Класифікація лікарських засобів, що впливають на міометрій
1. Засоби, що впливають переважно на скоротливу активність міометрію
1.1. Засоби, що переважно підсилюють скоротливу активність
1.1.1.Гормони і препарати задньої частини гіпофіза: окситоцин, дезаміно-окситоцин).
1.1.2.
Препарати
простагландинів: дінопрост
(простагландин
),
динопростон (простагландин
,).
1.1.3. Естрогени : естрон (фолікулін).
1.1.4. Антихолінестеразні засоби: прозерин.
1.1.5. Неселективні β-адреноблокатори: анаприлін.
1.1.6. Серотоніноміметики: серотонін.
1.1.7. Препарати різних груп: солі кальцію, рицинова олія, хінін, вітамінні
препарати (аскорбінова кислота, тіаміну хлорид та ін.).
1.2. Засоби, що зменшують скоротливу активність (токолітичні засоби).
1.2.1.
Речовини,
що стимулюють переважно
-адренорецептори
:
фенотерол, сальбутамол.
1.2.2. Засоби для наркозу: натрію оксибутират.
1.2.3. Транквілізатори: діазепам.
1.2.4. Гестагени: прогестерон.
1.2.5. Вітамінні препарати : токоферол.
1.2.6. Блокатори кальцієвих каналів: верапаміл, ніфедипін.
1.2.7. Препарати різних груп: магнію сульфат.
2 . Засоби, що підвищують переважно тонус міометрію
2.1. Препарати рослинного походження (алкалоїди й препарати ріжків): ергометрину малеат, екстракт ріжків густий, ерготаміну гідротартрат, ерготал.
2.2. Синтетичні засоби: котарніну хлорид.
3. Засоби, що знижують тонус шийки матки: атропіну сульфат, дінопрост, динопростон[1,10].
Засоби, що впливають переважно на скоротливу активність міометрію
Засоби, що переважно підсилюють скоротливу активність міометрію
Засоби, які викликають і стимулюють ритмічні скорочення матки, використовують для збудження пологів і для активізації скорочень матки у випадках слабкої пологової діяльності. Серед засобів, що підсилюють переважно скоротливу активність міометрію, найбільше значення мають ендогенні речовини[1].
Окситоцин
(Oxytocin)
На сьогодні найбільш відомим утеротонічним засобом є окситоцин – синтетичний препарат гормону, який в організмі синтезується клітинами гіпоталамуса і концентрується в задній частині гіпофіза. Вагітна матка більш чутлива до окситоцину, ніж невагітна. Ефект окситоцину зростає зі збільшенням строку вагітності, досягає максимуму під час пологів і зберігається на високому рівні ще кілька днів. При фізіологічній вагітності і в
пологах кількість ендогенного окситоцину цілком достатня для того, щоб пологи закінчилися без порушень скоротливої діяльності матки. Дія окситоцину, що реалізується в процесі пологів, головним чином в активну фазу, спрямована на окситоцинові рецептори міоцитів матки. При розвитку слабкості пологової діяльності відбувається зниження концентрації окситоцину в плазмі крові або порушення чутливості міометрію до ендогенного й екзогенного окситоцину.
Механізм дії. Під впливом окситоцину збільшується проникність мембран для іонів калію, знижується їх потенціал і підвищується збудливість. Зі зменшенням мембранного потенціалу збільшується частота, інтенсивність і тривалістьскорочень.
Фармакодинаміка. Окситоцин у помірній дозі (3 -5 ОД), як і природний гормон, викликає посилення скоротливої активності міометрію, збільшує амплітуду й частоту скорочень міометрію, що сприяє вигнанню плода. Проте підвищення дози до 10 ОД викликає не тільки підвищення частоти й інтенсивності переймів, а й до розвитку небажаного ефекту - зростання тонусу міометрію, що може призвести до порушення плацентарного кровообігу. Окситоцин сприяє також секреції молока (підвищується синтез лактотропного гормону аденогіпофізом) і його виділенню (за рахунок впливу на міоепітеліальні елементи молочної залози відбувається скорочення альвеол та розширення молочних проток).
Показання для застосування. Для збудження і стимуляції пологів, індукції абортуза медичними показаннями, прискорення післяпологової інволюції матки та припинення післяпологових кровотеч, для посилення скоротливої функції матки прикесарквому розтині (після видалення посліду), для посилення лактації в післяпологовому періоді.
Форма випуску: Розчин для ін'єкцій по 1 мл (5 МО) в ампулах № 10[3].
Окситоцин дозують в одиницях дії (ОД), вводять у вену крапельно в розчині глюкози, дуже повільно, пильно наглядаючи за станом жінки.
