Розділ 2 Ринок праці та зайнятість населення в умовах формування ринкових відносин

Тема 6 Ринок праці

6.1 Поняття та умови виникнення ринку праці

6.2 Елементи ринку праці

6.3 Механізм функціонування сучасного ринку праці

6.4 Переваги та недоліки ринку праці

6.5 Функції ринку праці

6.6 Класифікація ринків праці

6.4 Сучасні моделі ринку праці

6.5 Основні характеристики новітніх тенденцій розвитку ринку праці

6.1 Поняття та умови виникнення ринку праці

Ринок праці е одним з типів ринків за економічним призначенням. Крім нього виділяються: ринок засобів виробництва, ринок продуктів (предметів споживання), фінансовий ринок (ринок позичкових капіталів), ринок послуг (освітніх, побутових, медичних і т.п.), ринок технологій, ринок інформації, ринок духовних благ. Ці типи ринків не однакові за своєю значимістю. Ринок праці формується як одна а найважливіших органічних ланок ринкової системи. Він може функціонувати лише у взаємозв'язку з іншими типами ринків, які всі певною мірою реагують на ситуацію, що складається в економіці- Порушення, дисбаланс в будь-якому з ринків по "ланцюжку" передається в усі інші. Ринок праці як частина ринкової структури забезпечує рух товарів і послуг, спрямовуючи та вилучаючи ресурси з галузей економіки відповідно до руху капіталів і товарів. На відміну від інших типів ринків ринок праці має не тільки ресурсний, товарний характер, але й породжує незрівняно більше економічних і соціальних проблем та вимагає більше уваги і фінансової підтримки з боку держави.

Ринок праці

Ринок засобів виробництва

Ринки у відповідності Ринок предметів споживання

до економічного Фінансовий ринок

призначення Ринок послуг

Ринок технологій

Ринок об'єкта інформаціі

Ринок духовних благ

У сучасній економічній літературі неможливо знайти однозначне трактування ринку праці, як і ринку взагалі. В різних формулюваннях ринку праці виділяються такі його аспекти:

стадії процесу відтворення робочої сили, узгодження попиту і пропозиції, характер відносин між людьми та ін. Здебільшого ринок праці визначається як інститут або механізм, в якому покупці та продавці здійснюють процеси купівлі-продажу товару "робоча сила", вступаючи у відносини товарного обміну. Іншими словами, ринок праці – це системасоціально-економічних відносин між продавцем і покупцем товару робоча сила щодо її покупки та продажу (найму, оцінки, звільнення працівників та встановлення розмірів компенсації за використану робочу силу в залежності від ряду факторів).

Умовами виникнення вільного ринку

• суспільний поділ праці, завдяки якому здійснюється спеціалізація виробників на виробництві тих чи інших конкретних товарів;

• економічне відокремлення виробників на основі приватної власності на засоби виробництва, що в основному забезпечує еквівалентність товарного обміну;

• самостійність виробника та свобода підприємництва;

• наявність попиту на товар, що виробляється, з боку покуців.

Аналогічними є умови виникнення ринку праці:

юридична свобода і здатність власника робочої сили за своїм розсудом розпоряджатись своїми здібностями до праці.

відсутність у людини всього необхідного для ведення свого господарства як джерела одержання всіх потрібних для життя засобів існування. Проте за сучасних умов мова вже не йде про абсолютну відсутність будь-яких інших засобів чи умов існування. Адже деяка частина найманих працівників є власниками цінних паперів, нерухомості і т.п., з яких одержує доход, але все-таки змушена продавати свою робочу силу. Необхідність в продажу своєї робочої сили виникає тоді, коли доход з інших джерел є недостатнім для одержання всіх необхідних для життя засобів.

наявність покупця-підприємця, який економічно змушений вийти на ринок праці для купівлі запропонованої здатності до праці потрібних йому працівників.

