6.4 Переваги та недоліки ринку праці

Функціонування ринку праці надає наступні переваги:

> полегшує та прискорює процес узгодження особистих, колективних та загальнодержавних інтересів при розміщенні працівників в системі суспільного поділу праці;

> надає необхідну гнучкість процесу підготовки та розподілу робітників та спеціалістів;

> сприяє підвищенню ефективності праці за рахунок раціонального розміщення працівників за суспільними сферами виробництва;

> виконує функцію зв'язуючої ланки між професійною підготовкою працівників та їх використанням;

> поліпшує вибір людьми професій у відповідності до їх здібностей і бажань, з врахуванням суспільних потреб;

> слугує сильним важелем регулювання індивідуальних доходів, наближення їх до суспільно необхідного рівня з врахуванням кваліфікації та дефіцитності професій;

> в результаті конкуренції роботодавців за залучення кращих працівників поліпшує умови праці та індивідуального відтворення робочої сили;

• виступає сильним засобом оптимізації потоків розподілу та перерозподілу працівників.

3 іншого боку, як свідчить закордонний досвід, ринок праці має ряд недоліків, серед яких слід назвати те, що:

> розвиток ринку праці, як правило, супроводжується відродженням та поглибленням товарно-грошового фетишизму;

> групові та особисті інтереси відособлених групових та індивідуальних виробників, як правило; будуть переважати над загальльнонародними цілями та завданнями. Цей недолік ринку праці пом'якшується, якщо в країні підтримується прагнення державних органів, роботодавців та найманих працівників досягти загального блага в суспільстві.

Останнє визначається чотирма показниками:

• зростання продуктивності праці повинно перевищувати зростання середньої заробітної плати;

• збільшення валового національного продукту;

• вдосконалення техніки та технології виробництва (науково-технічний прогрес);

• зростання рівня життя населення.

Представники держави, підприємців та найманих працівників повинні бути зацікавленими учасниками регулювання соціально-трудових відносин, в рівній мірі відповідати за розробку взаємоприйнятних питань;

> ринку праці притаманна стихійність, яка загострює проблеми працевлаштування населення і ускладнює реалізацію права на працю і доходи.

6.5 Функції ринку праці Під функціями розуміють рід та вид іяльності. Сучасний ринок праці виконує такі з них:

^ суспільного поділу праці – розмежовання найманого працівника та роботодавця, розподіл найманих працівників :за професіями та кваліфікацією, галузями виробництва та регіонами;

^ інформаційну. В умовах ринку ціни на продукцію, попит і пропозиція, відсоткові ставки на кредит постійно змінюються, що позначається на стані ринку праці. Ринок дає учасникам процесу купівлі-продажу товару "робоча сила" інформацію щодо умов найму, рівня заробітної плати, пропозиції робочих місць та робочої сили, якості робочої сили тощо.

^ посередницьку. Ринок праці встановлює зв'язок між роботодавцями та найманими працівниками, які виходять на ринок для задоволення взаємних інтересів і потреб щодо вигідних умив купівлі-продажу товару "робоча сила". В нормально розвинутій економіці найманий працівник має можливість вибору оптимального для нього робочого місця (а точки зору умов праці, професійної направленості, форми та розмірів оплати, рівнн кваліфікації).

^ ціноутворюючу. Це основна функція ринку праці, який встановлює рівновагу між попитом і пропозицією робочої сили. При цьому задоволення попиту досягається за рахунок розширення пропозиції, підвищення якості та ціни робочої сили, які перебувають в постійному русі й урівноважують одне одного.

^ стимулюючу. Ця функція полягає в тому, що ринок розвертає економіку лицем до потреб людей, робить всіх учасників конкурентного процесу матеріально зацікавленими в задоволенні цих потреб. 3 одного боку, завдяки механізму конкуренції ринок праці стимулює краще використання трудових ресурсів з метою забезпечення розвитку і прибутковості виробництва. З іншого боку, він висуває вимоги до робочої сили, стимулюючи найманих працівників поліпшувати її якісні характеристики з метою ефективної реалізації цього товару на ринку, що значною мірою залежить від конкурентоздатності робочої сили;

^ оздоровлюючу. Завдяки конкуренції, суспільне виробництво звільняється від економічно слабких, нежиттєздатних підприємств, Ринок — це найбільш об'єктивніший суддя, найбільш демократичний механізм економічного відбору ефективно діючих господарств та банкрутства слабких. Реалізуючи цю функцію, ринок товарів підгримує рентабельність економіки в цілому. Аналогічно діє і ринок праці, який дозволяє одержувати перевагу в конкурентній боротьбі працівникам з більш високими якісними показниками робочої сили. Низькі якісні характеристики робочої сили здатні забезпечити найманому працівникові лише низькооплачувану низькокваліфіковану роботу або статус безробітного.

^ регулюючу. Ринок взагалі впливає на всі сфери економіки і перш за все на виробництво. Він дає відповіді на запитання ІЦО, ДЛЯ КОГО, ЯК виробляти. Певною мірою ринок впливає і на формування пропорцій суспільного виробництва, розвиток регіонів, сприяючи переміщенню робочої сили з одних регіонів, господарств в інші, які пріоритетне розвиваються і високорентабельні. Тобто, він регулює надлишки трудових ресурсів, їх оптимальне розміщення, а також ефективне використання. Ринок праці, зокрема, регулює рух трудових ресурсів, спонукаючи підприємців утримувати саме ту кількість працівників і такої кваліфікац, які забезпечують його прибутковість,