастого шва з'єднуються одна з одною, а також з лобовою і потиличною кістками;

лускатим швом тім'яні кістки спо­лучаються із скроне­вими, які утворюють бічні поверхні черепної коробки;

потилична кістка утворює задню стінку мозкового чере­па і його основу.

в утворенні основи черепа бере участь клиновидна або основна кістка, на верхній поверхні якої є заглибина — турецьке сідло, в якій міститься нижній мозковий придаток — гіпофіз;

решітчаста кістка лежить у верхньому відділі носової порож­нини у вирізці лобової кістки. Крізь численні отвори решітчастої кістки від головного мозку до слизової оболонки носа проходять гілочки нюхо­вого нерва;

вер­хньощелепна кістка бере участь в утворенні очної ямки, носової і ро­тової порожнини;

вилична кістка, сполучаючись з виличним відрост­ком скроневої кістки, утворює виличну дугу, до якої прикріпляються м"язи зв'язки обличчя;

сльозова кістка найменша і найтонша з усіх кісток черепа — пластинка чотирикутної форми, що утворює передню части­ну присередньої стінки очної ямки;

піднебінна кістка складається з двох пластинок: горизонтальної, яка утворює задню частину твердого піднебіння і вертикальної, яка входить до складу бічної стінки носа.

нижня носова раковина — цілком самостійна кістка, що має форму вигнутої пластинки.

Непарних кісток три: леміш, що утворює верхню частину носової перегородки; нижня щелепа, що складається з двох частин, які зрос­таються на другому році життя і невелика підковоподібна кістка — під'язикова, яка є місцем прикріплення багатьох м'язів.

Найінтенсивніше кістки черепа ростуть протягом першого року життя. З віком, особливо з 13-14 років, лицьовий відділ росте енергійні­ше і починає переважати над мозковим.

У новонародженої дитини череп ще повністю не окостенів. Лобо­ва, основна і скроневі кістки складаються з двох частин кожна, поти­лична кістка поділена на чотири частини. Процес їх зростання триває 3-4 роки.

Черепні шви остаточно форму­ються тільки у 3-4 роки і до 30 років життя людини майже повністю заростають.

Найінтенсивніше росте череп протягом 1 року життя дити­ни, до 4 років він росте ще досить швидко, потім його ріст уповільнюється, особливо у віці 7-12 років.

Статеві відмінності в будові черепа поляга­ють у тому, що чоловічий череп більший, лицьова частина його більш розвинена, а виступи і горбики, до яких прикріплюються м'язи виразніші, ніж у черепа жінки.