Ефективне функціонування ринку праці можливе за наявності ряду умов:

• повна самостійнісіпь та незалежність продавця та покупця робочої сили в поєднанні з їх економічною відповідальністю;

• рівноправність партнерів (агентів) на ринку праці;

• активна конкуренція між власниками робочої сили за право зайняття робочого місця та роботодавців за залучення кваліфікованої робочої сили;

• наявність балансу між робочими місцями, сукупною пропозицією робочої сили та грошовою масою заробітної плати;

• можливість працівників та роботодавців об'єднуватися в спілки для захисту своїх інтересів. Проте в одній спілці вони перебувати не можуть.

Вказані умови можна розглядати як одну із аксіом ринку робочої сили. Крім неї, слід назвати, принаймні, ще дві:

• продавець прагне продати свій ТОВАР найдорожче , а покупець купити найдешевше;

• повинна існувати єдність ринку робочої сили з ринком товарів та послуг, ринком капіталів та іншими типами ринків (наприклад, ринок робочої сили не може ефективно функціонувати без ринку житла),

6.2 Елементи ринку праці

Елементами ринку праці виступають: товар, попит, пропозиція та ціна. Співвідношення попиту, пропозиції та ціни визначає кон'юнктуру ринку праці. У разі збігу попиту та пропозиції кон'юнктура ринку праці буде врівноваженою, в разі переви­ення попиту над пропозицією — трудодефіцитною, в разі пе­евищення пропозиції над попитом — трудонадлишковою,

В економічній літературі відсутня єдина думка про те, що слід вважати товаром на ринку праці: робочу силу, працю чи результати праці. Але більшість спеціалістів вважають, що він виступає у вигляді індивідуальної робочої сили. Індивідуальна робоча сила розглядається як сукупність фізичних та духовних якостей, якими володіє організм, жива особа і які пускаються нею в хід кожного разу, коли вона виробляє будь-які споживчі вартості. Це специфічний товар, який:

• є живим товаром, купівля якого має назву найму. Відповідно продана таким чином робоча сила називається найманою ро­бочою силою, а працівник — найманим працівником:

• не відчужується від його власника — найманого працівника в процесі купівлі-продажу. Працівник продає підприємцю користування своєю робочою силою на певний час, залишаючись носієм і власником цього своєрідного товару.

Найманий працівник і підприємець — юридично рівноправні люди і однаковою мірою користуються правами людини і громадянина. Відносини між найманим працівником та роботодавцем юридичне оформляються трудовим договором (контрактом), в якому вказуються взаємні права і обов'язки сторін по виконанню всіх умов купівлі-продажу робочої сили. Зокрема, за трудовим договором найманий працівник зобов'язаний працювати в господарстві підприємця за певною професією (спеціальністю), кваліфікацією, на певному робочому місці і дотримуватись режиму праці даної фірми. Підприємець, з свого боку, зобов'язаний виплачувати найманому працівникові заробітну плату у відповідності до виконаної роботи, забезпечувати умови праці, передбачені законодавством про працю та зайнятість і трудовим договором (контрактом);

• передбачає продовження безперервних відносин роботодавця і найманого працівника з моменту найму працівника аж до його звільнення. Ця обставина свідчить про унікальність ринку робочої сили, його принципову відмінність від інших това­ів: він існує не тільки за межами господарства, але і в ньому самому;

• відіграє значну роль у створенні доходів суспільства.

• не можна покласти на зберігання, як це можна зробити з іншим товарам;

• не приносить доходу, якщо його не продати, і, крім того, по­требує додаткових життєвих благ для його підтримки.

•оплачується роботодавцем після використання його протягом певного часу, встановленого договором купі - продажу робо­чої сили. Найманий працівник дозволяє використовувати свої здібності раніше, ніж вони оплачуються, тобто працівник наче кредитує підприємця;

• не знищується при використанні, а навпаки, примножується й сам бере участь у створенні благ;

• не може бути абсолютно однаковим у різних індивідів, якщо навіть вони відносяться до однієї і тієї ж Професії та спеціа­льності, на відміну від інших товарів та послуг, вироблених за одним стандартом та технологією,