Синтетичним аналогом окситоцину є дезаміноокситоцин(демокситоцин). У формі таблеток препарат застосовують трансбукально, під язик та за внутрішній матковий зів для прискорення інволюції матки і для стимуляції лактації. Провідне місце в механізмі скоротливої функції матки належить простагландинам. Ці сполуки відносяться до похідних поліненасичених жирних кислот і синтезуються з арахідонової кислоти в багатьох тканинах і органах. Синтез простагландинів із фосфоліиідів контролюється статевими гормонами. Простагландини є одними з найпотужніших біомедіаторів, що відіграють провідну роль від моменту запліднення і до пологів в організмі жінки. Доведена участь простагландинів у регуляції процесів репродукції: менструальної функції, овуляції, гестаційного процесу та індукції пологів.
Простагландини стимулюють скоротливість матки, але, на відміну від окситоципу, їх дія може проявлятися в різні строки вагітності і не залежить від ступеня розкриття шийки матки. Простагландини безпосередньо впливають на стан шийки матки, підвищуючи її еластичність та сприяючи її розкриттю.
В акушерсько-гінекологічній практиці для штучних абортів і родостимуляції використовують препарати простагландинів (динопрост, ензапрост) і .
Фармакодинаміка. Простагландини сприяють утворенню пологової домінанти, є безпосередніми модуляторами розвитку пологової діяльності. Регулюючий вплив простагландинів на скоротливість міометрію спрямований на зміну гормонального статусу організму в цілому та безпосередньо на гладенькі м’язи матки.
Простагландин пригнічуючи синтез прогестерону, підвищує рівень естрогенів у співвідношенні естрогени/прогестерон і усуває “прогестероновий блок” міометрію та, збільшуючи щільність і чутливість окситоцинових рецепторів, сенсибілізує міометрій до окситоцину. Простагландин має виражений стимулюючий вплив на міометрій: викликає ритмічні скорочення (стимуляція колових м’язових шарів стінки матки), підвищує тонус (стимуляція поздовжніх м’язових шарів стінки матки) вагітної і невагітної матки та сприяє розслабленню м’язів шийки матки, чим забезпечує координовану пологову діяльність і народження дитини.
Спектр дії препаратів простагландину широкий. Препарати пригнічують секрецію залоз шлунка, підвищують тонус бронхіальних м’язів, моторику кишечнику, проникність судин, звужують легеневі судини та збільшують серцевий викид і частоту серцевих скорочень. У дозах, що застосовуються в акушерсько-гінекологічній практиці, препарати простагландину на системний артеріальний тиск практично не впливають. Під впливом цієї речовини відбувається типова дегенерація жовтого тіла (лютеоліз).
Простагландин (динопростон) також викликає значне підвищення ритмічних скорочень міометрію вагітної матки та її тонусу. Розслаблює шийку матки. Знижує артеріальний тиск (загальний периферичний опір падає). Викликає компенсаторну тахікардію. Розширює (на відміну від диногіросту) легеневі судини й бронхи. Збільшує проникність капілярів.
Показання до застосування. Препарати простагландинів застосовують для проведення медичних абортів та іноді з метою індукції пологів.
Побічна дія. Диспепсичні явища (нудота, блювання, пронос), головний біль, тимчасове підвищення температури, підвищення проникності стінки судин, при внутрішньовенному введенні можливі флебіти. Препарати простагландину сприяють розвитку бронхоспазму, особливо у хворих на бронхіальну астму, викликають тахікардію, звужують судини легень. Підвищена доза його може викликати артеріальну гіпертензію. Судинні ефекти простагландинів пов’язують з їхнім впливом на адренергічну іннервацію. Простагландини, що підсилюють адренергічний вплив, звужують судини (за рахунок накопичення цАМФ), ті, що послабляють - розширюють їх (за рахунок зменшення вмісту цАМФ). При інтравагінальному й інтрацервікальному введенні простагландинів побічні ефекти виражені менше.
Простагландини, в разі їх використання з метою стимуляції пологової діяльності, на відміну від окситоципу, розслаблюють шийку матки, не викликають жовтяницю немовлят і не провокують розвитку набряків. Однак при застосуванні простагландинів може розвинутися гіпертонус міометрію з порушенням кровопостачання матки, плаценти і плода. Це пов’язано з тим, що простагландини діють більш тривало, ніж окситоцин. Саме тому основним препаратом для стимуляції пологової діяльності на сьогодні залишається окситоцин.
У механізмі регуляції скоротливої діяльності матки важливе значення має взаємозв’язок простагландинів та естрогенів. Естрогени стимулюють утворення простагландинів в амніоні, децидуальній і ендометріальній тканині і зменшують ферментативне руйнування окситоцину (блокують окситоциназу), збільшують утворення та чутливість окситоцинових рецепторів напередодні пологів і таким чином сприяють початку пологів.
Естрон (фолікулін) та естрадіолу дипропіонат призначають під час пологів для підвищення активності окситоцину (створення “фолікулінового фону”).
ФОЛІКУЛІН
Estrone
Фармакодинаміка. Естрогенний засіб, що стимулює розвиток матки і
вторинних статевих ознак при їх недорозвиненості.
Естрон – природний фолікулярний гормон, регулює нормальний розвиток жіночої репродуктивної системи, виробляється в яєчниках із настанням статевої зрілості до настання клімактеричного періоду.
Дія опосередкована черезестроген чутливі рецептори статевих органів, молочних залоз, гіпоталамуса ігіпофіза. Виявляє специфічний естроген ний ефект – стимулює проліфераціюендометрію (у маткових трубах, шийці матки, піхві, зовнішніх статевих органах, вивідних протоках молочних залоз), розвиток матки і вторинних жіночих статевих ознак при їх недорозвиненості, усуває або зменшує вираженість порушень, що виникають в організмі жінки у зв’язку з недостатньою функцією статевих залоз у клімактеричному періоді або після гінекологічних операцій.
Разом із прогестероном бере участь у регуляції менструального циклу і функції дітонародження.
У малих дозах активізує секрецію фолікулостимулюючого гормону, у великих – гальмує її, а також затримує воду та іони натрію в організмі, пригнічує еритропоез.
Виявляє гіпохолестеринемічну дію, поліпшує утилізацію глюкози, підвищує чутливість периферичних тканин до інсуліну.
Фармакокінетика. Добре абсорбується. Високий рівень у плазмі зберігається протягом 4–5 днів. Метаболізується переважно в печінці (частково в легенях, жировій тканині), екскретується із жовчю, у кишечнику ре абсорбується і знову надходить у печінку через портальну систему. Виводиться у вигляді кон’югатів в основному нирками. Швидкість виведення залежить від фізіологічного стану (вагітність, фазиоваріально-менструального циклу), віку та інших факторів. Показання для застосування. Стани, обумовлені недостатньою функцією яєчників: первинна і вторинна аменорея, гіпоплазія статевих органів і недостатній розвиток вторинних статевих ознак, , безплідність, обумовлена зниженням естрогенноїфункції яєчників, слабкість пологової діяльності, переношена вагітність.
Протипоказання. Підвищена чутливість, новоутворення (злоякісні і доброякісні) статевих органів та молочних залоз ужінок віком до 60 років, мастопатія, запальні захворювання жіночих статевих органів, вагінальні і маткові кровотечі неясної етіології, схильність до маткових кровотеч, гіперестроген на фаза клімактеричного періоду, печінкова і/або ниркова недостатність, тромбофлебіт і рецидивуючі тромбоемболії в анамнезі, вагітність.
Форма випуску. Розчин олійний для ін’єкцій[3].
Для поліпшення енергетики скорочень міометрію вводять внутрішньовенно
глюкозу (40 % розчин) і стимулятор скорочень - кальцію хлорид (10 % розчин) що викликає інактивацію гальмівного білка - тропоніну, а також сприяє взаємодії окситоцину з його рецепторами під час скорочення матки.
Скоротлива діяльність матки регулюється вегетативною нервовою системою, а координовані скорочення міометрію наприкінці вагітності та в пологах можливі лише при узгодженій дії симпатичної та парасимпатичної вегетативної нервової системи, які приймають участь в іннервації поздовжніх і поперечних м’язових волокон матки.Стимуляція пологової діяльності реалізується також за допомогою медіаторноактивних засобів: прозерину , що має прямий стимулюючий вилив на матку і активує накопичення ацетилхоліну (підвищує чутливість окситоцпнових рецепторів і потенціює дію окситоцпну), та ананриліну , неселективного (3-адреноблокатора, який блокує β-адренорецептори і сприяє переважанню чутливості а-адренорецепторів міометрію.
Стимулювати ритмічні скорочення матки можна препаратом серотоніну (2 0 -30 мг внутрішньовенно крапельно). Серотонін належить до найбільш активних біогенних амінів, які впливають на процеси обміну речовин у міометрії та викликаютьскорочення маткн. Така специфічна дія опосередковується через серотонінчутливі рецептори, які розташовані в гладеньких м’язах міометрію, та рецептори, що локалізуються в гангліях та післягангліонарних нервових закінченнях. Останні підвищують проникність клітинної мембрани для іонів кальцію, які активують ферментні системи і створюють необхідні енергетичні умови для електричної та механічної активності клітин міометрію[1].